Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжила розслідування щодо можливих зловживань у фінансовій сфері, допитавши керівництво Сенс Банку. Під час засідання особливу увагу було приділено питанню співбесід, які проходили в Офісі Президента, а також мільйонам гривень, що могли бути витрачені без конкретної мети. Керівники банку надали свідчення про механізми ухвалення рішень та управлінські практики установи. Вони акцентували на важливості прозор
Голова правління «Сенс Банку» Олексій Ступак під час засідання Тимчасової слідчої комісії підтвердив, що його призначенню передувала особиста співбесіда в Офісі Президента у Ростислава Шурми. Ця заява стала однією з низки резонансних відповідей керівництва банку на запити депутатів щодо політичного впливу на державну фінустанову.
Одним із центральних питань допиту став контракт банку з Василем Веселим, якого пов'язують із фігурантами розслідувань Михайла Ткача. Ступак визнав, що банк виплачував Веселому близько 2 млн грн на рік за «консультаційні послуги» для наглядової ради. При цьому голова правління не зміг уточнити зміст цих консультацій, зазначивши, що лише виконував розпорядження попереднього складу наглядової ради, а сам радник не звітував перед менеджментом банку.
На питання Ярослава Железняка про те, що саме робив радник за ці гроші, Ступак зізнався:
«Не можу відповісти. Він був призначений радником наглядової ради... Можливо, це були питання, про які я не повинен знати».
Керівництво «Сенс Банку» офіційно підтвердило свій статус фактичного монополіста на ринку грального бізнесу, обслуговуючи від 80% до 90% усіх платежів галузі. Ступак пояснив це технічною перевагою банку, який залишився єдиним гравцем із ліцензіями обох платіжних систем (Visa та Mastercard) одночасно. Водночас депутати озвучили підозри щодо існування тіньових схем та «неформальних комісій» за зниження офіційних тарифів еквайрингу для онлайн-казино.
Під час засідання було оприлюднено інформацію про спроби залучення банківського фінансування для компанії FirePoint (понад 300 млрд грн), що раніше фігурувала у скандальних аудіозаписах. Ступак підтвердив факт звернення з боку Міноборони щодо можливостей фінансування сектору, проте відмовився розголошувати деталі щодо конкретних позичальників, посилаючись на банківську таємницю.
Голова наглядової ради Микола Гладишенко був змушений виправдовуватися за свої минулі зв'язки з бізнес-структурами Василя Веселого. Гладишенко підтвердив, що до 2022 року керував компаніями «Wellit Invest» та «Capital Property», проте назвав це виключно юридичним супроводом у межах своєї адвокатської діяльності. На запитання депутатів про те, чому представники Мінфіну та ЄБРР не голосували за його кандидатуру через побоювання конфлікту інтересів, голова ради відповів, що офіційно пройшов усі перевірки НБУ.
ТСК планує продовжити розслідування 14 травня, витребувавши протоколи конкурсних комісій та дані комплаєнс-перевірок менеджменту банку. На думку голови комісії Ярослава Железняка, кадровий склад банку міг бути сформований заздалегідь під інтереси приватних груп впливу.
Нагадаємо, націоналізація колишнього «Альфа-Банку» російських олігархів Фрідмана та Авена у липні 2023 року,перетвориласяна одну з найгучніших справ про політичний вплив та тіньові схеми. Засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железнякавитяглона світ факти, які більше нагадують детектив, ніж банківську звітність:«плівки»НАБУ, «смотрящі», гральний бізнес та мільярди прибутку, що розчиняються в повітрі.
Читай нас уTelegramтаSends