В Україні активно обговорюється можливість заміщення Китаю як основного постачальника компонентів для виробництва дронів. У світлі зростаючої потреби у безпілотних літальних апаратах, особливо в умовах війни, українські підприємства шукають нові джерела комплектуючих та технологій. Відомо, що Китай традиційно був важливим гравцем на ринку дронів завдяки своїм потужним виробничим можливостям і доступності матеріалів. Наразі Україна розглядає кілька потенційних партнерів для співпраці у цій сфер
Україна активізує зусилля, щоб зменшити залежність від китайських компонентів у виробництвібезпілотників, одночасно нарощуючи власні потужності для забезпечення потреб фронту. На цьому тлі дедалі важливішим партнером для неї стає Тайвань, який пропонує високотехнологічні рішення. Про це пишеThe Guardian.
Як зазначається, повномасштабна війна Росії в Україні суттєво змінила характер бойових дій. Одним із ключових інструментів на полі бою стали безпілотники. Їх використовують для розвідки, коригування вогню, ударів у глибокому тилу ворога. Саме масове застосування дронів дозволяє Україні стримувати просування російських військ та водночас стимулює розвиток власної оборонної промисловості.
Утім, значна частина ланцюгів постачання компонентів для дронів досі залежить від Китаю. На тлі цього Київ, а також країни Європи і США, почали активніше шукати альтернативних постачальників.
За даними незалежного українського аналітичного центру Snake Island Institute (SII), одним із таких бажаних партнерів для українських виробників дронів стає Тайвань, відомий своїми особливими досягненнями в мікроелектроніці, навігаційних системам і акумуляторах. Саме в цих галузях західні постачальники часто йому поступаються.
"Схоже, Тайвань готовий скористатися цією можливістю: президент Лай Чінте просуває додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 млрд доларів США, який передбачає фінансування дронів і впровадження штучного інтелекту", - йдеться у статті.
За інформацією Інституту досліджень демократії, суспільства та нових технологій (DSET), експорт тайванських дронів до Європи у 2025 році зріс більш ніж у 40 разів, а Польща та Чехія стали одними з найбільших ринків. І ця тенденція зростає: вже в першому кварталі 2026-го обсяги експорту перевищили показники всього попереднього року.
Як з’ясували дослідники DSET, більшість цих дронів призначені для подальшої передачі Україні, а зазначені країни виступають посередниками.
"У нас є компоненти, вироблені на Тайвані, і це вже не рідкість у галузі", - каже директор із міжнародних альянсів компанії Vyriy - одного з провідних українських виробників дронів, який активно виступає за локалізацію виробництва та зменшення залежності від китайських компонентів, Богдан Діордиця.
За його словами, пошук альтернатив був спричинений побоюваннями, що Китай може ще більше посилити експортні обмеження. Мовляв, Тайвань із його світовим рівнем у виробництві напівпровідників і інтеграції електроніки, є "на 100% цінним партнером".
Утім, головним пріоритетом України залишається локалізація виробництва, зазначив аналітик SII Артур Савчій. За даними Міноборони України, станом на минулий рік у країні діяло понад 100 виробників компонентів. Українські компанії також адаптують системи спеціально під потреби фронту - те, чого масові китайські виробники часто не можуть забезпечити.
Утім, пише видання, навіть із розвитком внутрішнього виробництва Україна найближчим часом навряд чи зможе повністю відмовитися від китайських компонентів. Головна причина - їхня значно нижча ціна та широка доступність. Навіть деталі, виготовлені в інших країнах, зокрема літієві батареї та магніти з рідкоземельних металів, часто все одно залежать від китайської сировини.
Тайвань також не позбавлений цієї залежності, йдеться у статті. Китай залишається найбільшим джерелом імпорту дронів для острова. Тайбей планує створити повністю "некитайську" індустрію дронів до 2027 року та до 2030-го виробляти третину необхідних рідкоземельних магнітів. Однак ці зміни ще тривають.
Масштаби виробництва Тайваню теж мають обмеження. Як вказує видання, потреби України у воєнний час величезні - йдеться про мільйони дронів на рік. Натомість нинішні обсяги виробництва Тайваню, за даними митної служби, становлять лише сотні тисяч.
Китайські продукти також мають значну перевагу в ціні - деякі моделі коштують у рази дешевше за тайванські, каже генеральний директор компанії Thunder Tiger, одного з найбільших виробників дронів у Тайвані, Джин Су. Його компанія вже передавала дрони Україні для польових випробувань.
"Вони тестують, їм подобається, але не купують, бо це все ще занадто дорого", - каже Су.
Геополітика також ускладнює ситуацію, пише видання. Україна офіційно не визнає Тайвань і підтримує обережні відносини з Китаєм, який залишається її найбільшим торговельним партнером. Тому більшість співпраці відбувається опосередковано – через Польщу, Чехію та США. Ознак системної міжурядової координації небагато - взаємодія здебільшого відбувається на рівні бізнесу.
Водночас тайванські компанії залишаються гнучкими: деякі з них відкрили виробничі потужності в Литві та Польщі, щоб краще працювати з Україною, а державна структура з розвитку галузі підписала меморандуми про співпрацю з п’ятьма європейськими країнами.
З огляду на зростання попиту на дрони зі штучним інтелектом, експерти та постачальники бачать потенціал для глибшої співпраці між Україною та Тайванем. Міністерство економіки Тайваню вже пообіцяло підтримати сім високотехнологічних компаній фінансуванням у розмірі близько 326 млн тайванських доларів (10 млн доларів США) для розробки спеціалізованих чипів для дронів.
Українські виробники наголошують: ключовим критерієм вибору постачальників є ефективність для фронту. У нинішніх умовах рішення ухвалюються не лише з економічних міркувань, а насамперед із потреби виживання та перемоги у війні.
"Ми створюємо зброю не під тиском ринку чи енергетики, а під тиском виживання", - каже Діордиця.
Як повідомляв раніше УНІАН,українські дрони навчилися випалювати ворогазсередини будівель. За даними Forbes, тепер вони залітають просто у вікна та маневрують між кімнатами, щоб знайти ворога в укритті. Аналітики переконані, масоване застосування FPV-дронів дозволяє буквально "випалювати" ворога з міських кварталів, зберігаючи життя наших захисників. Тому зараз уже немає сенсу відправляти штурмовиків у вогонь, поки дрони не переконаються, що ворога ліквідовано або знешкоджено.
Також Bloomberg писав, щоукраїнські дрони тепер можуть атакуватичверть території та 70% населення РФ. Наші безпілотники тепер регулярно вражають цілі в глибині Росії, досягаючи Уральських гір і населених пунктів, де більшість людей вважали війну далекою проблемою.