Міністерство охорони здоров'я України оголосило про посилення контролю за призначенням і відпуском антибіотиків у країні. Це рішення стало наслідком зростання випадків неправильного використання цих лікарських засобів, що веде до розвитку антимікробної резистентності. За даними фахівців, надмірне або невиправдане застосування антибіотиків може не лише погіршити стан пацієнтів, але й створити серйозну загрозу для системи охорони здоров’я в цілому. Згідно з новими ініці
МОЗ продовжує працювати над посиленням контролю за призначенням і відпуском антибіотиків в Україні. На нараді за участі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, регуляторів і представників фармринку обговорили раціональне використання протимікробних препаратів, доступ до антибіотиків резерву та роль електронного рецепта.
Міністерство охорони здоров’я України провело нараду щодо реалізації протимікробних препаратів та їх раціонального використання в медичній практиці. Зустріч відбулася під головуванням міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.
До обговорення долучилися заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар, представники регуляторних органів та фармацевтичного ринку.
Ключовою темою стала ситуація з використанням антибіотиків в Україні. Учасники наради обговорили порядок їх призначення, рецептурний відпуск, контроль за застосуванням та ризики антибіотикорезистентності.
У МОЗ наголошують: неправильне або надмірне використання антибіотиків сприяє розвитку стійкості бактерій до лікування. Через це інфекції можуть ставати складнішими для терапії, а ефективність протимікробних препаратів — знижуватися. Саме тому антибіотики мають призначатися лише за медичними показаннями та відповідно до затверджених стандартів лікування.
За даними моніторингу, в Україні залишаються проблеми зі співвідношенням використання різних груп антибіотиків — препаратів доступу, спостереження та резерву.
Антибіотики групи доступу мають бути основою лікування багатьох поширених інфекцій. Водночас їх призначають рідше за рекомендовані показники: на первинному рівні — у 65% випадків при рекомендованих 95%, у стаціонарах — у 46% при рекомендованому рівні понад 60%.
Натомість антибіотики, які мають застосовуватися обмежено або лише у виняткових випадках, у частині випадків використовують частіше, ніж очікується.
Окремо учасники зустрічі обговорили доступ пацієнтів до антибіотиків групи резерву. Це препарати останньої лінії, які застосовують для лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними збудниками. В умовах війни поширеність таких збудників суттєво зросла, тому наявність цих препаратів є критично важливою для лікування складних інфекцій.
Вітчизняним виробникам запропонували розглянути можливість локалізації виробництва генеричних версій окремих препаратів групи резерву. Йдеться, зокрема, про лінезолід, який уже виробляється в Україні, а також азтреонам, цефтаролін, ін’єкційний фосфоміцин, тигециклін, даптоміцин, колістин, поліміксин B та цефтазидим з авібактамом.
Виробникам та імпортерам також запропонували розглянути реєстрацію в Україні препаратів, які наразі не представлені на українському ринку. Серед них — цефтолозан з тазобактамом, меропенем з ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем з циластатином і релебактамом, азтреонам з авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін та лефамулін.
Нині доступ до таких лікарських засобів забезпечується лише через механізм ввезення незареєстрованих препаратів.
Ще один блок наради стосувався контролю за призначенням і відпуском антибіотиків. Учасники наголосили, що вибір препарату має залежати від стану пацієнта, конкретної клінічної ситуації та стандартів лікування.
Окремо обговорили електронний рецепт. У МОЗ вважають його одним із ключових інструментів для прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків і запобігання їх безконтрольному використанню.
За підсумками наради учасники погодили спільну позицію: електронний рецепт має стати основним інструментом рецептурного відпуску антибіотиків.
МОЗ, регуляторні органи, медична спільнота, аптечні заклади та фармацевтичний ринок продовжать роботу над посиленням ролі е-рецепта, удосконаленням рецептурного відпуску антибіотиків і рішеннями, які сприятимуть їх раціональному застосуванню.
У міністерстві наголошують, що такий підхід необхідний для збереження ефективності протимікробних препаратів, підвищення безпеки лікування пацієнтів і зменшення ризиків поширення інфекцій, стійких до терапії.
Редакторка стрічки новин