Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, яке стосується прав Центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) у процесі скасування інвалідності. Суд підтвердив, що Центральна МСЕК має право приймати рішення про скасування статусу інваліда без необхідності присутності особи на засіданні комісії. Це означає, що експерти можуть оцінювати стан здоров'я пацієнта та ухвалювати відповідні рішення заочно. Таке нововведення стало результатом розгляду справи, в якій оскаржувалося попереднє
У справі № 360/660/25 Верховний Суд став на бік Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, фактично визнавши правомірною можливість заочного перегляду рішень МСЕК щодо інвалідності в умовах воєнного стану, якщо порушення або невідповідність медичних документів є очевидними.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Позивачка оскаржувала рішення Центральної МСЕК МОЗ, яким її не визнали особою з інвалідністю за результатами заочного розгляду медичних документів у грудні 2024 року. Вона зазначала, що рішення ухвалене з порушенням процедури — без особистого огляду, належного обстеження та повної оцінки стану здоров’я.
За даними справи, позивачка мала II групу інвалідності, встановлену безстроково з лютого 2023 року. Після запитів Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань Центральна МСЕК МОЗ, повноваження якої наразі покладено на Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, провела заочну перевірку раніше ухваленого рішення та дійшла висновку про відсутність підстав для визнання особи інвалідом.
Зокрема, Пенсійний фонд здійснив перерахунок пенсії, що вплинуло на розмір виплат, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду з вимогою скасувати рішення МСЕК і ПФУ та поновити пенсійне забезпечення як особі з інвалідністю.
Касаційну скаргу також подала ДУ «УДСМПІ МОЗ України», яка не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, зазначивши, що має право скасовувати рішення МСЕК на підставі аналізу медичних документів без повторного огляду, та просила відмовити в позові.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій та висновки Верховного Суду
Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов позивачки, визнавши протиправним та скасували рішення ЦМСЕК МОЗ про невизнання її особою з інвалідністю, оформлене за результатами заочного огляду, а також зобов’язали відповідача провести повторну медико-соціальну експертизу з дотриманням вимог Положення №1317 та Інструкції №561. Водночас у частині вимог щодо скасування рішення Пенсійного фонду про перерахунок і відновлення виплат суди відмовили, вказавши, що ці вимоги є передчасними до проведення повторного медичного огляду та остаточного визначення статусу позивачки.
Верховний Суд наголосив, що не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості висновку МСЕК, оскільки не є спеціалізованим органом у сфері медицини, тому така оцінка виходить за межі судового розгляду в контексті застосування норм матеріального права. Зокрема, суд має право перевіряти законність висновку МСЕК лише з точки зору дотримання процедури його прийняття на підставі вимог законодавства щодо порядку, умов та критеріїв встановлення інвалідності.
Інструкція №561 встановлює критерії для визначення груп інвалідності під час первинного огляду або переогляду після спливу строку, на який інвалідність була встановлена. Водночас перевірка обґрунтованості вже прийнятого рішення має іншу правову природу — це окрема управлінська, тобто контрольна діяльність, яка не є аналогічною медико-соціальній експертизі, а отже, не підпадає під процедурні вимоги цієї Інструкції.
Крім того, сама Інструкція №561 не регулює порядок перевірки рішень МСЕК різних рівнів — обласних, міських чи районних. Тому застосовувати її положення до такої перевірки за аналогією немає підстав. У випадках, коли ЦМСЕК МОЗ діє як контролюючий орган, відповідна процедура визначається спеціальною нормою — пунктом 13 Положення №1317. Саме вона передбачає право скасовувати рішення нижчестоящих комісій, якщо виявлено необґрунтованість медичних матеріалів або їх невідповідність зробленим висновкам.
Відтак висновок про обов’язковість дотримання процедур Інструкції №561 під час перевірки таких рішень є помилковим.
Суд також врахував, що в умовах воєнного стану ЦМСЕК МОЗ може приймати рішення за результатами перевірки без проведення очного огляду, якщо невідповідність медичних документів критеріям інвалідності є очевидною і не потребує додаткового підтвердження. У цьому контексті пріоритет надається інтересам національної безпеки та запобіганню зловживанням.
Тому відсутність доказів виклику особи на огляд сама по собі не свідчить про незаконність рішення, якщо наявні у справі медичні матеріали чітко спростовують раніше встановлений статус інвалідності. У підсумку Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України», а касаційну скаргу позивачки залишено без задоволення.
Верховний Суд підтвердив право Центральної МСЕК скасовувати інвалідність заочно. Зокрема, це рішення є важливим у контексті масових перевірок інвалідності, ініційованих РНБО у жовтні 2024 року, та фактично узгоджується з державною політикою щодо виявлення зловживань і фіктивних інвалідностей. Крім того, сама по собі незгода особи з висновком МСЕК або інше бачення стану свого здоров’я не є підставою для задоволення позову. Якщо процедура була дотримана, а рішення ухвалене в межах повноважень і у спосіб, визначений законом, суд не має підстав для його скасування, навіть якщо позивач вважає медичні висновки помилковими.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.