Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат України та член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податків і митної політики, висловила своє бачення щодо низки важливих економічних питань. Вона акцентувала увагу на необхідності змін у системі оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП). За її словами, нинішня практика стягнення ПДВ є недосконалою і потребує реформування для підтримки малих бізнесів. Крім того, Василевська-Смаглюк зазначила про існуючу «анархію»
Про вічні для України проблеми з податками — мільярдні схеми бізнесу та аналогічних розмірів діри в бюджеті, розквіт тіньової економіки і удавану сліпоту держави, про ПДВ для ФОПів та перспективи приєднання до SEPA, тиск силовиків та парламентську кризу — про все це в інтерв’ю дляDelo.uaрозказала заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.
— Давайте почнемо з теми
ПДВ для ФОПів. Наскільки це питання зараз актуальне і які є альтернативні
джерела наповнення бюджету?
— Насамперед, Верховна
Рада наразі не готова голосувати за впровадження ПДВ для ФОПів. І через брак
голосів було вирішено, що наш уряд поїде до Вашингтона і прокомунікує це з
міжнародними партнерами.
В рамках цієї комунікації
було вирішено, що це питання відкладене, але не скасоване. Тобто Міжнародний
валютний фонд продовжує наполягати на двох варіантах розвитку подій: або ми
впроваджуємо ПДВ для ФОПів, або ми збільшуємо загалом ставку ПДВ. Або обидва
сценарії.
Домовленості про
збільшення ставки ПДВ нині немає. Я думаю, що це буде ще більш проблематичний процес
у Верховній Раді, ніж впровадження ПДВ для ФОПів. Але МВФ продовжує наполягати
саме на цих варіантах.
Фактично ми маємо
відкладене рішення — можливо, очікується зміна політичної кон’юнктури або
нового складу Кабміну, або, навіть, Верховної Ради. Але загалом політика МВФ
спрямована на підвищення податкового навантаження для України.
— Тоді давайте про
альтернативні джерела наповнення бюджету.
— Зараз задача Державної податкової
служби та Бюро економічної безпеки — подивитися, де є схеми з уникнення
оподаткування за допомогою інструменту ФОП. ФОПами прикривається великий бізнес
для дроблення. Є цілі галузі, які використовують ФОП для мінімізації податків,
і навіть для виведення коштів.
Ми щодня бачимо новини про
викриття БЕБом нових схем дроблення бізнесу. Але це крапля в морі того, що
насправді відбувається. Тільки в Полтаві детективи БЕБ нещодавно викрили схему
з використанням 3,5 тисяч ФОПів у найбільшій локальній мережі продажу товарів.
Налагоджується системна
робота з бізнесом і з боку Податкової. Є роз’яснення для господарюючих
субʼєктів, наприклад, для великих продавців побутової техніки. Де були
продавці-ФОПи — зараз цих схем вже немає, вони всі переоформлюються в ТОВ
і діють під одним брендом. Продавці отримують зарплату з ТОВ, а не надають
фіктивні послуги як ФОП. І ця зарплата, за вимогами податкової служби, має
відповідати ринку.
Була інша жахлива ситуація, яка почала виправлятись, —
митниця пропускала імпорт техніки лише за умови, що цей імпорт здійснює
один-єдиний монополіст. Тобто ритейл не міг самостійно ввозити свій товар.
Зараз побачимо, що буде при новому голові Держмитслужби. Щодо ФОПів, які
оформляли працівники і давали "юзати" своєму роботодавцю, — банки бачать
системні зловживання таких ФОПів, особливо коли проганяються великі кошти або
виводяться в кеш, і блокують таку діяльність. Є низка кримінальних проваджень
проти таких осіб, які здавали свої ФОПи в оренду.
— Окрім детінізації, де ще
брати кошти?
— Ще один напрям — це
секвестр бюджету і очищення тих відомств, які подавали свої заплановані видатки
до проєкту бюджету 2026 року з одними цифрами, а під кінець року у них залишається
великий обсяг неосвоєних коштів. Наприклад, був аудит Рахункової палати по
відбудові. Там було передбачено 5,6 мільярда гривень на відбудову, але кошти не
були використані. Результат, який ми бачимо, плачевний — сотні будинків, які
були зруйновані під час окупації Бучі, Мощуна, Гостомеля, Стоянки, так і стоять
не відбудовані. Повертаючись до аудиту Рахункової — наприклад, БЕБ не зміг
освоїти 1 мільярд гривень.
І так в кожному
міністерстві. Всі роблять великі бюджети, малюють різні програми, а ці програми
реально не виконуються. Тому зараз уряд звернувся до центральних органів
виконавчої влади і органів місцевого самоврядування із закликом переглянути
видатки і скоротити їх, тому що грошей не вистачає.
— Про які обсяги йдеться?
— Загалом Рахункова
нарахувала порушень на суму 153 млрд гривень в 2025 році.Є навіть по Міністерству оборони зарезервовані
кошти на закупівлю озброєння, яке де-факто не буде закуплено. І таких залишків
було багато. Це гроші, які не направлені на ті реальні потреби, які є.
— Чи є ще "сірі зони", де
бюджет недоотримує кошти?
— Так, і дуже суттєві.
Наприклад, деревообробна галузь.
За даними Державної
податкової служби, підприємства галузі отримали відшкодування ПДВ більше, ніж
сплатили податків загалом. Податкова донарахувала близько 15 млн грн додаткових
платежів лише по частині компаній.
Для порівняння: державне
підприємство "Ліси України" сплатило близько 15,8 млрд грн податків, тоді як
деревообробники — приблизно 1,3 млрд грн, а повернули їм ПДВ — 2 млрд 742 млн.
Фактично держава ще й "задонатила" галузі.
Це означає, що є системні
проблеми з контролем, необлікованою деревиною. Схеми виведення валютної виручки
призводять до того, що державне підприємство "Ліси України", продаючи сировину,
платить мільярди податків, але поки незрозуміло, чим займаються споживачі цієї
сировини. По ідеї, мала би створюватися додана вартість і сплачуватись серйозні
суми податків, а бачимо мізер.
— Які ще галузі
залишаються проблемними з точки зору оподаткування? Можливо, агро, ритейл,
будівництво, паливний ринок, тютюн, алкоголь? Наскільки великою залишається
проблема тіньового сектору?
— По цих галузях системно
працює комітет, особливо голова — Данило Гетманцев. Ми регулярно заслуховуємо
звіти Бюро економічної безпеки і податкової служби по боротьбі з ухиленням від
оподаткування. З гарних новин: суттєво зменшилась кількість нелегальних АЗС.
Але, як на мене, треба
звертати увагу на ті галузі, до яких взагалі руки не доходили.
Наприклад, забудовники.
Вони збирають гроші з людей і продають фактично повітря. Працюють на невідомій
системі оподаткування.Мало хто
працює в білу ісплачує податки. Є офіс,
стіл, стілець, написано "забудовник". Він приймає гроші з населення, і не
зрозуміло, як він працює — як ФОП чи як ТОВ. Інструментом Фонду фінансування
будівництва майже ніхто не користується.
Гроші зазвичай беруть
прямо готівкою. І забудовник зацікавлений у цьому.Це велика проблема. Я ще
до повномасштабного вторгнення зверталася до Бюро економічної безпеки і
податкової служби, щоб вони системно зайнялися забудовниками. Але треба міняти
законодавство. Заважає те, що в Раді повно депутатів-забудовників.
Ще мені казали, що якщо
почати їх перевіряти — зростуть ціни на житло. Але ціни і так високі.
— А що з іншими галузями?
— В аграрному секторі дуже
складні схеми, про які всі знають. Є великі схеми в ігровому бізнесі, якими ще
ніхто серйозно не займався. От, наприклад, Мінфін, який є субʼєктом державного
фінмоніторингу ігорки, мало що робить. А мав би. Всі повноваження є.
— Але парламентський комітет
цим займається
— Регулярно займається. Наш
комітет хоч якось примушує регуляторів реагувати.
Ніхто навіть не знає
реального обсягу ставок. Є онлайн-казино українські, є казино, які працюють за
кордоном, наприклад на Кіпрі, а гроші збирає з гемблінгу в Україні. І
обліковувати ці ставки дуже складно. Частина йде через платіжні системи,
частина — IBAN-переказами, де взагалі важко відслідкувати, що це приймання
ставки, а не просто приватний платіж від Василя до Петра.
— А що з криптовалютами?
— У нас закон про
віртуальні активи прийнятий, але закон про їхнє оподаткування та
відслідковування платежів, так званийTravelRule, — ні. А операції з
віртуальними активами мають оподатковуватись. Тому ми займаємо шосте місце у
світі за обігом крипти і перше місце в Східній Європі. У нас це легко робити і воно
ніяк не обліковується.
— Наскільки система
фінансового моніторингу відповідає міжнародним стандартам?
— Переважно відповідає,
але лише на законодавчому рівні. Я, як голова підкомітету, відповідальна за
політику протидії легалізації, роблю все, щоб система мала всі законодавчі
важелі. А далі — слово за виконавчою владою. Але ми не можемо говорити мовою
цифр, тому що у нас досі не проведена національна оцінка ризиків. Європейська
інституція Moneyval навіть відмовилась проводити наступний раунд оцінки
України. Офіційно — через війну.
І це для нас добре, тому
що ми, на жаль, не готові. До прикладу, у нас є 14 тисяч суб’єктів первинного
фінансового моніторингу, які не є банками. Їх регулюють різні органи, і там не
все добре. Наприклад, ріелтори, адвокати, нотаріуси. За ними слабкий нагляд.
— Які сектори найбільш
ризикові з точки зору відмивання?
— Немає одного сектору.
Але традиційно це нерухомість, гральний бізнес, крипта. З екзотики — торгівля
предметами розкоші та мистецтва, спортивні клуби та навіть благодійні,
громадські організації. Через них легко легалізувати кошти. Благодійні
організації — це взагалі окрема історія. Гроші заходять як благодійні внески, а
потім їх використання не завжди прозоре. Для країни у війні — це ризик.
— Які ключові зміни зараз
готуються на законодавчому рівні, щоб покращити фінансовий моніторинг?
— Україна зараз стоїть
перед новим викликом. Це необхідність приєднання до єдиного європейського
платіжного простору — SEPA. Що це означає? Це означає, що всі платежі, якщо
Україна приєднається до цієї зони, стануть значно дешевшими і швидшими. Це дуже
вигідно для бізнесу. Зараз бізнес, який здійснює платежі в зону SEPA, платить
25–30 євро за операцію і ще 1–2% від суми платежу як комісію банку.
Якщо ми вступаємо в SEPA,
цей платіж буде коштувати 1–3 євро або взагалі буде безкоштовним. І триватиме
не тиждень, як зараз, а фактично кілька хвилин. Це стосується і бізнесу, і
громадян. Очікується економія близько 100 мільйонів євро на рік для всіх, хто
такі перекази здійснює. В середньому це близько 4 тисяч євро економії на одну
компанію.
В системі SEPA зараз 500
мільйонів людей в 41 країні світу. І якщо оцінювати з точки зору тих цифр, які
дає Національний банк, через офіційні канали в Україну в 2025 році надійшло 5
мільярдів доларів. Зокрема половина, десь 2 мільярди доларів, — це заробітна
плата з-за кордону.
Щоб вступити в SEPA, нам
потрібно, щоб зарубіжні банки і загалом всі країни-члени SEPA були впевнені, що
платежі "білі". Для цього нам потрібно створити реєстр банківських рахунків і
сейфів. І в цьому реєстрі буде міститися лише одна тринадцята від банківської
таємниці. Це — прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка володіє рахунком або
сейфом, в якій банківській установі цей рахунок розміщується. І все. Тобто ми
надаємо тільки базову інформацію.
Безпосередній доступ до
цих реєстрів повинні мати 10 органів, які здійснюють розслідування фінансових
злочинів. Така вимога директиви Європейського Союзу.
— Ні, тільки наші. Ми як
держава маємо бути впевнені, що наші правоохоронні органи мають розуміння, де і
в кого які рахунки розміщені, без доступу до обсягу коштів і операцій.
Доступ до операцій — зараз
і в майбутньому — буде тільки за рішенням суду. Але ці 10 органів повинні мати
доступ до реєстру з обмеженою інформацією. Це АРМА, БЕБ, НАБУ, Нацполіція,
прокуратура, податкова, Мінфін, який буде тримачем цих реєстрів.
В чому зараз проблема?
Народні депутати остерігаються, що буде зловживання з боку правоохоронних
органів щодо доступу до цього реєстру. Частково можу погодитися з цим, тому що
у нас як у суспільства, так і у народних депутатів немає довіри до
доброчесності багатьох правоохоронців. Тому ми забезпечуємо в цьому
законопроєкті, який уже пройшов комітет і очікується його перше читання, що доступ
відбувається лише з фіксацією того, хто конкретно отримав доступ і на підставі
чого.
Це також добре для
відслідковування шахрайських схем у фінансах. Не лише схем викрадення державних
коштів, а й, наприклад, коли пенсіонерів обманюють по телефону, виводять гроші
з карток. Це дуже потрібна історія для відслідковування подібних схем, в тому
числі схем з використанням так званих дропів.
Також встановлюються
вимоги до кінцевих бенефіціарних власників, зокрема, трастів та інших подібних
утворень. Якщо виявляється, що кінцевий бенефіціар не зазначений або зазначений
неправдиво, то за це передбачені штрафи.
Окрім цього, в рамках SEPA
запроваджується таке поняття як викривач у сфері протидії легалізації коштів.
Це аналог викривача корупції, але у сфері фінансового моніторингу. Це вимога
європейської директиви — щоб Україна ухвалила базовий закон про викривачів. Ми
передбачили викривача саме у сфері боротьби з відмиванням коштів. Це особа, яка
має трудові гарантії: її не можна звільняти, вона має право на безоплатну
правову допомогу. А тягар доказування лягає на тих, кого вона викрила.
— Нагадайте, який номер
законопроєкту про SEPA.
— Це законопроєкт
№14327-д.
— Яке значення має цей
законопроєкт для євроінтеграції?
— Якщо ми ухвалимо
законопроєкт про приєднання до SEPA, то закриємо один із ключових кластерів для
вступу в ЄС, який стосується вільного руху капіталу, зокрема розділи 4 (Свобода
руху капіталу) та 9 (Фінансові послуги). Окрім цього, під ухвалення закону підв’язане
міжнародне фінансування за програмамиDPLвід Світового банку таUkraineFacilityвід ЄС.
— Що ще потрібно зробити?
— Ще одна велика проблема
— це низька ефективність розслідувань фінансових злочинів.
— У чому саме проблема з
розслідуваннями?
— У нас дуже низький
показник. Наприклад, у 2024 році було відкрито 1427 кримінальних проваджень. З
них до конфіскацій дійшло лише 60. Загальна сумазловживань відображена в кримінальних
провадженнях — близько 3 мільярдів гривень. А конфісковано — 8,6 мільйонів.
Тобто ефективність — 0,29%.
— Чому так відбувається?
— Є кілька причин.
По-перше, за класикою правоохоронці перед тим, як довести відмивання, мають
довести первинний злочин — звідки взялися гроші. Це складно і займає час.
По-друге, правоохоронці не дуже активно займаються цими справами. По-третє,
суди часто не розуміють, як працюють ці схеми. Бо вони щоразу більш креативні,
ніж попередні, постійно ускладнюються та модернізуються.
І ще є проблема в тому, що
інформації дуже багато. Суб’єкти фінмоніторингу передають десятки тисяч повідомлень
про підозрілі операції. І з цим потоком складно працювати.
— Тобто проблеми на всіх
етапах?
— Так. І ще є людський
фактор. Слідчий може довго займатися справою, бо вона складна. Суддя може не
розібратися. А гроші за цей час уже «зникають».
— Що потрібно змінити?
— Потрібно навчати людей.
Це і фінмоніторинг державний та первинний, і правоохоронці, і судді. Потрібно
переймати досвід інших країн — Британії, Німеччини, Латвії. І потрібна
превенція. Якщо людина знає, що її посадять і конфіскують активи, вона подумає,
перш ніж вкрасти.
— Чи вистачає ресурсів у
БЕБ і Податкової?
— Ресурсів достатньо.
Питання не в ресурсах, а в ефективності. Єдине що — треба урівняти зарплати у
всіх правоохоронних органах. Штат співробітників має бути достатній, як це
передбачено законом. Не може бути перекосів в оплаті праці, залежно від того,
подобаєшся ти як керівник органу досудового розслідування профільному міністру
чи ні. Також потрібно удосконалити законодавство про БЕБ, вичистити з Податкового
кодексу податкову міліцію і вписати БЕБ. Це, принаймні, дасть їм властиві
повноваження.
— Чи є приклади ефективної
роботи?
— Національний банк. Він
змусив банки підписати меморандум щодо боротьби з "дропами". З’явилися
обмеження на перекази, банки почали відслідковувати ланцюжки операцій. І багато
схем було заблоковано.
— Податкова зараз працює
більш м’яко. Раніше блокували податкові накладні масово. Це не працювало —
бізнес знаходив способи "вирішити питання". Зараз податкова попереджає: "Ми
бачимо порушення, тому виправтесь! Якщо не виправитесь — будуть санкції". Це
більш ефективний підхід. Бо податкова не є правоохоронний органом, вона несе
адміністративну функцію.
— Чи вистачає ресурсів
іншим органам, які займаються фінансовим моніторингом?
— По фінмоніторингу дуже
не вистачає закону про віртуальні активи. Коли буде ухвалено закон про
оподаткування віртуальних активів — буде набагато легше. І політична
відповідальність зʼявиться, бо у крипти буде регулятор. А зараз це просто дике
поле, яким користуються і корупціонери, і відмивачі, і терористи для
фінансування операцій.
Зараз корупційні кошти
дуже часто зберігаються в криптогаманцях. Походження цих коштів дуже важко
відслідкувати. Якщо в Україні буде впроваджено travel rule (це міжнародна
вимога FATF, яка зобов'язує криптобіржі та сервіси збирати й обмінюватися
даними про відправника та одержувача під час переказів криптовалют—Ред.),
тоді можна буде відслідковувати всі операції: хто кому переказав, на якому
етапі, кожна операція буде мати свій номер. І це значно спростить контроль.
— Чи вистачає компетенцій?
— Не вистачає знань по
розслідуванню фінансових злочинів. І не вистачає сильної служби фінансового
моніторингу. Зараз ця служба оцінюється як слабка, не здатна навіть провести
національну оцінку ризиків.
— Чи передбачає
законопроєкт про SEPA реформу фінмоніторингу?
— Ні, він не вимагає
перезапуску Держфінмоніторингу. Бо задачіSEPAтрошки
інші. Перезапуск потрібно готувати окремим законопроєктом. Але закладено норму
про зовнішній аудит цієї служби за участі міжнародних партнерів. Через рік
після призначення керівника, і далі — раз на два роки. Можливо, між першим і
другим читанням ми впишемо перезапуск, але не через здоровий глузд, а для того,
щоб акумулювати більше голосів, зокрема, опозиції.
— Чи є ризик, що посилення
фінмоніторингу створить тиск на білий бізнес?
— Ні. Білий бізнес і так
виконує всі вимоги. Він якраз підтримує ці ініціативи. Є навіть листи асоціацій
на підтримку законопроєкту.
Так, фінмоніторинг буде
посилюватися. Це нормальний процес, притаманний європейським країнам.
— Повернемось до податків.
Чи варто переглядати систему пільг?
— У нас дуже багато пільг
для різних категорій населення та бізнесу. Є пільги по кредитах, по відсотках,
по штрафах. Є так звані "соєві правки", пільги для ювелірів, які, на мою думку,
є лобістськими.
Міжнародний валютний фонд
наполягає на перегляді пільг, щоб була загальна система оподаткування без
винятків.
З одного боку — це
логічно. З іншого — є галузі, які потребують підтримки.
— Наприклад, креативні
індустрії. Вони втратили частину ринку через війну. Я би розглянула можливість
зниження податків для них, наприклад, по роялті. Нам потрібно підтримувати
культурну присутність України, працювати на підтримку патріотичних настроїв та
посилювати адвокацію України у світі.
— Чи є готові рішення по
пільгах?
— Ні. Потрібен аудит. Це
дуже чутлива тема. Не можна просто "забрати пільги" — буде негативна реакція.
Ну і плюс деяким фракціям, зокрема, аграрним, такі ініціативи не зайдуть, що
вплине на баланс голосувань в Раді.
— Якою має бути податкова
модель для малого бізнесу?
— Я підтримую чинну
систему ФОПів. Вона працює. Але не підтримую дроблення великого бізнесу на
ФОПи.
— Тобто змінювати систему
не потрібно?
— Не потрібно. Потрібно
активізувати роботу податкової і БЕБ. Щоб вони могли відрізняти реальний малий
бізнес і схеми дроблення.
— Які галузі найбільш
ризикові в цьому плані?
— Ресторани і ритейл.
— Як стимулювати бізнес
працювати "в білу"?
— Через кредити і гранти.
Хочеш отримати фінансування — покажи білу звітність.
Також спрацювало
бронювання. Хочеш забронювати працівників — покажи середню зарплату. І багато
бізнесу таким чином вийшло "в білу" хоча б по зарплатні.
— Чи варто знижувати
податкове навантаження під час війни?
— Ідеї типу "10-10-10" мали сенс до повномасштабного вторгнення.
Зараз головна проблема —
не податки, а поведінка правоохоронних органів.
— Тобто проблема не в
податках, а в адмініструванні?
— Саме так. Наприклад, СБУ
відкриває справи по статті "державна зрада" (111 ККУ) проти обмінників. Хоча це
не їхня компетенція. І таким чином тиснуть на бізнес.
— Це системна проблема?
— Так. Кожен орган має
займатися своїм: БЕБ — економічними злочинами, СБУ — своїми питаннями, ДБР —
своїми. А зараз цього немає.
— Спочатку потрібно
навести лад у правоохоронній системі і припинити тиск на бізнес. Тільки після
цього можна говорити про зниження податків.
— Чи потрібна Україні
ліберальна податкова модель?
— Можливо, в перспективі.
Є такі приклади як Мальта, ОАЕ, Кіпр, які створюють прості привабливі умови для
бізнесу. Але Україна поки не готова бути "податковою гаванню", ще й тому, що це
суперечить євроінтеграційним прагненням.
— Тоді що потрібно робити
зараз?
— Потрібно створити
прозорі правила. І головне — не відкривати кримінальні справи безпідстав. Тому що це руйнує
довіру бізнесу до держави.