Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив важливе рішення щодо можливостей України у розслідуванні порушень прав людини в окупованому Криму. Суд зазначив, що українська влада має обмежені повноваження для проведення таких розслідувань через відсутність контролю над територією півострова, який знаходиться під російською окупацією з 2014 року. У своєму рішенні ЄСПЛ акцентує на тому, що Україна не може здійснювати ефективний контроль за ситуацією в Криму і відповідно не
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) не задовольнив скаргу двох громадян щодо порушення їхніх прав в окупованому Криму у частині, що стосувалася претензій до відсутності ефективного розслідування з боку України, водночас підтвердивши порушення з боку Росії.Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у рішенні ЄСПЛ за справою "Шукурджиєв і Кузьмін проти Росії та України".ЄСПЛ оголосив рішення у справі, що стосується переслідування в окупованому Криму учасників акції до дня народження Тараса Шевченка.Суд встановив, що події, які є предметом скарги, можуть бути предметом розгляду, оскільки відбулися до виходу Росії з Ради Європи 16 вересня 2022 року, а неучасть російської сторони у розгляді справи не є перешкодою для цього.Скаргу проти Росії щодо порушення нею статті 11 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) визнали прийнятною та встановили, що РФ порушила дану статтю щодо обох заявників; водночас скарги проти України – що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування окупаційною адміністрацією – визнали неприйнятними.Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ, проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у рішенні ЄСПЛ за справою "Шукурджиєв і Кузьмін проти Росії та України".ЄСПЛ оголосив рішення у справі, що стосується переслідування в окупованому Криму учасників акції до дня народження Тараса Шевченка.Суд встановив, що події, які є предметом скарги, можуть бути предметом розгляду, оскільки відбулися до виходу Росії з Ради Європи 16 вересня 2022 року, а неучасть російської сторони у розгляді справи не є перешкодою для цього.Скаргу проти Росії щодо порушення нею статті 11 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) визнали прийнятною та встановили, що РФ порушила дану статтю щодо обох заявників; водночас скарги проти України – що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування окупаційною адміністрацією – визнали неприйнятними.Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ, проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
ЄСПЛ оголосив рішення у справі, що стосується переслідування в окупованому Криму учасників акції до дня народження Тараса Шевченка.Суд встановив, що події, які є предметом скарги, можуть бути предметом розгляду, оскільки відбулися до виходу Росії з Ради Європи 16 вересня 2022 року, а неучасть російської сторони у розгляді справи не є перешкодою для цього.Скаргу проти Росії щодо порушення нею статті 11 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) визнали прийнятною та встановили, що РФ порушила дану статтю щодо обох заявників; водночас скарги проти України – що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування окупаційною адміністрацією – визнали неприйнятними.Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ, проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Суд встановив, що події, які є предметом скарги, можуть бути предметом розгляду, оскільки відбулися до виходу Росії з Ради Європи 16 вересня 2022 року, а неучасть російської сторони у розгляді справи не є перешкодою для цього.
Скаргу проти Росії щодо порушення нею статті 11 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) визнали прийнятною та встановили, що РФ порушила дану статтю щодо обох заявників; водночас скарги проти України – що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування окупаційною адміністрацією – визнали неприйнятними.Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ, проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ, проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренконазвалаце рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це."(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
"(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛвідхилив групу скарг проти Українивід заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.
Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї.