Фахівці центру військово-цивільного співробітництва активно беруть участь у евакуації мешканців прибережних територій Херсонської області, які опинилися під загрозою через зростання рівня води в річках та можливі наслідки повені. У зв’язку зі складною ситуацією на фронті та ризиками, що виникають від бойових дій, ця ініціатива стала особливо актуальною. Евакуація проводиться за підтримки місцевої влади та волонтерських організацій. Фахівці центру використовують спеціалізовану тех
Евакуація на правобережній Херсонщині сьогодні – складний, багаторівневий процес. Росіяни не шкодують цивільних, полюють на евакуаційні команди, безпечних маршрутів по суті не існує. Це принципово змінило правила евакуації, підходи до безпеки та координацію різних структур у процесі.
Гуманітарні місії у прибережних населених пунктах Херсонської області координують та супроводжують фахівці управління Цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Вони працюють безпосередньо з цивільним населенням в найнебезпечніших ділянках поблизу лінії фронту. Про те, як сьогодні виглядає процес евакуації, МОСТ поговорив з Сергієм Вороною, начальником відділення ЦВС 121 окремої бригади територіальної оборони.
Процес евакуації, за словами Сергія Ворони, починається власне з самої людини, яка бажає покинути небезпечний населений пункт. Вона має звернутися до старости населеного пункту чи голови сільської військової адміністрації — або ж зареєструвати звернення на гарячій урядовій лінії. Це все, що має зробити цивільний. Далі — робота військових. Вони прораховують найкоротший, найбезпечніший маршрут, і у визначений день вивозять людину з зони ризику. Нині в зоні відповідальності ЦВС 121-ї бригади евакуйовані всі неповнолітні. Залишаються переважно пенсіонери.
Сам процес евакуації – складний та вимагає прорахунку найменших деталей та залучення великої кількості фахівців.
“Ми не можемо, по суті, говорити про терміни. Бо враховувати треба такі чинники, як безпекова складова, погода — чим ясніше небо, тим небезпечніше — тому часто чекаємо дощів, пасмурної погоди. Залучаються підрозділи ЦВС, радіоелектронної боротьби та розвідки, і фахівці протиповітряної оборони, тобто підрозділи ППО, які можуть прикрити небо та збити ворожі дрони. Б непоодинокими є випадки, коли людину вдається евакуювати, але російські військові намагаються наздогнати команду FPV-дронами. В залежності від випадку це також можуть бути медики, бо людина, яку евакуюють, може бути травмована. У нас був випадок, коли ми вивозили чоловіка, який постраждав від атаки FPV, то там була залучена максимальна кількість підрозділів і людського ресурсу”, — зазначає Сергій Ворона.
Ускладнюють ситуацію також і ворожі міни. За словами начальника відділення ЦВС 121 бригади, ворог не шкодує вибухових засобів, засіваючи стежки, проходи, подвір’я цивільних пелюстками. Через це у прибережних районах практично не лишилося безпечних місць. Найбільшу ж небезпеку несуть ворожі дрони.
Сергій Ворона зазначає – військовим постійно доводиться працювати під обстрілами. Звичайно, готуюючись до евакуації, фахівці намагаються врахувати і максимально мінімізувати ризики. Зокрема, це погодні умови (чим вони гірші — тим менша загроза з неба), час доби, місцевість, бо кожен населений пункт має свій рельєф та свою специфіку. Однак гарантувати на 100% безпечний процес неможливо. Саме тому, на його думку, цивільні, які виявляють бажання евакуюватися, мають стати повноцінними учасниками процесу та допомагати військовим.
“До процесу евакуації долучаються дуже багато фахівців різних рівні та структур. Звичайно, кожна людина є недоторканою, ніхто нікого насильно не тягне в машину. Неодноразово відбуваються такі випадки, коли коли людина телефонує на гарячі лінії, просить про допомогу, виїжджає група туди, стоїть, чекає на точці евакуації, а людина просто відмовилась виходити, бо на вулиці дощ. Або каже “Добу нічого не прилітало в двір, і я не буду їхати”, — розповідає Сергій Ворона.
Говорячи на тему залученості цивільних у власному порятунку з небезпечних населених пунктів, військовий згадує історію про бабусю, яка забажала евакуюватися, скаржилася на погане самопочуття. Ретельно прорахувавши маршрут, залучивши різні підрозділи та медиків, фахівці ЦВС вивезли жінку до найближчого безпечного населеного пункту.
“Дорогою вона попросила підвезти її до банкомату, а після того, як зняла кошти, сказала: “Завезіть мене додому”. Хоча в цьому населеному пункті не працює там жодного магазину. Тобто незрозуміло, для чого ж їй була готівка”, — жартує Сергій Ворона.
Водночас те, що нам здається кумедною історією, для фахівців ЦВС — повсякденне життя. Тому цивільним, які знаходяться поблизу лінії фронту, постійно пояснюють, що не можна нехтувати власним життям та життям людей, які залучаються до їх порятунку.
“Залучаються ті самі живі люди, які або військові, або з національної поліції, задля того, щоб людину найшвидше витягнути. І в цей момент вони ризикують своїм життям, тому що також можуть потрапити і під артилерійський обстріл, і під FPV- атаки, і наражаються на небезпеку через мінно-вибухові засоби. Це не про техніку, не про гроші — це про життя і здоров’я саме військовослужбовців, поліціянтів, медиків, і, в першу чергу, особи, яка звернулася за допомогою”, — підкреслює військовий.
Сергій Ворона наголошує — не варто вагатися, якщо хочеш евакуюватися в безпечне місце проживання. Держава сьогодні втілює низку програм, що сприяють людям, які виїжджають з прифронтових територій.
Мешканцям, які виїжджають забезпечать медичний супровід, допоможуть з житлом та оформленням всіх необхідних соціальних програм, резюмує Сергій Ворона.