У Запоріжжі родина, яка не змогла залишити своє місто через військові дії, вирішила вжити рішучих заходів для порятунку тварин. В умовах невизначеності та загрози безпеці вони організували евакуацію понад ста чотирилапих друзів до Черкащини. Ця ініціатива стала результатом глибокої турботи про чотирьохлапих улюбленців, які опинилися в небезпеці. Сім’я зібрала волонтерів і активістів, які допомагали у транспортуван
Євген Козьмик, разом з дружиною, взимку 2026 року із Запоріжжя на Черкащину евакуювали 90 котів та 11 собак.До останнього не виїжджали із рідних країв — опікувалися покинутими тваринами, а коли бомба зруйнували їхню оселю — наважилися на евакуацію, розповівСуспільномупан Євген.
На Черкащину перевезли тварин, яких забрали з вулиці, розповіла Наталія Чирко-Козьмик про своїх підопічних:
“Собачки приїхали із нами із селища Комишуваха. У кожного своя історія. Щасливих історій тут немає — когось підібрали на вулиці, а когось покинули господарі поспіхом тікаючи від війни”.
За словами волонтерки, деяких собак забирали зі смітника:
“В нас є молода собака, якій пощастило вижити. Мама годувала сусідських тварин, і коли вона пішла в сусідський двір, то почула ледь чутне скавуління. Коли вона подивилася, що там, на смітнику лежала ось ця крихта”.
Нині на подвір’ї проживають 14 собак та 90 котів. Господарі – знають звички, характер, стан здоров’я та кличку кожної тваринки, розповіла пані Наталія:
“До кожного, справді, ми ставимося як до дітей. Для нас кожне життя дуже важливе. Ми переїхали з того краю, де замість співів птахів ми чули з самого ранку КАБи і шум дронів. З самого початку війни, коли наше селище вперше обстріляли, деякі вулиці стали порожніми. Я знаю людей, які за 20 хвилин зібралися і поїхали. А тварини залишилися”.
Покинутих собак і котів вони почали годувати та лікувати, а коли обстріл зруйнував і їхню домівку вирішили, треба рятувати себе та підопічних. Будинок на Черкащині допомогли знайти волонтери та громадські організації.
“До нашого приїзду вже розтопили нам піч, прибрали – всі відгукнулися”, — розповіла Наталія Чирко-Козьмик.
За словами волонтерки, на Черкащину, вона з чоловіком приїхала взимку 2026 року:
“Назбирали чотирьох людей, приїхали сюди, працювали до девʼятої вечора, розвантажували. Речей було дуже багато”.
Трьох безпритульних собак волонтер знайшов вже тут у селі. Пані Наталя з чоловіком та мамою їх прихистили. А нині шукають цуцикам нових господарів. В «добрі руки» прилаштувати готові і котів — вони всі стерилізовані, розповів Євген Козьмик.
“Ми живемо у них, а не вони у нас. Увечері вони можуть дозволити собі розбудити нас, погарцювать по голові. Нам вони дають спокій і серце”.Нових котів та собак поки волонтери не приймають. Бо і тим, якими опікуються, не вистачає простору.
“Через те що котам тісно — вони б’ються. Вони стресують. У першій секції тварин все ідеально, вони один одного знають. А там далі є собаки, які стрибають. Їм потрібно накривати верх”, — розповіла пані Наталія.
Подружжя планує створити тут на Черкащині центр фелінотерапії, тобто місце, де реабілітуватимуть людей за допомогою взаємодії із котами.