У новому інтерв'ю зірка популярного українського серіалу "Підміна" поділилася своїми думками про виклики, які постають перед акторами в сучасному кінематографі, а також розповіла про курйози, що трапляються під час знімального процесу. Акторка зазначила, що робота на майданчику завжди супроводжується непередбачуваними моментами — від технічних несправностей до забавних ситуацій із колегами. Вона також торкнулася теми своєї омріяної ролі, яка досі залишалася для неї недося
Актор Владислав Никитюк відверто розповів про кумедні моменти на зйомках “Підміни”, виклики у професії та чому обов’язково переглядає проєкти зі своєю участю.
На телеканалі СТБ завершився показ серіалу “Підміна”, сюжет якого тримав глядачів у напруженні до останньої серії. Одну з головних ролей виконав Владислав Никитюк — він зіграв 38‑річного болгарського бізнесмена Владо Бойчева.
Сьогодні в ексклюзивному інтерв’ю для нашого видання Владислав розповів, чи переглядає серіал сам та які прем’єри з його участю очікувати найближчим часом.
Вже з 1 червня серіал “Підміна” кожен українець зможе безкоштовно подивитися на YouTube.
– Так! Від танцювального гуртка і до театру. Мене випадково занесло в танцювальний гурток в другому класі і з того часу несеться по цей день.
Мама завжди підтримувала у виборі цієї професії. Батько радив йти на пожежника. Але якби я гасив вогонь чи рятував життя з другого класу, то можливо і пожежник мені був би до вподоби.
– Будь-яка роль, як на мене, це виклик. Результат добре зробленого персонажа залежить не тільки від одного актора. Тому “виклики” починаються ще до “роботи актора над роллю”.
Наприклад з комунікації з професійним складом майбутнього проєкту. Для мене, як для інтроверта, це виклик. А саме —знайти спільну мову, яка буде комфортна для всіх. Загалом, з налаштування себе, як робочого інструменту (особливо це складно під час воєнного стану). І таких нюансів — багато.
Поки що мені траплялися ролі, психологію яких я добре розумію без додаткових зусиль. Тому не можу згадати саме роль, яка б мене вибила із зони комфорту.
– Вони справді були — це без сумніву! Про більшість із них розповісти не можу (сміється, – ред.). Учора, переглядаючи фінальні сцени проєкту “Підміна”, згадав один особливо веселий випадок.
Це сталося під час весільної церемонії, коли мій персонаж Владо після відмови Раді (Вероніки Мішаєвої‑Яковлєвої) відійшов від неї. За сценарієм він мав дістати з внутрішньої кишені піджака малюнок, який залишила Катерина (Антоніна Хижняк) у фальшивій в’язниці. На ньому була зображена її донька Соня. Ті, хто дивився серіал, знають, наскільки напруженим був цей момент.
Я дістаю малюнок, розгортаю його в руках, не дивлюся на нього, а спрямовую погляд на партнерку, вимовляю серйозні репліки… І раптом бачу, як Вероніка намагається стримати сміх (у нас це називається “не розколотися”). Я ж доволі серйозний у роботі й “колотися” мені не властиво, особливо в такій драматичній сцені. Почав нервувати, не розуміючи, що ж такого смішного сталося.
Вероніка показала на малюнок і сказала: “У тебе Соня впала”. Я опустив очі й побачив, що тримаю його догори дриґом. Уяви серйозність сцени й те, як це виглядало збоку — дійсно смішно. Ми щиро посміялися й продовжили роботу. Але кожного разу, коли я діставав цей малюнок у наступних дублях, ледь стримував себе, щоб не “розколотися”, бо постійно здавалося, що знову тримаю його шкереберть.
– Поки що не маю конкретики стосовно якоїсь ролі. Хотів би по працювати з креативними режисерами і бажано за кордонними. А саме такими, для яких важливий їх задум, а не страх не вкластися в бюджет.
Причина — це зовсім інший досвід! Був би не проти зіграти персонажа, подібного до якого я вже грав. Але цього разу — з точки зору режисера. Адже персонаж складений тоді, коли слідує задуму режисера. Бо в фіналі все вирішує монтаж. І цим керує режисер.
Їх багато. Наприклад, Леонардо Ді Капріо — це вже, як штамп, але він один з них. Багато акторів з королівського театру в Англії. Не хочу перераховувати їх всіх, щоб про когось не забути.
Коли з’явилася ця ідея, я зрадів, адже навіть так залишався пов’язаний із мистецтвом. З роботою було непросто, і я не знав, чи взагалі повернуся до творчої діяльності.
Друге — це, звісно, підтримка наших Збройних Сил України. Я усвідомлюю: поки не служу, не можу сидіти склавши руки й нічого не робити.
Ukrainian Victory Gallery за чотири роки повномасштабної війни зібрав понад один мільйон доларів донатів. Наша команда пишається цим! Я відчуваю себе корисним — і для мене це надзвичайно важливо.
Від підходу до роботи, від вибору матеріалу (кого саме грати), з ким працювати і до оточення… Словом — змінилося все.
– Ми нормально його знаходимо. Я вдячний їй за ті ідеї, які вона пропонує. Вона має великий потенціал.
– Я — ні. І, здається, Аня теж. Ми давно навчилися відділяти професію від особистого життя.
– Ми не конкуренти — ми команда. Зазвичай радіємо, коли в когось із нас усе добре в професії. Адже все це — в сім’ю.
– І круто, і важко. Ми не любимо працювати разом, адже маємо різне бачення підходу до професії. Через це можемо довго витрачати час на суперечки замість того, щоб просто робити справу.
– Я завжди переглядаю проєкти зі своєю участю, щоб адекватно зрозуміти себе на екрані. Це допомагає побачити, як монтують ті чи інші режисери. А ще — чи спрацьовують знахідки зі знімального майданчика. Для мене це банальна робота над помилками, які можна виправити й врахувати в майбутніх проєктах.
– Не певен, що в 2026, але на черзі фільм актора і режисера Ахтема Сеітаблаєва “ГУР: Код “Сікора”. Мав за честь взяти в ньому участь.
Нагадаємо, що раніше Олег Загородній, який також зіграв одну з головних ролей у серіалі “Підміна”, розповів вексклюзивному інтерв’ю для liza.uaяк поєднує акторство, бізнес та волонтерство.
До цього, незмінний ведучий реаліті “Холостяк” Григорій Решетнік розповів нам,як справляється з вигоранням й в чому шукаємотивацію для життя й роботи.
А акторка Надія Хільська, відома роллю Патрісії Крушевської в серіалі “Кава з кардамоном”,зізналася в інтерв’ю, як потрапила в цей серіал і схудла на 17 кілограмів.
Здобула освіту "Журналістика" та "Видавнича справа й редагування". Працює у ЗМІ з 2013 року. З 2025 року менторка з практичної журналістики.