Рівненський суд ухвалив рішення, яке викликало жваве обговорення серед мешканців багатоквартирних будинків. У справі йдеться про випадок, коли один із сусідів затопив квартиру іншого через неналежне виконання своїх обов'язків. Суд встановив, що винним у завданні шкоди не є особа, яка безпосередньо спричинила потоплення. Згідно з матеріалами справи, затоплення сталося внаслідок несправності водопроводу. Однак суддя зазначила, що власник квартири не може бути притягнутий до відповід
Рівненський апеляційний суд скасував рішення місцевого суду про відшкодування шкоди за затоплення квартири — через неналежно складений акт про залиття та відсутність доказів вини відповідача.
Про це йдеться у повідомленні Рівненського апеляційного суду.
У квітні 2023 року власник квартири звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. За його словами, квартиру залило водою з помешкання сусіда, що розташоване поверхом вище. Місцевий суд задовольнив позов, проте відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду переглянула справу і задовольнила апеляційну скаргу відповідача.
Головним документом, на який спирався позивач, був акт про залиття квартири. Його склали голова правління ОСББ та сам позивач. Як причину залиття в акті зазначили несправність запірної арматури у квартирі відповідача.
Проте суд встановив, що акт складено з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Зокрема, до комісії не залучили слюсаря-сантехніка та представників організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення і водопостачання. В документі також немає відмітки про ознайомлення з його змістом відповідача — власника квартири, з якої нібито стався витік.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11, акт без обов’язкових реквізитів не є належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди.
Фотографії з квартир сторін суд також не визнав беззаперечним доказом вини відповідача. На знімках не зафіксовано явних ознак прориву чи підтікання, які б підтверджували намокання стін і стелі у квартирі позивача саме з квартири сусіда.
Відеозапис з бодікамери патрульних поліцейських, на який посилався позивач, суд теж відхилив як доказ факту затоплення. Патрульні того дня приїхали на виклик за фактом куріння в під’їзді, а не через залиття. На відеозаписі зафіксовано конфлікт між сусідами з приводу залиття — мешканці квартири відповідача факт підтоплення заперечували і не дозволяли руйнувати стіну для перевірки. На записі також видно отвір у стіні під’їзду, зроблений для обстеження загальнобудинкових мереж.
Клопотань про проведення експертизи для встановлення причин залиття та розміру збитків від жодної зі сторін не надходило. Свідок, який робив фотознімки у квартирі позивача, повідомив суд, що на день засідання ремонт там так і не розпочинався. Позивач надав лише орієнтовний кошторис вартості матеріалів і робіт — без підтвердних документів.
З огляду на відсутність доказів протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв’язку між його діями і заявленою шкодою, апеляційний суд скасував рішення місцевого суду і відмовив у задоволенні позову повністю.
Також ми писали про те, що на Рівненщині чиновникпостанеперед судом за сприяння у земельному питанні.