У Криму ситуація з медичним обслуговуванням стає дедалі складнішою, особливо для цивільного населення. В умовах триваючої війни та активізації військових дій Росії проти України лікарі на півострові в основному зайняті лікуванням військовослужбовців. Це призводить до значних затримок у проведенні планових операцій для місцевих жителів, які змушені чекати по кілька місяців на необхідні медичні процедури. Медична система Криму зазнала серйозних змін після анексії 2014
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну вплинуло на якість медичних послуг у Криму. Чимало прямих і непрямих свідчень вказують на те, що це не просто локальні дефекти, а велика системна проблема регіону. Серед її причин деякі місцеві жителі називають привілейоване становище ветеранів «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну –КР) та загальну нестачу лікарів. Інші відзначають складну економічну ситуацію, велике навантаження на медперсонал, бездіяльність уряду.
РанішеКрим.Реаліївже писали про кризову ситуацію з медициною на Кримському півострові устаттях 2023і2025 років. Тоді проблеми зводилися до відсутності медикаментів і кадрового голоду. 2026 рік вирізняється тим, що до загальних причин негативного стану медицини додалася ще й активна мілітаризація послуг муніципальних клінік і лікарень. Фактично лікарів зобов'язують надавати без черги медичну допомогу ветеранам війни в Україні, через що зростає масштаб черг на послуги охорони здоров'я. Місцева влада заохочує привілейоване становище ветеранів.
Крим.Реаліївдалося поспілкуватися з жителем Криму, який, зважаючи на ризики безпеки, погодився дати коментар на умовах анонімності. Співрозмовник поділився історією про своє бажання отримати доступ до безкоштовної операції із заміни зношеного суглоба на штучний протез. Оскільки така операція вважається складною й вимогливою, для її проведення необхідні висококваліфіковані хірурги та складне технологічне обладнання. У Криму може бракувати частини перерахованого, каже наш співрозмовник.
«Я записаний на операцію в державну лікарню, бо у приватних клініках надто високі ціни», – розповів він. «У травні виповниться 5 місяців, як я чекаю своєї черги на операцію».
Майже піврічне очікування не є межею проблеми: співрозмовник досі не знає точної дати, коли йому буде надано запитуване медичне обслуговування. Постійну чергу він пояснює великим попитом на такі операції серед ветеранів війни проти України.
Колишні російські військові у Криму та їхні родини, як відомо,мають пріоритет– можуть без черги отримувати медичні послуги за полісом Обов'язкового Медичного Страхування, а також пільгові ліки.
У Криму організовано позачергове надання медичної допомоги учасникам повномасштабного вторгнення РФ в Україну та членам їхніх сімей із забезпеченням пільговими ліками і товарами медичного призначення, заявляє російський Уповноважений з прав людини в КримуОлександр Штехбарту своєму звіті за 2025 рік.
У медичних закладах Криму, за його словами, визначені відповідальні за організацію надання медичної допомоги та індивідуальний супровід цієї категорії пацієнтів, а також сформовано перелік медичних організацій для їхньої реабілітації.
«Ветеранам бойових дій надання медичної допомоги, проходження профоглядів, диспансеризація та санаторно-курортне лікування в Криму надаються у позачерговому порядку. На базі реабілітаційного центру «Відродження» передбачена комплексна реабілітація учасників «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну –КР), які стали інвалідами внаслідок травми (включно з паліативною медичною допомогою), професійне навчання учасників «СВО», які стали інвалідами, а також відпочинок і оздоровлення членів сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) учасників «СВО», – стверджує Штехбарт.
Кримчани, які не мають таких пільг, скаржаться на тривале очікування, черги та дефіцит лікарів у медзакладах Криму, через що їм доводиться звертатися до послуг приватних клінік. Багато хто пише свої коментарі просто під публікаціями російського глави КримуСергія Аксьонова(за документами – Аксенов).
Наприклад,під дописомпро нібито позитивні зміни в медицині коментаторкаОльгазазначає, що люди змушені робити знімки МРТ і КТ за гроші у приватних закладах. КористувачкаАнастасіядодає, що вже 3 місяці в Алушті чекає на безкоштовну фізіопроцедуру за полісом.
Сотні повідомлень зводяться до того, що лікарі змушені працювати в таких умовах, які не дозволяють їм швидко приймати пацієнтів. Навіть якщо закуповується нове обладнання, працювати на ньому нікому, тому навантаження серед медиків зростає. І вирішення цього – виключно завдання місцевої адміністрації.Про це пише, зокрема, користувачкаНадія.
Сергій Аксьоновпідтверджувавнаявність кадрового голоду. Хоча за 2025 рік, пише він, кількість скарг від громадян знизилася на 18%, проблеми залишаються незмінними: забезпечення кадрами, якість послуг та організація медичних закладів. Загалом такихкритичних зверненьвід громадян нарахували понад 4300.
У Міністерстві праці та соціального захисту російського уряду Кримуу серпні 2025 року заявляли, що дефіцит медичного персоналу в регіоні становив 12% лікарів (818 осіб) і 7,6% середніх медичних працівників (1076 осіб).
Перевірити достовірність цих даних неможливо. Заяви представників російської влади Криму суперечливі.
Міністр охорони здоров'я російського уряду КримуОлексій Натарову червні того ж року запевняв, що укомплектованість кримських лікарень становить 92,4%: «лікарі – 91%, середній медичний персонал – 93%».
А спікер російського парламенту КримуВолодимир Константинову березні цього року заявивпро дефіцит вузькопрофільних спеціалістів в амбулаторіях і реабілітаційних центрах.
Визнану кризу намагаються вирішити за допомогоюдержавних програміз залучення медиків, як йшлося у лютому 2026 року. Однак їхня успішність може викликати сумніви: стверджується, що адміністрація залучить лише 102 спеціалісти у сфері охорони здоров'я у 2026 році.
При цьому питання проблематичності привілеїв учасників війни в умовах дефіциту лікарів російськими урядовцями замовчується. Ба більше, пільги колишнім військовим лише розширюються.За словами Аксьонова, міністерство охорони здоров'я відкриває нові медкабінети і поліклініки спеціально для задоволення потреб «ветеранів СВО» в галузях хірургії, офтальмології, оториноларингології, психіатрії, неврології – саме тих спеціальностей, яких на півострові бракує.
Крім того, Міністерство охорони здоров'я Росії активно обговорює проєктнаказу про диспансеризаціюветеранів війни проти України. Коли ветеран або учасник бойових дій приїжджатиме до якогось міста, інформацію про нього передаватимуть до місцевого медзакладу. Далі вона має запросити цю людину на прийом до терапевта. Якщо будуть виявлені захворювання, його запишуть на консультацію до необхідних лікарів без черги.
Інакше кажучи, якщо проєкт ухвалять, окрім уже існуючих привілеїв з отримання профілактичних, амбулаторних і реабілітаційних послуг, ветерани війни проти України також отримуватимуть запрошення на медогляд одразу після повернення з місця бойових дій. Це вказує на те, що російський уряд не планує скорочувати кількість переваг для ветеранів навіть в умовах повальної кризи медицини в Криму.
Додатково слід згадати про інші проблеми анексованого Криму, що стосуються медицини під час війни РФ проти України. Сюди не зайве віднести те, що ведеться відкрита боротьба з нестачею працівників бригад швидкої допомоги.
Лідія Прохасько, позаштатний спеціаліст з екстреної медичної допомоги кримського міністерства охорони здоров’я, поділиласяофіційною статистикоюнестачі. У Криму цілодобово працює лише 145 бригад «швидких» при 1,9 мільйонів зареєстрованого населення і 5-7 мільйонів непостійного. Однак федеральна норма швидкої допомоги в Росії – 1 бригада на 10 000 населення. Для покриття дефіциту хоча б у туристичних центрах цього літа бригади будуть переміщені із сільських районів регіону. Тобто кризу вирішують лише локаційними перестановками сил, а не системними змінами охорони здоров'я півострова.
Наостанок – про ліки. Ми вже згадували, що в Криму роками раніше простежувався дефіцит різних препаратів. Зараз же, за словами співрозмовникаКрим.Реалії, стандартні лікувальні засоби в аптеках і лікарнях доступні повною мірою, крім підсанкційних товарів – їх не ввозять. Однак помітний дефіцит зберігається у спеціалізованих речовинах. Наприклад, кримські користувачі пишуть провідсутність інсулінув аптеках.
Показовою є й інформація правоохоронних органів. За 2025 рік судові розпорядники в межах провадженьзабезпечили 140 тяжкохворих пацієнтівнеобхідними ліками. За словамиЄвгенія Новикова, старшого судового розпорядника Криму, постраждалим доводилося звертатися до суду, щоб їх отримати.
Текст підготовлений за участю Вікторії Веселової