У Липовецькій громаді відбулася зворушлива лінійка пам’яті, присвячена Владиславу Стадніку — молодому військовослужбовцю, який загинув у боротьбі за незалежність України. Ця подія стала важливим моментом для місцевих жителів, які прийшли вшанувати пам'ять героя та висловити підтримку його родині. На заході були присутні не лише односельці Владислава, а й представники влади, учасники бойових дій та школярі. Виступаючи перед громаду, вони згадували про
Липовецька громада продовжує увічнювати імена своїх захисників. Днями у стінах Липовецького ліцею №2 відбулася лінійка Пам’яті, присвячена випускнику закладу — мужньому воїну, командиру роти Владиславу Валерійовичу Стадніку.
про цеповідомляютьна сторінці Липовецької міської ради.
Захід зібрав разом тих, хто знав, любив та поважав Владислава: рідних Героя, його бойових побратимів, представників міської влади, активістів Ради матерів загиблих Захисників і Захисниць, друзів та сьогоднішніх ліцеїстів.
Відкриваючи захід, директорка закладу Людмила Матвієнко наголосила на важливості збереження живої пам’яті про тих, хто став щитом для України. Спогадами про шкільні роки та становлення характеру майбутнього офіцера поділилися його вчителі — Інна Павленко та Оксана Мельничук.
Владислав Стаднік присвятив військовій справі шість років життя. Його шлях як захисника розпочався ще у 2016 році, коли він добровільно став до лав формування «Братство». Пройшовши шлях від рядового солдата до командира роти, Владислав проявив себе як талановитий стратег та безстрашний лідер. Під його командуванням підрозділ брав участь у звільненні окупованих територій Київщини та Чернігівщини.
Почесні гості заходу — побратими Олег та Валерій — згадують командира як людину виняткової мужності, чиїм пріоритетом завжди було збереження життів особового складу. Символічним моментом стало передання матері Владислава Подяки від громад звільнених територій — свідчення того, що подвиг воїна пам’ятають далеко за межами його рідного краю.
Секретар виконкому Ольга Русецька, звертаючись до молоді, підкреслила, що сьогоднішні учні мають за честь навчатися у закладі, що виховав такого Героя. Життя Владислава обірвалося у 25 років під час виконання бойового завдання на Донеччині, проте його справа продовжує жити у вчинках наступних поколінь.
Наприкінці заходу до присутніх звернулася бабуся захисника, Зоя Іванівна. Вона висловила вдячність громаді, побратимам та учням за те, що ім’я її онука не забуте. Жінка закликала школярів бути гідними громадянами своєї держави, добре навчатися та берегти любов до Батьківщини, за яку Владислав віддав найдорожче.
Пам’ять Владислава Стадніка вшанували хвилиною мовчання. Захід завершився покладанням квітів до Меморіальної дошки, яка відтепер є символом вічної слави випускника ліцею.
Вічна слава нескореному Герою України!
Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.