У Харкові відбувся форум безбар’єрності, що зібрав представників влади, громадських організацій та активістів для обговорення актуальних питань доступності середовища для людей з інвалідністю. Під час заходу учасники акцентували увагу не лише на існуючих проблемах, а й на можливих рішеннях щодо покращення ситуації в Україні. Форум став платформою для відкритого діалогу про виклики, які постають перед людьми з особливими потребами. Серед основних тем обговорення були питання архітектурної доступності будівель, транспорту та соціального забезпечення.
Говорили про інклюзію, соціальну підтримку, освіту та реабілітацію: у Харкові 30 квітня пройшов форум з розвитку екосистеми безбар’єрності — учасники говорили про інклюзію, соціальну підтримку, освіту та реабілітацію.
Про цеповідомилаодна з організаторок, директорка благодійного фонду «Харків з тобою»Олена Рофе-Бекетова.
Форум організували Харківський національний університет ім. Каразіна та благодійний фонд «Харків з тобою». Участь у заході взяли близько 90 людей — частина долучилася онлайн.
Захід відкривали ректорка університету Тетяна Кагановська, голова обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко та Олена Рофе-Бекетова. Онлайн приєдналася також уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
У межах форуму провели чотири панельні дискусії — від державної політики у сфері інклюзії до реабілітації та освіти.
За словами Олени Рофе-Бекетової, учасники форуму не лише окреслювали проблеми, а й шукали практичні рішення:
«Всі, хто виступали, не тільки підкреслювали існуючі проблеми, але шукали і підказували рішення, задавали напрямки розвитку нашої екосистеми інклюзивного суспільства, формували нові поняття — такі як, «психологічна інклюзія», що допоможуть нам краще розуміти самих себе і тих, хто поряд із нами».
Вона наголосила, що йдеться про системні зміни — від державної політики до щоденної поведінки:
«Ми всі говорили про сукупність факторів, які з різних боків мають вплинути на існуючий стан справ, про необхідність системно діяти по формуванню і впровадженню таких взаємних відносин, які принципово відрізняються від поведінки, що була прийнятна, допустима в суспільстві не тільки XIX-го і більш ранніх сторіч, але і в ХХ, і, навіть, на початку ХХІ сторіччя».
Окремо Рофе-Бекетова зазначила, що розвиток інклюзивного середовища потребує участі різних сфер:
«Укріплення державних гарантій в забезпеченні потреб, в тому числі, медичних, освітніх; реформи; поступове покращення державних політик, робота громад, введення у вжиток правил поведінки, сформованих в Довіднику безбар’єрності, підвищення обізнаності вчителів, розвиток толерантності до батьків дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі, з інвалідністю; популяризація культури підтримки себе в гарній фізичній формі, розвиток психологічної інклюзії що проходить через мову, освіту, культуру, повсякденну практику — ми бачимо широке поле для діяльності, де кожен з нас знайде місце для прикладання своїх зусиль, знань, досвіду і вмінь».
На першій панелі говорили про формування державної політики безбар’єрності та роль громад. У другій — про соціальну підтримку та згуртованість.
Психологиня Ірина Маркевич під час обговорення запропонувала поняття «психологічна інклюзія» — готовність суспільства приймати людинубез страху, стигми, жалю і відштовхування.
Учасники також говорили про доступ до медичних гарантій, роль родини в адаптації та важливість міжсекторальної взаємодії.
Окрему дискусію присвятили інклюзивній освіті — від дошкільного рівня до навчання впродовж життя. Йшлося про підготовку педагогів, травма-інформований підхід і залучення громад.
Під час четвертої панелі обговорювали реабілітацію військових і людей із травматичним досвідом. Зокрема, йшлося про адаптивний спорт і фізично-психологічне відновлення.
Під час форуму презентували книгу «Листи до Алінки» —книгу з психоедукативною складовою.
«Книга розповідає історію двох подруг — Катрусі та Алінки: після пережитого вибухового поранення й ампутації Алінка замикається в собі, і саме підтримка подруги допомагає їй поступово повернутися до життя. Важливим елементом сюжету стають листи людей, які мають власний досвід травми, реабілітації та відновлення, що поєднує художню розповідь із реальними історіями та формує глибоку емпатійну і психоедукативну складову видання», — йдеться у повідомленні Олени Рофе-Бекетової.
За підсумками форуму організатори планують розвивати партнерства та впроваджувати напрацьовані рішення для розвитку безбар’єрного середовища.
Читайтеновини Харківщинина MediaPort:«Для дітей та їхніх дорослих»: харків’яни презентують книжку про психологічну інклюзію та життя після ампутації
Джерела
«Не лише про проблеми, а й про рішення»: підсумки форуму безбар’єрності у Харкові — (МедиаПорт)