Українські розробники активно тестують сіткомети, які призначені для використання в нових радіолокаційних комплексах. Ці технології мають на меті підвищити ефективність системи протиповітряної оборони та забезпечити більш точне виявлення і відстеження повітряних цілей. За словами фахівців, досягнута точність виявлення становить 82%, що є значним кроком вперед у розвитку українських військових технологій. Сіткомети — це спеціалізовані прилади, які використовують для збору інформації про об'єкти за допомогою
Українські розробники працюють над підвищенням живучості наземних роботизованих комплексів (НРК) та їхньою здатністю протидіяти ворожим дронам. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів засновник проєкту Ratel Тарас Остапчук.
За його словами, головна задача — зберегти робот і вантаж під час виконання місій, зокрема евакуації поранених або доставки необхідних ресурсів.
«Стояла задача глобальна — продовжити життя наземного робота і забезпечити доставку вантажів. Ми працюємо над тим, щоб зберегти і сам НРК, і вантаж», — каже Остапчук.
Наразі розробники виділяють дві ключові проблеми: втрату зв’язку і атаки дронів.
«При втраті зв’язку під деревами робот просто зупиняється — це давало близько 15% втрат. Але найбільше втрат було саме від ворожих FPV-дронів», — говорить Остапчук.
Для вирішення цієї проблеми у роботів почали інтегрувати нові системи.
«У травні ми інтегруємо автопілот — при втраті зв’язку робот буде від’їжджати. А в червні в базі з’явиться нейронна мережа для детекції дронів», — каже Остапчук.
Розробка базується на візуальному розпізнаванні цілей і автоматичному реагуванні.
«Стереокамера і нейромережа обробляють зображення, відбувається детекція дрона на відстані 50–100 метрів. Коли він входить у зону ураження, спрацьовує сіткомет і дрон збивається», — говорить Остапчук.
Система працює в автоматичному режимі.
«Оператор дає команду “стій”, робот зупиняється, а далі система сама визначає момент для пострілу і працює автоматично», — каже Остапчук.
НРК вже отримали захист від уламків і здатні працювати навіть після пошкоджень.
«Роботи обшиті поліетиленом другого класу і повністю захищені від осколків. Є відео, де поруч вибухає міна або FPV — і робот продовжує працювати», — говорить Остапчук.
Навіть пошкодження коліс не зупиняє виконання завдань.
«Є випадки, коли шестиколісний робот втрачав три колеса і все одно виконував місію», — каже Остапчук.
Розробники працюють над створенням повноцінного комплексу захисту.
«У цьому році ми формуємо комплекс активного захисту: пасивна броня вже є, далі — детекція дронів і їх знищення. Навіть якщо дрон долітає, осколки робот витримує», — говорить Остапчук.
У перспективі планують додати нові елементи.
«Наступний етап — це звукові датчики і система, яка зможе відстрілюватися дробом. Також плануємо автоматичну турель із круговим оглядом», — каже Остапчук.
Наразі частина розробок ще проходить тестування.
«У нас є близько 82% підтвердження моделі детекції. Але є бюрократичні обмеження — ми використовували не свої датасети і поки не можемо повноцінно розгорнути систему на бойових», — говорить Остапчук.
Очікується, що активні випробування почнуться найближчим часом.
Рішення планують інтегрувати у всі базові моделі роботів вже цього року.
«Автопілот, пасивна броня і елементи активного захисту вже закладаються у базову комплектацію. З другої половини року це стане стандартом», — каже Остапчук.
Розробники також прагнуть максимально локалізувати виробництво.
«Станом на сьогодні лише кілька компонентів не українського виробництва — камера, мотор і контролер. Але ми вже працюємо над їх заміною», — говорить Остапчук.
Команда підкреслює, що всі розробки орієнтовані на потреби оборони.
«Поки не виграємо цю війну — ми працюємо тільки на Україну. Усе, що створено тут, має працювати тут», — сказав Тарас Остапчук.
За його словами, головна мета — зберегти техніку і життя людей під час виконання бойових завдань.