Сім’я з-під Мелітополя, яка опинилася в складній ситуації через загрозу депортації їхньої дитини, змогла знайти порятунок завдяки рішучим діям та підтримці небайдужих людей. Історія цієї родини розпочалася на території, що підконтрольна російським військам, де вони зіткнулися з численними викликами: від нестачі продуктів харчування до страху за безпеку своїх дітей. Після того як місцеві окупаційні органи почали погрожувати депортацією малолітньої дитини
Погрожували депортувати дитину: історія порятунку сім’ї з околиць Мелітополя. Колаж РІА «Південь»
Виїзд із тимчасово окупованих територій Мелітопольщини сьогодні — це не просто логістичний маршрут, а ціла спецоперація, де на кону стоять життя та свобода.
Поки російська пропаганда втовкмачує мешканцям ТОТ, що в Україні на них ніхто не чекає, волонтерські мережі доводять протилежне. Комагда РІА Південь підготовуала матеріал з реальною історією виїзду родини з Михайлівки Мелітопольского району та поради експертів Save Ukraine, які допоможуть тим, хто прагне виїхати з окупації.
Родина з Михайлівки Василівського району (50 км від Мелітополя) — бабуся, дідусь (обом за 70 років), 13-річна онука без документів — зважилися на виїзд у критичний момент. Дівчинці за два місяці мало виповнитися 14 років, що в умовах окупації означало б примусову паспортизацію або проблеми з легалізацією. Спочатку планували їхати з комерційним перевізником із РФ, але впевненості у безпеці не було. Через знайомих вийшли на волонтерів та координатора Миколу. У результаті родина отримала безкоштовну доставку документів на дитину та безкоштовний проїзд для всіх трьох.
«Найскладнішим був КПП на кордоні між РФ та Білоруссю. Росіяни погрожували депортувати дитину, хоча за міжнародними законами документи були в порядку. Водій особисто вирішував це питання. Після довгих погроз та сліз дитини нас все ж таки пропустили. Ми були готові до цього тиску лише завдяки попереднім розмовам із волонтерами», — згадують переселенці.
Родина виїхала 2 квітня о 12:00, а вже 4 квітня о 14:00 вони перетнули український кордон. З собою ще й песика взяли. Їхній досвід підтверджує: виїзд можливий навіть у найскладніших ситуаціях.
«Якщо хтось ще не впевнений — знайте: виїзд реальний, попри все. Вільна Україна того варта! Але готуватися потрібно заздалегідь: проговорювати весь маршрут, кожну зупинку та витрати. У нас, наприклад, на готелі пішло близько 2000 рублів. Обов'язково беріть їжу в дорогу, хоча б на перший час (ми витратили на запаси близько 1500 рублів). І окремий момент щодо тварин: обов'язково обговорюйте все заздалегідь — від можливості розміщення в готелях до необхідності переносок чи кліток. Не бійтеся, плануйте, і у вас все вдасться!», — підсумувала пенсіонерка.
Організація Save Ukraine, яка є частиною мережі Bring Kids Back (ініціатива Президента України), розробила чіткі рекомендації для тих, хто планує шлях на вільну територію:
Україна не залишає своїх громадян сам на сам із труднощами. Процес реінтеграції включає кілька етапів: Перша допомога: Одразу після прибуття забезпечуються базові потреби: їжа, одяг, житло, медична та психологічна підтримка.
Фінансова підтримка:Держава надає одноразову виплату у розмірі 50 000 грн кожній дитині та молодій людині до 23 років. Якщо повертається родина, виплата призначається на кожну дитину окремо.
Освіта:Для молоді з ТОТ створені пільги: вступ за «Квотою-2» без складання НМТ, безкоштовне навчання та програма «нульового курсу» для підготовки до вишу.
Супровід:З кожною родиною працює кейс-менеджер, який допомагає вирішувати питання з житлом (тимчасовим або довгостроковим) та соціалізацією.
Важливо пам'ятати:Російська пропаганда буде і надалі блокувати інформацію, лякати «фільтраціями» та відсутністю майбутнього. Але, як каже волонтерка Save Ukraine Анастасія Халіулова:
«В Україні можуть бути різні обставини — може не бути світла чи води, можуть бути обстріли, але тут можна дихати, бути вільним, бути собою. На всіх українців з окупації чекають вдома».
На рахунку Save Ukraine вже понад 1100 врятованих життів. Не чекайте крайніх заходів — плануйте свій шлях до свободи вже сьогодні.