Оренда землі в Україні залишається важливим питанням для багатьох аграріїв, підприємців та інвесторів. За останні роки ціни на оренду земельних ділянок суттєво варіюються залежно від регіону, що зумовлено різними факторами, такими як родючість ґрунтів, попит на сільськогосподарську продукцію та розвиток інфраструктури. Найвищі ставки оренди спостерігаються в таких областях, як Київська і Одеська. У Київській області середня вартість оренди землі становить
В Україні право користування державноюземлюактивно передають через відкриті аукціони. Такий механізм запровадили, щоб прибрати збитковість і зробити використання ділянок прозорим. Актуальна статистика показує, що попит на державні масиви зростає, а ціни в окремих регіонах вже змушують власників приватних паїв переглядати свої запити.
Станом на травень 2026 року вартість користування державними угіддями демонструє чіткий географічний розподіл, повідомляєНовини.LIVEз посиланням на генерального директора Державного земельного банкуЯрослава Ярославського.
Найвищі ставки зафіксовані в західних та центральних регіонах, де аграрії готові платити за стабільність та якість ґрунту. Лідером залишається Львівщина, де гектар у середньому обходиться у 50 тисяч гривень на рік.
Слідом ідуть Івано-Франківська область (45 тис. грн) та "золотий трикутник" центру — Черкащина, Вінниччина та Полтавщина, де ціна тримається на рівні 40 тисяч гривень.
"Ми бачимо і спостерігаємо те, що в центральних і західних регіонах нашої країни саме більша вартість по результату земельних торгів за один гектар", — зазначає Ярославський.
Натомість на Закарпатті чи Миколаївщині цифри значно скромніші — від 5 до 13 тисяч гривень. Це пояснюється складним рельєфом, меншими площами ділянок та близькістю до зони бойових дій.
Головна особливість нинішньої системи — прозорість. Земля не продається назавжди, вона лишається у власності держави, але право користування нею виставляється на торги. Для звичайних культур цей термін складає 14 років, а для тих, хто планує закладати сади — чверть століття.
"Важливо, що земля не продається, тобто земля залишається у власності держави. Мова йде тільки про право користуватись... продається право користуватися державними сільськогосподарськими земельними ділянками 14 років для однорічних насаджень і 25 років для багаторічних", — підкреслює очільник Держзембанку.
За словами Ярославського, висока ціна в популярних областях — це прямий результат конкуренції. Якщо у Вінницькій області на один лот може претендувати понад 20 учасників, то в дешевших регіонах на торги приходять лише 2-3 аграрії.
Державні масиви часто виграють конкуренцію у приватних паїв саме через свій масштаб. Великому агробізнесу набагато зручніше орендувати одне цілісне поле на 200 гектарів, ніж збирати "шахматку" з дрібних ділянок у селян.
"У приватній власності це може бути 2-3 гектари, 5, а в державній власності це поля площею 100, 200, 400 гектарів. Це ті поля, які вже формують, на основі яких можна формувати свій аграрний бізнес", — пояснює експерт.
Такий підхід, на його думку, створює здоровий тиск на ринок: власники паїв починають розуміти справжню вартість свого ресурсу, бачачи, як державна земля поруч здається в рази дорожче завдяки відкритим торгам.
Як повідомляли Новини.LIVE, через оновлення методики бонітування ґрунтівукраїнські землеволасники зіткнулися з новими фінансовими реаліями, що враховують деградацію полів унаслідок бойових дій та посухи. Найсильніше цей перерахунок зачепить південні області, де через критичну зміну клімату та воєнні руйнування колишні нормативи вартості землі остаточно втратили актуальність.
Також Новини.LIVE розповідали, щодля землевласників податкове навантаження під час війниперетворилося на справжній виклик, сповнений ілюзій щодо всезагальних пільг. Попри поширені сподівання на автоматичне списання боргів, чинне законодавство лише точково послаблює фіскальний тиск, залишаючи за державою право вимагати сплати податків у більшості випадків.