У Києві відбулася акція протесту, на якій активісти та представники громадськості висловили своє обурення щодо нового проєкту Цивільного кодексу. Учасники заходу наголошували на численних недоліках документа, що можуть суттєво вплинути на права українців у різних сферах життя. Вони вказали на те, що новий кодекс не враховує важливі соціальні аспекти та потреби населення. Зокрема, критики звернули увагу на положення про регулювання прав власності та спадкових відносин, які можуть призвести до змен
У Києві відбувся Марш жінок, учасниці якого виступили проти ухваленого Верховною Радою в першому читанніпроєкту нового Цивільного кодексу України. Акцію організували громадські ініціативи, які вимагають врахувати підготовлені правозахисниками правки до документа перед другим читанням. Про подію повідомляє фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
Кілька сотень людей зібралися в Маріїнському парку. Учасниці тримали плакати та виголошували гасла, звертаючи увагу на положення законопроєкту, які, за їхніми словами, можуть вплинути на права різних груп населення. Організаторки зазначають, що аналогічні акції відбулися також в інших містах України.
За словами представниці ініціативної групи, громадський сектор передав народним депутатам узгоджений пакет правок, над яким працювали понад 75 організацій — правозахисні, екологічні, жіночі та медійні. Водночас ці пропозиції, за її словами, наразі не враховані.
Василь Артюшенко, ZN.UA
«Ми виходимо, щоб нагадати: за кожним юридичним пунктом стоять реальні права жінок, дітей та ЛГБТК± спільноти, якими ми не дозволимо знехтувати, ухваливши Цивільний кодекс у тому вигляді, в якому його представили до першого читання. Ми вимагаємо від авторів документа ознайомитися з поправками правозахисників і внести їх до законопроєкту до моменту другого читання. Ми вимагаємо від народних обранців перечитати всі рекомендації юристів і голосувати за новий Цивільний кодекс тільки в тому варіанті, який сьогодні вимагає суспільство», —заявилипредставниці громадських організацій «Марш Жінок» та «Інсайт».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬЦивільний кодекс Стефанчука: ризики для медіа залишилися
Серед ключових зауважень до проєкту учасниці називають можливість неоднозначного трактування понять «моральність» і «доброзвичайність», що, на їхню думку, може впливати на судові рішення. Також увагу звертають на норми сімейного права, які, за оцінками активісток, можуть змінити підходи до розгляду справ про розлучення та визначення опіки над дітьми.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Окремо учасниці згадують відсутність у проєкті положень щодо правового визнання одностатевих сімей. Крім того, звучать зауваження щодо можливих наслідків у сфері земельних відносин — зокрема йдеться про ризики ускладнення повернення земель у власність громад. Критика стосується і процедурних питань: активістки звертають увагу на обмежений термін для подання змін до документа обсягом понад 800 сторінок.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Уряд заявляє, що документ перебуває на стадії доопрацювання. Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що між першим і другим читанням передбачено внесення правок і проведення додаткових обговорень. За його словами, частина зауважень стосується положень, які ще необхідно включити до тексту.
Передумовою протесту стало рішення парламенту від 28 квітня: Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15150, який передбачаєоновлення цивільного законодавства. За документ проголосували 254 народні депутати.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬСтефанчук трансформує Цивільний кодекс у «супермаркет правових можливостей». Чи буде дефіцит свободи слова?
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який є серед ініціаторів законодавчих змін, заявляв про намір доопрацювати проєкт до другого читання з урахуванням зауважень, що з’явилися після аналізу документа. Водночас пропозицію збільшити термін підготовки правок парламент не підтримав.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Згідно з текстом законопроєкту, цивільне законодавство пропонується викласти у новій редакції під назвою «Кодекс права приватного». Документ структуровано у дев’ять книг, які регулюють особисті немайнові, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини. Його автори зазначають, що зміни спрямовані на модернізацію правового регулювання та узгодження з підходами Європейського Союзу.
У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради загалом підтримали напрям оновлення цивільного законодавства, однак висловили низку зауважень. Зокрема, йдеться про необхідність уточнення окремих норм для забезпечення правової визначеності та врахування положень Конституції України. Серед рекомендацій також — конкретизація норм щодо репродуктивних прав із зазначенням, що вони стосуються повнолітніх осіб.
Окремі аналітичні матеріали також звертають увагу на зміни у підходах до регулювання права власності. Йдеться про нові механізми, які, за оцінками авторів, можуть впливати на практику повернення майна. Детальніше про ці аспекти — у матеріалі«Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу», підготовленому аналітиками Громадської ініціативи «Голка» Юрієм Мельником та Іриною Федорів.