Балаклійська громада, розташована в Харківській області, переживає складні часи після численних бойових дій, які призвели до масштабного замінування території. За оцінками експертів, близько 60 тисяч гектарів землі залишаються небезпечними через наявність мін і вибухонебезпечних предметів. Це значно ускладнює життя мешканців громади та їх повернення до нормального укладу. Ситуація в Балаклії викликає занепокоєння не лише серед місцевих жителів, але й на рівні держави. Від
Про безпекову ситуацію, обстріли, розмінування та життя громади в умовах війни в ефірі Радіо Хартія розповів начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов.
За його словами, ситуація у громаді залишається складною, попри роботу всіх служб і відносну стабільність у тилових процесах.
«Безпекова ситуація залишається стабільно напруженою — як по території громади, так і загалом у регіоні. Щодня фіксуємо ворожі безпілотні літальні апарати», — каже Карабанов.
Останнім часом почастішали і влучання дронів по цивільних об’єктах.
«Ціль ворога — це терор місцевого населення і економічна складова. Влучання відбуваються по малих архітектурних формах, кіосках, які допомагали відновлювати малий бізнес. Двічі в одному мікрорайоні були влучання БПЛА, пошкоджено кіоск, травмована жінка», — говорить Карабанов.
Попри постійні загрози, у громаді зберігається функціонування інфраструктури.
«Працюють соціальні програми, автобусне сполучення, медицина, комунальні служби. Є водопостачання, водовідведення, вивозиться сміття — все працює у штатному режимі», — каже Карабанов.
Також у громаді відновили очне навчання.
«Освіта офлайн запустилась цього року. Люди повертаються, бо дім є дім. Попри складну ситуацію, ми вчимося в ній жити», — говорить Карабанов.
Однією з найбільших проблем є заміновані території. Йдеться як про ліси і узбережжя, так і про сільськогосподарські землі.
«У нас це лісосмуги, ліси, узбережжя річок Сіверський Донець і Балаклія. Також засмічені сільгоспземлі. Над цим працюють ДСНС, правоохоронці, служби гуманітарного розмінування», — каже Карабанов.
До розмінування долучаються і фермери.
«Фермерські господарства також працюють, щоб відновити можливість обробляти землю. Але це відбувається не так швидко, як хотілося б», — говорить Карабанов.
Окрім уже наявної мінної небезпеки, з’являються нові ризики.
«У сусідній громаді зафіксовані випадки, коли ворог використовує БПЛА типу “шахед” чи “Герань” для дистанційного розкидання мін. У нас поки це не зафіксовано, але така загроза є», — каже Карабанов.
Станом на сьогодні значна частина територій громади залишається замінованою.
«Близько 60 тисяч гектарів залишаються замінованими. Це переважно ліси, узбережжя і лісосмуги», — говорить Карабанов.
Це створює додаткові ризики навіть під час ліквідації пожеж.
«Були випадки, коли техніка ДСНС підривалася, тому що неможливо було безпечно під’їхати до місця пожежі», — каже Карабанов.
Після деокупації першочергово розміновували об’єкти, необхідні для відновлення життя громади.
«Пріоритетом були об’єкти критичної інфраструктури — водогони, електромережі, системи водовідведення. Але ще залишається багато забруднених територій», — говорить Карабанов.
Жителі громади продовжують працювати і допомагати військовим.
«Настрій у людей весняний, патріотичний. Багато хто займається волонтерством — готують їжу, плетуть сітки, допомагають військовим», — каже Карабанов.
У громаді діє понад 20 волонтерських ініціатив.
«Сьогодні головний настрій — перемогти ворога. І всі працюють задля цього», — сказав Віталій Карабанов.