Розвиток наземних роботів, які можуть суттєво полегшити завдання на фронті, стикається з низкою серйозних перешкод. Незважаючи на те, що технології у цій сфері стрімко розвиваються, українські інженери та військові фахівці вказують на ряд факторів, які гальмують їх впровадження. По-перше, важливою проблемою залишається недостатня фінансова підтримка для досліджень і розробок нових моделей робототехніки. Багато проектів не отримують належного бюджетного забезпечення або ж сп
Надходження наземних роботизованих комплексів до Сил оборони є одним із ключових запитів з боку військових і пріоритетів Міністерства оборони. Утім, в Україні розвиток наземних дронів стикається з певними технологічними обмеженнями.
Про це в інтерв'юАрміяInformрозповів експерт у галузі військових радіотехнологій та радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Як зазначає Бескрестнов, «наземні роботи можуть виконувати дуже багато завдань — починаючи з логістики, евакуації поранених, штурмів позицій, мінування, розмінування і закінчуючи засобами РЕБ, які рухаються». За його словами, вже є випадки, коли позиції займали виключно роботи, що дозволяє не наражати бійців на небезпеку: «Навіщо туди йти людям по мінних полях, якщо туди можуть їхати роботи?».
Попри очевидні переваги, розвиток цього напрямку зіткнувся із серйозними викликами, додає експерт. Бескрестнов пояснює, що після початкового буму інтерес до НРК дещо згас через комплексні проблеми: «Це була проблема як держави, так і виробників. Треба було навчати, пояснювати, робити школи НРК».
Важливим бар'єром стала і технічна недосконалість перших зразків. «Робот — це машина. А вона ламається, її треба обслуговувати та ремонтувати. Виробники ж часто не організували "супорту", тобто технічної підтримки цього процесу», — підкреслює експерт. Відсутність запасних частин та навичок ремонту в бригадах призводили до того, що пошкоджену техніку просто не було кому відновити.
Сьогодні спостерігається новий сплеск зацікавленості, оскільки успішні приклади використання НРК підрозділами «Хартія» та Третім штурмовим корпусом довели їхню ефективність. Проте розвиток наземних дронів стикається з низкою технологічних обмежень. За словами «Флеша», «найважливіше, найактуальніше і найважче питання — це зв’язок».
Якщо побудувати механічну платформу може «будь-який цех, будь-який завод», то забезпечити стійке керування в умовах роботи ворожого РЕБ значно складніше. «НРК їде по землі, і треба дуже багато думати, як забезпечити керування на якомога більшій відстані», — зауважує радник міністра.
За словами Бескрестнова, існує багато різних технологій для забезпечення зв’язку, і саме в цьому напрямку зараз зосереджені основні розробки.
«Саме тут буде реалізовуватися усе найцікавіше та найважливіше», — зазначив він.
Загалом, додав «Флеш», держава зараз фокусується на централізації закупівель та забезпеченні масовості. «Головне завдання Міністерства оборони — зробити так, щоб кількість роботів у війську була достатньою, щоб у них була висока якість та надійність», — каже Бескрестнов.
Він наголошує, що НРК не замінять піхоту повністю, адже «хтось повинен контролювати цих роботів, керувати ними, супроводжувати та ремонтувати». Головна мета — щоб техніка «брала перший удар на себе», зберігаючи життя військових.
НРКвійна технологіїдронизвязокназемні дрони
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Подивитись свіжий випуск