У Полтавській області трагічно обірвалося життя 20-річного військовослужбовця, який отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання. Молодий воїн перебував у лікарні, де боролися за його життя медики, проте їх зусилля не увінчалися успіхом. Загиблий служив у складі Збройних Сил України та виявив мужність і відвагу на фронті. Його смерть стала важкою втратою не лише для родини та друзів, а й для всієї громади, яка підтримує українських захисників
У 20 років від важкого поранення, отриманого на фронті, помер Владислав Олійніченко. Він до останнього боровся за життя в госпіталях Києва та Львова.
Про те, що Владислав Олійніченко пішов у вічність у лікарні, 6 травняповідомилиу Хорольській громаді.
Владислав Олійніченко народився 24 листопада 2005 року. Після початку повномасштабної війни хлопець вирішив приєднатися до лав захисників. Служив воїн у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду оператора безпілотних літальних апаратів
Після вогнестрільного поранення голови, якого Владислав Олійніченко зазнав 12 грудня 2025 року, молодий воїн понад чотири місяці боровся за життя. Спершу він проходив лікування в клінічній лікарні «Феофанія» у Києві, згодом – у Львові. Попри зусилля лікарів олодий солдат помер 30 квітня.
У захисника залишилися батьки, брат, який також проходить службу, рідні та близькі. Траурну церемонію прощання з Владиславом Олійніченком проведуть 7 травня о 10:30 годині на площі скорботи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, а чин поховання – на Алеї Слави центрального міського кладовища.
Григорій Логвиненкомаючи військовий досвід строкової служби, він боронив східні кордони України в зоні АТО у 2016-2017 роках. З початком повномасштабного вторгнення чоловік без вагань знову став до лав ЗСУ. Тривалий час його доля залишалася невідомою. Нещодавно стало відомо, що боєцьприйняв свій останній бій10 жовтня 2023 року у Харківській області.
Ігор Орєховнародився 13 листопада 1981 року. Воїнзагинув24 квітня під час виконання бойового завдання на Донеччині. У полеглого захисника залишилися мати, дружина та син. Близькі та знайомі згадують його як людину слова, вірну своєму народу та обов’язку.
Юрій Торяникнародився 21 квітня 1984 року в селі Святилівка. Приймав участь у бойових операціях у Бахмуті, Часовому Яру, Куп’янську. Будучи вірним військовій присязі, молодший сержант Торяник Юрій Юрійович 12 травня 2024 рокуне повернувсяз виконання бойового завдання поблизу Макіївки Луганської області. Через два роки ДНК експертиза підтвердила його загибель.
Боєць Андрій Вихренконародився 12 вересня 1982 року. Тривалий час доля бійця залишалася невідомою. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель солдата. Воїнполігу бою за декілька днів після свого дня народження – 15 вересня 2024 року. Поховають Андрія Вихренка на Алеї Героїв Троїцького кладовища у Котельві.