Сенс Банк допускає ризики для приватизації через ситуацію навколо "плівок Міндіча"

Сьогодні «Інтерфакс-Україна» повідомив заяву Данила Гетманцева про можливе створення злочинної групи у державному Сенс Банку для обслуговування нелегальних азартних ігор. За словами голови фінансового комітету Верховної Ради, ситуація навколо Сенс Банку може свідчити не про поодинокі порушення, а про організовану систему обслуговування нелегальних платежів у сфері грального бізнесу.

Ця заява набуває особливого значення у контексті подій навколо АТ «Айбокс Банк», який було позбавлено ліцензії Національним банком України. Регулятор пояснював це систематичними порушеннями у сфері фінансового моніторингу.

Однак тепер виникає принципово інше питання: чи не була ліквідація Айбокс Банку фактичним етапом усунення конкурентів та перерозподілу ринку платіжних послуг, а не реальним припиненням проблеми на ринку? Адже після позбавлення Айбокс Банку ліцензії, за оприлюдненою інформацією, проблема нелегальних гральних закладів та платежів не зникла. Навпаки йдеться про можливу діяльність такої системи у державному Сенс Банку.

Ключове питання сьогодні полягає не в тому, чи існувала «схема Айбокс Банку». Навпаки — нові обставини змушують подивитися на історію з протилежного боку: чи не було позбавлення Айбокс Банку ліцензії елементом усунення з ринку одного з учасників платіжної інфраструктури, після чого відповідні потоки могли бути організовані вже через державний Сенс Банк, під наглядом «смотрящих».

Саме в цьому контексті «плівки Міндіча» набувають принципового значення. Якщо з оприлюднених матеріалів випливає можливий неформальний вплив приватних осіб на Сенс Банк, його управління або наглядову раду, тоді питання про те, хто саме отримав контроль над платіжними потоками після ліквідації Айбокс Банку, стає питанням не лише банківського нагляду, а й можливої корупційної змови.

Тобто хронологія виглядає більш ніж показово: спочатку у березні 2023 року Нацбанк забирає ліцензію в Айбокс Банку та одночасно починається кримінальне та публічне переслідування його керівництва, водночас сама проблема нелегальних казино та гральних платежів не зникає, а, за оприлюдненою інформацією, “потоки” прийняття платежів на ринку гральних послуг організовані вже через державний Сенс Банк — під контролем зовсім інших груп впливу, наближених до керівництва тодішніх правоохоронних органів – Заступника ГенпрокурораДмитра Вербицькогота топ-посадовця СБУАртема Шила. До речі обоє цих екс-правоохоронців є фігурантами гучних кримінальних проваджень, що розслідує НАБУ.

Історія з Айбокс Банком використана як ширма для зачистки ринку платіжних послуг у гральному бізнесі і переведення гральних платіжних потоків до Сенс банку, яким фактично керувала група осіб, наближених до Міндіча.

Особливо важливо, що кримінальне провадження №72023000500000071 від 14.09.2023 щодо керівників АТ «АЙБОКС БАНК» було закрито ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №752/15954/25, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02.10.2025. А у Печерському районному суді міста Києва розглядається справа №757/15208/26 про відшкодування топ-менеджменту Айбокс банку шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування у межах саме цього кримінального провадження.

Це дає підстави стверджувати, що кримінальна версія, яка супроводжувала інформаційний тиск на керівництво Айбокс Банку, не знайшла належного підтвердження в судовому порядку.

У цій історії не менше питань і до Національного банку. Якщо НБУ у березні 2023 року застосував до Айбокс Банку найжорсткіший захід — відкликання ліцензії, то суспільство має отримати відповідь: чи відстежував регулятор подальший рух відповідних платіжних потоків? Чи аналізував НБУ, куди саме перейшов ринок після ліквідації Айбокс Банку? І чому, якщо аналогічні ризики згодом могли проявитися у державному Сенс Банку, реакція держави була настільки вибірковою?

Нагадаємо, за даними нардепа Олександра Дубінського, за домовленістю заступника керівника Офісу президента Олега Татарова зі справи НАБУ із закупівлі по завищеним цінам продукції для «Укрзалізниці» буловиведеноАртема Шило, працівника СБУ та колишнього радника ОП.

Перед судом повинні постати четверо осіб, які входили до групи, що заволоділа понад 15 млн грн під час закупівлі ремонтно-будівельних матеріалів та 140 млн на закупівлі кабельно-провідникової продукції дляАТ «Укрзалізниця». Середобвинувачениху цій справі раніше фігурував Артем Шило.

Також нагадаємо, що відбувається затягування розслідування відносно незаконного збагачення колишнього заступника генерального прокурора України Дмитра Вербицького, якого майже два роки тому булозвільненоз посади.

13 травня 2024 року НАБУвідкрилокримінальне провадження № 52024000000000231 за статтею про незаконне збагачення (368-5 КК України) після резонанснихвикриттів«Радіо Свобода» та програми «Схеми». Проте справа досіперебуваєна етапі досудового розслідування без жодного оголошеного запобіжного заходу.

Читай нас уTelegramтаSends

Ситуація навколо державного Сенс Банку свідчить про створення організованої злочинної групи, яка використовувала посади в установі для обслуговування нелегальних платежів у сфері азартних ігор, заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань економічної безпеки.

За словами нардепа, йдеться не про окремі епізоди, а про системну корупційну конструкцію, яка діяла за "мовчазної згоди" регулятора та правоохоронних органів.

"Це кейс про створення організованої групи, яка, використовуючи посади в державному банку, здійснювала злочинну діяльність, зокрема в реальному бізнесі. Коли банк бере на себе функцію здійснення нелегальних платежів за азартні ігри та надає цю послугу найбільшим операторам, це є однією великою корупційною конструкцією", – наголосив Гетманцев.

Він додав, що фінансовий моніторинг банку міг сприяти цій діяльності, а Національний банк України (НБУ) не вжив жодних заходів за результатами перевірок. Гетманцев також розкритикував Міністерство цифрової трансформації за фактичний зрив запровадження державної системи онлайн-моніторингу, що позбавило державу контролю над внутрішніми процесами в азартній сфері.

Голова комітету зазначив, що Генеральна прокуратура вже проводить обшуки в банку та порушила відповідні кримінальні справи. При цьому він підкреслив, що відповідальність за те, що відбувається в установі, має нести безпосередньо голова правління Сенс Банку Олексій Ступак.

"Ми маємо заслухати голову правління банку. Він досвідчений керівник і має відповісти на питання щодо системи, яка є зоною його відповідальності, так само як і зоною відповідальності НБУ за відсутність належного контролю", – заявив нардеп.

Гетманцев також звернув увагу на повідомлення щодо можливого використання банку для проведення транзакцій, пов'язаних із міксерами (сервісами анонімізації криптовалютних платежів). За його словами, до ТСК надходить інформація про те, що певні групи спочатку "заганяють" керівників на банк, а потім диктують їм умови для проведення сумнівних операцій.

Як повідомлялося, раніше видання "Українська правда" опублікувало записи розмов фігурантів справи "Мідас", де обговорювалося призначення лояльних членів наглядової ради Сенс Банку за погодженням із так званими "наглядачами". Наразі ТСК обговорює можливий зв'язок між цими призначеннями та подальшим сприянням банку в обслуговуванні тіньового грального бізнесу.

Державний Сенс Банк (Київ) допускає, що інформація в медіа навколо так званих "плівок Міндіча" може створювати репутаційні ризики для банку та потенційно впливати на умови його майбутньої приватизації, водночас банк працює у штатному режимі й не фіксує відтоку клієнтів.

"Будь-яка інформація в медіа, незалежно від рівня її достовірності, може створювати репутаційні ризики для системно важливого державного банку, що потенційно може впливати на умови його майбутньої приватизації", – зазначили в Сенс Банку на запит агентства "Інтерфакс-Україна".

В оприлюдненому зверненні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради до прем’єр-міністра України, голови Національного банку України та міністра фінансів йдеться про можливий сторонній вплив на діяльність органів управління Сенс Банку.

Серед іншого, ТСК просить у межах компетенції перевірити наведені обставини, відсторонити на час перевірки та розслідування НАБУ голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка і голову правління Олексія Ступака, а за підсумками перевірки розглянути можливість їх звільнення.

У Сенс Банку також повідомили, що уважно відстежують публічну інформацію щодо цієї ситуації та відкриті до співпраці з уповноваженими органами у разі надходження офіційних запитів для з’ясування всіх обставин.

Водночас у фінустанові наголосили на важливості збереження стабільної операційної діяльності, прозорого корпоративного управління та дотримання процедур, зокрема з огляду на підготовку банку до приватизації.

Міністерство фінансів України вже розпочало процедуру відбору радника з приватизації, а керівництво Сенс Банку здійснює необхідні дії для підготовки до продажу.

Коментуючи можливе тимчасове відсторонення Гладишенка, у банку зазначили, що такі повноваження щодо членів наглядових рад державних банків має Кабінет міністрів.

Стосовно Ступака у фінустанові повідомили, що в матеріалах, опублікованих у медіа 28 квітня та 1 травня 2026 року, відсутні згадки про голову правління банку. Питання щодо складу керівних органів, зазначили в Сенс Банку, вирішуються виключно в межах процедур, передбачених законодавством України та принципами корпоративного управління.

У банку також наголосили, що в ньому діє колегіальна система ухвалення рішень, зокрема через профільні комітети, що забезпечує незалежність і прозорість процесів.

"Ми посилили внутрішній контроль та запровадили відповідні процедури, зокрема активізували роботу антикризової команди, щоб ця ситуація жодним чином не впливала на клієнтів", – додала пресслужба фінустанови.

За її даними, всі сервіси, продукти та канали обслуговування клієнтів доступні у звичайному режимі, а відток клієнтів у зв’язку з цією ситуацією наразі не фіксується.

Як повідомлялося, після публікації нових записів "Міндічгейту" парламентська ТСК щодо операції НАБУ та САП "Мідас" додатково викликала на засідання 5 травня міністра фінансів Сергія Марченка, його заступника Юрія Драганчука, голову правління Сенс Банку Олексія Ступака, позаштатного радника голови наглядової Сенс Банку Василя Веселого (до зміни наглядової ради в жовтні 2025-го) та голову правління Ощадбанку Юрія Каціона.