Верховний Суд України ухвалив рішення у справі, що викликала значний резонанс серед правозахисників і юристів. Суд визнав чоловіка винним у спротиві правоохоронцям, обґрунтовуючи своє рішення тим, що він завдав тілесних ушкоджень поліцейським, які не були в форменому одязі під час виконання своїх службових обов'язків. Ця справа розпочалася з інциденту, який стався на одній із вулиць міста. Чоловік відреагував агресивно на дії патрульної поліції, в
Верховний Суд підтвердив, що дії особи, яка не виконала законну вимогу поліцейських зупинитися та чинила активний опір під час затримання, підлягають кваліфікації за ст. 342 Кримінального кодексу України як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків. При цьому відсутність у працівників поліції форменого одягу та розпізнавальних знаків під час затримання особи не виключає усвідомлення нею їх приналежності до правоохоронних органів, якщо вони неодноразово ідентифікували себе словесно та демонстрували посвідчення.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Двоє працівників поліції під час виконання своїх службових обов’язків, отримавши оперативну інформацію щодо можливого місця перебування обвинуваченого, прибули за вказаною адресою. Обвинувачений почав втікати, проігнорувавши законну вимогу правоохоронців зупинитися. Коли працівники поліції наздогнали обвинуваченого, він поводився агресивно, активно жестикулював руками, протидіючи у виконанні їх законних вимог. На словесні зауваження правоохоронців обвинувачений не реагував та почав вчиняти активну фізичну протидію і перешкоджати виконання ними своїх службових обов’язків, зокрема, наніс удар правою ногою у ділянку лівої гомілки поліцейського.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав невинуватим та виправдав обвинуваченого за ч. 2 ст. 342 КК у зв’язку із недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Апеляційний суд скасував виправдувальний вирок та ухвалив свій вирок, яким визнав винуватим та засудив обвинуваченого ч. 2 ст. 342 КК.
Захист у касації наполягав, що чоловік не усвідомлював, що перед ним поліцейські, оскільки ті були без форми.
Втім ВС залишив вирок апеляції без змін.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів ККС погодилися з судом апеляційної інстанції. Судді зазначили, що з огляду на комплекс доказів, зібраних у цьому провадженні, слід констатувати, що обвинувачений не міг не усвідомлювати того факту, що проводилось саме його затримання і слідчу дію проводили саме працівники правоохоронного органу, оскільки протоколом огляду відеозапису та безпосередньо самим відеозаписом подій у сукупності із показаннями потерпілих, свідка у судовому засідання, підтверджується той факт, що потерпілий в момент зустрічі із обвинуваченим повідомив останньому (в контексті показань обох потерпілих фразу: «поліція»), після чого обвинувачений почав втікати. Саме з цього моменту, на переконання колегії суддів ККС, останній зрозумів належність цих осіб до працівників правоохоронного органу, що і стало причиною його раптової втечі з під'їзду та подальшого переслідування його потерпілими.
Крім того, факт усвідомлення належності потерпілих до працівників правоохоронного органу підтвердив допитаний судом апеляційної інстанції свідок, який повідомив, що в ході переслідування обвинуваченого йому неодноразово повідомлялось фраза: «стій, поліція», як і під час затримання останнього і активного опору таким діям обвинуваченим, під час якого потерпілим були заподіяні тілесні ушкодження. Водночас обвинувачений на слова потерпілих про належність до правоохоронних органів не реагував, не зупинявся, хоч мав таку можливість, продовжував втікати, а після його зупинення, продовжував чинити опір, в ході якого потерпілі отримали тілесні ушкодження, що підтверджується відповідними висновками, детально відображеними у вироку.
Доводи сторони захисту про те, що потерпілі під час затримання обвинуваченого були без форменого одягу колегія суддів ККС не вважає такими, що він не міг не усвідомлювати того факту, що потерпілі належать до працівників правоохоронних органів, враховуючи послідовні їх показання про те, що вони неодноразово повідомляли про це обвинуваченому з моменту зустрічі та демонстрації посвідчення у під’їзді будинку, після чого він раптово почав тікати, а також під час переслідування останнього.
На переконання Верховного Суду, є правильною позиція апеляційного суду, що діяльність правоохоронних органів по розшуку для затримання особи на підставі ухвали суду не може завжди відбуватися гласно із використанням форменого одягу і усіх розпізнавальних знаків правоохоронного органу (ст. 20 Закону «Про Національну поліцію»), оскільки вказане суперечить меті таких розшукових дій і не спрямоване на досягнення бажаного результату.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 30 березні 2026 року у справі № 607/1151/23.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.