Усе по три, або Локальний тріумф інтриги. Акценти глядача на іграх 26 туру УПЛ

Загалом до туру претензій немає. Скажімо так, він став далеко не гіршим у сезоні, але і до числа кращих включати його особливо нема за що. Хоча середня результативність і становила рівно три голи за матч. Але при цьому половина всіх м'ячів була забита у чверті від усіх ігор туру - у двох поєдинках.

При тому, що результат більшості матчів інтригував практично до фінального свистка, інтрига турніру неухильно згасає. І за чотири тури до фінішу чемпіонату у його таблиці майже не залишилося питань для допитливих любителів футболу. Однак не побачив у турі відверто байдужих – і на тому дякуємо!

Видовищність.Нікого не здивує той факт, що веселіше за всіх виглядали обидві гри, в яких було забито по шість м'ячів. З них перевагу віддам поєдинку в Рівному – там ці одинадцять гольових шансів розподілилися за ігровим часом рівномірніше. Тоді як "Полтава" з "Кривбасом" п'ять голів із шести забили в першу ж чверть години.

Учасниками Класичного було створено лише на один момент менше. Стільки ж їх було і в Олександрії. Отакою була видовищна половина матчів туру.

А найнуднішою назву гру “Карпат” з ЛНЗ - три з половиною реальні можливості забити гол. І якщо пам'ятати про те, що метою гри у футбол є саме це, а не демонстрація фізичної форми, тактичної виучки та непоступливості у боротьбі – ви зі мною погодитеся.

Інтрига.У турі вона найшвидше нас покинула в Олександрії - коли Денисенко в середині тайму відкрив рахунок. До перерви тут стався лише другий забитий м'яч “Колоса”, і доля господарів поля була вирішена наперед.

"Металіст 1925" теоретично міг уникнути поразки лише одного разу - коли на 64-й хвилині м'яч після удару Калюжного розминувся з воротами. В решті “Полісся” чіпко тримало гру у своїх руках.

У трьох чвертях поєдинків туру результат визначався лише наприкінці. Так Лін відвів "Кривбас" від поразки з "Полтавою" на 85-й хвилині. А в інших випадках справа вирішувалася аж у компенсований час.

На другій його хвилині сейв Домчака врятував від поразки "Карпати" у матчі з ЛНЗ, а гол Векляка - "Кудрівку" на Оболоні, тоді як перекладина після удару Кители позбавила "Рух" можливості врятуватися у грі із "Зорею". На наступній хвилині промах Вовченка не дозволив "Вересу" вирвати перемогу над "Епіцентром".

І вишнею на торті - промах Герреро на четвертій компенсованій: так не зуміло уникнути поразки “Динамо” у поєдинку з “Шахтарем”.

Логіка.Закономірний рахунок було зафіксовано у Житомирі, де номінальні гості з “Полісся” “награли” якраз на мінімальну перемогу – за співвідношенням гольових шансів.

А ось із логічністю більшості результатів туру можна було б і посперечатися.

За підрахунками автора, "Кривбас", "Верес" та ЛНЗ цілком могли розраховувати на перемогу над суперником. Тоді як "Динамо" і "Рух" ніяк не заслуговували на поразку.

Суддівство. Ви таки будете сильно здивовані, але, подивившись усі вісім матчів туру, не виявлено ЖОДНОГО епізоду, в якому можна було б серйозно підозрювати суддівську помилку, що вплинула на результат зустрічі. Щоправда, для цього потрібно бути рівновіддаленим від фанатизму клубних уболівальників. Як наш німецький Юстас, наприклад.

Лише дві ремарки. У Кропивницькому привиділося кілька ляпсусів на користь господарів поля – “Полтави”. Наш консультант не вважав їх такими.

А у Києві, не будучи зацікавленим у результаті, розгледів, ну хіба що, можливу червону картку замість жовтої для Тобіаса на 32-й хвилині, при 0:1. Але цей епізод Юстас банально не знайшов в інтернеті – буває… Втім, саме про нього, здається, ніхто після гри не згадував.

У цьому зв'язку, істерія і вакханалія, що посилено роздмухується навколо суддівства, в якій бере участь чи не кожен тренер-невдаха - це вже давно не смішно. Настільки воно примітивно: у всьому і завжди винні арбітри! Банальний перевід стрілок у пошуках громовідводу.

Везіння.Улюбленець Фортуни у турі - "Шахтар". Феррейрі безпосередньо допоміг зрівняти рахунок зручний рикошет від суперника. А у компенсований час утримати перемогу – стійка воріт Різника після удару Міхавко. І це я мовчу про штангу Караваєва в дебюті поєдинку: там начебто Різник був готовий до гіршого.

Згаданий постріл Кители в перекладину в ендшпілі - комплімент Удачі на користь "Зорі", який також вдалося завдяки цьому зберегти переможний рахунок.

Пощастило й "Оболоні". На мій погляд, вона відкрила рахунок фактичним автоголом Коллахуазо, голова якого круто змінила напрям польоту м'яча після удару Полегенько.

Варто відзначити і щастя "Металіста 1925", якого двічі за 0:1 виручали штанги. На 27-й хвилині за участю Варакути - коли бив Краснопір; та на 71-й – після удару Назаренка. Щоправда, команді Бартуловича це не дуже допомогло.

Особистості.В принципі їх вистачало. Але виблискували вони у кадрі не часто.

Після деяких роздумів, моя четвірка найяскравіших фігур туру виглядатиме так:

Усі вони показали однаковий результат: взяли участь у трьох ключових епізодах гри, у тому числі – у двох забитих м'ячах.

І така сама картина у найефективніших гравців у турі. І знову довелося поламати голову. У мене вийшло так:

У всіх - по дві участі в голах із двох можливих. В обох четвірках прізвища можна міняти місцями – це суто суб'єктивний вибір.

Воротарі в турі теж не надто вразили - якщо говорити про кількість сейвів. Але якщо про якість, і методом виключення, то залишається Домчак. По-справжньому він рятував “Карпати” від пропущеного м'яча лише двічі, але як!!!

Симпатії.Головним фаворитом глядача, тим, що найчастіше серйозно погрожував воротам суперника, досить несподівано став "Колос" - 8 разів. До трійки увійшли також "Кривбас" та "Верес" - по 7 разів. Обидва учасники Класичного також виконали глядацьку норму гольових моментів.

Нуль туру теж сенсаційний – “Карпати”. Точніше, 0,5 - якщо згадати удар Ляха. Якщо рахувати удар Калюжного, то один реальний шанс забити був у "Металіста 1925". І лише по парочці - у “Олександрії” та “Кудрівки”. Дехто з цих команд розжився очками, але тут говорять не про це.

Таблиця.На сьогодні ми можемо з упевненістю говорити лише про одну яскраво виражену інтригу - боротьбу за “срібло” між ЛНЗ і “Поліссям”.

Та й ту трохи затушовують коментатори. Мовляв, а яка різниця: що друге місце, що третє дають лише путівку до кваліфайну Ліги конференцій. Тобто, нам має бути все одно, які саме медалі будуть у призерів УПЛ??? А ним самим? Тупо граємо за Європу?

Що ж, команда Ротаня вже впритул підібралася до команди Пономарьова. Для обох будь-які медалі – вже історичний успіх. Але якщо говорити про реалії сезону, то для “Полісся” срібло - це те, чого від нього чекають з урахуванням провалу “Динамо”. А ось ЛНЗ так високо взагалі не чекали, і те, що він досі там - вже саме собою сенсація.

Анонси.У цьому світлі зустріч очікуваної та реальної нині другої команди сезону, безумовно, буде у центрі уваги у 27-му турі. ЛНЗ не можна втрачати очки - "Полісся" як пити дати обійде його в таблиці. А щодо “Динамо”, як то кажуть, коментарі зайві.

Той, що програє у парі “Оболонь” - "Епіцентр", може наразитися на ризик з часом бути наздогнаним "Кудрівкою". Хоча в останню після фортеля її президента вже важко віриться - таке відчуття, що її навмисно тягнуть на дно.

“Кривбас” із “Карпатами” суто інтуїтивно бачаться дуетом, який може потішити глядача. Ви скажете: а з ким команда Ван Леувена цього не може? Не повірите, але прецеденти були.

А взагалі, називаючи речі своїми іменами, чемпіонат скоріше дограється. І щоб у ньому в турах, що залишилися, ще залишалася якась реальна інтрига, потрібно відчайдушно вболівати за ЛНЗ.

Фото - FC LNZ, UA-Футбол, "СК Полтава", FC Kolos Kovalivka, "Оболонь"