Кремнієва долина продовжує активно інвестувати в новітні технології, і нещодавно стало відомо про рішення виділити 140 мільйонів доларів на розробку плавучих дата-центрів. Цей проект має на меті забезпечити стійкість та ефективність обробки даних у глобальному масштабі, використовуючи переваги океанського середовища. Плавучі дата-центри передбачають створення потужних обчислювальних станцій, які можуть бути розміщені безпосередньо на водній поверхні. Це дозволить зменшити навантаження
Група інвесторів із Кремнієвої долини, серед яких співзасновник Palantir Пітер Тіль, спрямувала 140 млн доларів на розвиток стартапу Panthalassa. Компанія розробляє автономні плавучі об’єкти, які здатні генерувати електроенергію з руху хвиль та безпосередньо на борту виконувати складні ШІ-обчислення.
Про це інформуєРБК-Україназ посиланням наArs Technica.
Новий прототип під назвою Ocean-3 планують протестувати у північній частині Тихого океану вже цього року. Конструкція вражає масштабами:
Габарити: довжина платформи сягає 85 метрів - це практично висота лондонського Біг-Бена.
Принцип роботи: вузол має вигляд сталевої сфери з вертикальною трубою під водою. Хвилі виштовхують воду в резервуар під тиском, яка потім обертає турбіну для живлення ШІ-чипів.
Охолодження: океанічна вода довкола забезпечує природне та дешеве охолодження серверів - це вважається критичною перевагою над наземними об’єктами, які споживають величезну кількість прісної води.
Замість передачі енергії на сушу Panthalassa пропонує транслювати дані. ШІ-моделі працюватимуть безпосередньо на борту платформи, а результати запитів (inference tokens) надсилатимуться клієнтам через супутниковий зв’язок.
З усім тим експерти вказують на серйозний виклик: супутниковий зв’язок має обмежену пропускну здатність та затримки сигналу.
Хоча сотень мегабіт на секунду достатньо для текстових відповідей чат-ботів, координація між декількома плавучими вузлами для великих обчислювальних навантажень все ще вважається складною інженерною задачею.
У майбутньому компанія планує розгорнути тисячі вузлів, які мають працювати автономно понад 10 років у суворих океанічних умовах без втручання людини. Це ставить високі вимоги до надійності заліза, адже будь-який ремонт посеред океану потребуватиме витрат на рятувальні експедиції.
Зауважимо, що ідея океанічних обчислень не є новою - Microsoft експериментувала з підводними серверами в межах проєкту Natick, а Китай вже розгортає подібні об’єкти біля своїх берегів.
Однак проєкт Panthalassa є найбільш амбітною спробою зробити ШІ-інфраструктуру повністю незалежною від суходолу. На тлі інформації про те, що техногіганти планують витратити понад 760 млрд доларів на ШІ-інфраструктуру у 2026 році, океанічні вузли виглядають прийнятною нішевою альтернативою, яку реально втілити у життя.
Джерела
ШІ посеред океану: Кремнієва долина інвестує 140 млн доларів у плавучі дата-центри — (РБК-Україна)