У травні 2026 року Київ знову став свідком розквіту сакур, які вже традиційно прикрашають місто своєю ніжною красою. Цьогорічне ханамі, або ж свято цвітіння сакур, привернуло увагу тисяч відвідувачів, які прагнули насолодитися цією неповторною атмосферою весни. Основними локаціями для спостереження за квітами стали парк Шевченка та алея Сакур в Оболонському районі. Тут дерева були щедро всіяні рожевими і білими пелюстками, створюючи
Для японців цвітіння декоративної вишні, тобто сакури — це не просто гарне тло для селфі, а ціла філософія «ханамі», що означає мистецтвомилування квітами. Ця традиція, що налічує понад тисячу років, нагадує про крихкість краси й важливість переживання яскравих миттєвостей тут і зараз.
Весна 2026 року в Києві видалася надто прохолодною, тому цвітіння сакур довелося чекати довше, ніж зазвичай. Проте вже на початку травня кияни можуть зануритися в медитативне споглядання японської вишні.
Розповсюдженню сакур у Києві сприяло Посольство Японії та масштабна кампанія «2500 сакур», що проходила у 2017 році в межах Року Японії в Україні. Сьогодні ці дерева вже стали дорослими, сформували пишні крони, що створюють справжні «рожеві тунелі».
Крім того, за останні роки в Києві з’явилося багато молодших дерев — як за рахунок нових міських програм озеленення, так і завдяки волонтерським ініціативам.розповідає про найцікавіші локації, де в Києві на початку травня 2026 року можна милуватися цвітінням сакур.
Сакури Київської політехніки. Фото: Марія Бабенко
Відразу кілька локацій ізрозквітлими сакурамив травні 2026 року варто шукати в кампусі КПІ імені Ігоря Сікорського. Алея сакур біля площі Знань з’явилася тут у квітні 2017-го, як символ тих самих 25 років дипломатичної співпраці з Японією.
Алея сакур КПІ. Фото: Марія Бабенко
Перші десять дерев висадили тодішній ректор Михайло Згуровський та представники Посольства Японії. Згодом до них додалися ще шість іменних дерев, придбаних викладачами та меценатами університету.
Цікаво, що фахівці прогнозували перше цвітіння цих сакур лише за два-три роки після посадки. Проте молоді дерева розквітли значно раніше — вже нанаступний рік. Відтоді ханамі стає щорічним ритуалом серед корпусів Київської політехніки.
Алея сакур КПІ. Фото: Марія Бабенко
Зовсім поруч розташована інша цікава локація — сквер Піонерів авіації. Як стверджують у КПІ, саме на цьому місці понад 100 років тому тодішні київські політехніки, як-от Ігор Сікорський та Костянтин Калінін, випробовували свої перші літальні апарати.
Сквер Піонерів авіації. Фото: Марія Бабенко
Сьогодні тут молоді дерева сакур ростуть поряд із легендарним біпланом Ан-2, пасажирським літаком ЯК-40, вертольотом Мі-2 та алегоричною скульптурою першого авіатора.
Сакури у сквері Піонерів авіації. Фото: Марія Бабенко
Техніка у сквері Піонерів авіації в травні 2026 року ефектно контрастує з ніжним цвітінням десятків молодих дерев.
Сакури у сквері Піонерів авіації. Фото: Марія Бабенко
Наймолодші сакури університету КПІ ростуть у «Парку Нескорених» уздовж вулиці Борщагівської. Цей парк є особливим, адже його створювали студенти та співробітники КПІ вже під час повномасштабного вторгнення. У жовтні 2021 року, напередодні війни, тут висадили перші деревця, а сьогодні в парку зростають уже понад 600 саджанців.
Молоді сакури в «Парку нескорених». Фото: Марія Бабенко
Серед них — алея сакур сорту «Бургунді». Відкриття парку в серпні 2024 року стало символом того, що краса в Києві триватиме попри все.
Молоді сакури в «Парку нескорених». Фото: Марія Бабенко
Щасливці, які придбали дефіцитні квитки до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, на початку травня отримують подвійну винагороду. Адже перед виставою у сквері біля театру можна милуватися масовим цвітінням сакур.
Сакури біля театру ім. Франка. Фото: Марія Бабенко
Дерева сорту «Канзан» тут мають дуже щільні, махрові квіти, що нагадують маленькі троянди. На фоні класичного фасаду театру вони створюють ідеальні декорації для фотосесій.
Сакури біля театру ім. Франка. Фото: Марія Бабенко
Особливу атмосферу локації створюють пам’ятники легендарним акторам — Миколі Яковченку з його вірним псом Фанфаном та Гнату Юрі в образі Швейка.
Фотосесія із пам'ятником Миколі Яковченку. Фото: Марія Бабенко
Кияни та гості міста охоче фотографуються поруч із бронзовими митцями серед рожевих хмар цвіту.
Пам'ятник Миколі Яковченку серед сакур. Фото: Марія Бабенко
Найбільша концентрація рожевого цвіту традиційно чекає на киян на лівому березі — у парку «Кіото». Він заснований ще у 1972 році і є пам'яткою садово-паркового мистецтва.
Цвітіння сакури в парку Кіото у 2026 році
Головна гордість парку — алея сакур, яку висадили у 2011 році. Її довжина складає 987 метрів, що свого часу дозволило потрапити до Книги рекордів України.
Цвітіння сакури в парку Кіото. Фото: Depositphotos
Тут уздовж Броварського проспекту зростають 360 сакур. Крім них, у парку можна побачити гранітну пагоду, дзен-сад каменів та мальовниче озеро з червоними рибками.
Одні сакури мають плакучу форму, інші — вертикальну, а треті — кущову. Одні кущаться і квітнуть високо над головою, інші — створюють гарне тло для селфі на рівні зросту людини. Секрет цих відмінностей криється в особливостях щеплення.
Адже більшість декоративних сакур, що ростуть в Україні, щеплять на морозостійку підщепу, пристосовану до нашого клімату і ґрунтів — зазвичай це сіянці дикої черешні або вишні. Часто це роблять на високому штамбі (1,5-2,2 м), що дозволяє дереву мати розкішну високу крону.
Цвітіння сакури. Фото: Марія Бабенко
Локаціями, які дослідив, атмосферні куточки для ханамі по-київськи, звісно, не обмежуються. Наводимо перелік основних місць цвітіння по районах за версією «Київзеленбуду»:
Київська весна швидкоплинна, тому не відкладайте прогулянку. Адже ханамі триває лише 10–14 днів.
Сакури в парку «Наталка». Фото: Depositphotos