Голова НАДС Алюшина: Все, що запланувала на посаді, я виконала, тож настав час рухатися далі

Інтерв'ю голови Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталії Алюшиної агентству "Інтерфакс-Україна"

Як штучний інтелект на сьогодні впливає на державну службу?

Світ змінюється, і державна служба теж модернізується. Ми вже давно займаємося штучним інтелектом і відчули на собі його певну зручність. Він має стати нашим "слугою" - збирати аналітику, аналізувати документи, шукати додаткову інформацію. Зокрема, для HR буде корисно аналізувати резюме, готувати довідки про потрібні компетентності та вимоги до посади. Також я бачу, що органи вже використовують ШІ у підготовці висновків, експертиз, а також для аналізу великого масиву даних.

Але для мене принциповим питанням залишається етичне використання штучного інтелекту в нашій роботі. Тому НАДС спільно з Мінцифри підготували методичні рекомендації щодо етичного використання штучного інтелекту в роботі державних службовців, а також окремі методичні рекомендації безпосередньо для HR-фахівців публічної служби. У цьому питанні дуже важливо уникнути витоку персональних даних, а також навчитися використовувати штучний інтелект так, щоб запобігти віпонізації.

Наскільки активно його застосовують сьогодні на публічній службі?

Певна частина державних службовців уже застосовує ШІ на повну. Але варто звернути увагу, що штучний інтелект не прийматиме за тебе управлінських рішень, так само як і ви не можете делегувати йому відповідальність.

Це означає, що управлінські рішення та юридична відповідальність - усе це залишається за людиною. Він не зможе замінити державних службовців також в тих питаннях, де людині потрібна людина.

Чи забере ШІ роботу у держслужбовців, які займаються рутиною?

Має забрати, і я вважаю, що це нормально для оптимізації. Ми всі рухаємося в бік оптимізації. Навіть зараз у нас в НАДС є спеціалісти з оптимізації процесів, які відслідковують, що ми можемо покращити і як можемо перебудувати нашу роботу. Це абсолютно правильний підхід. Рутинні процеси - те, що може замінити або взяти на себе штучний інтелект, - однозначно потрібно реалізовувати.

Яка на сьогодні плинність кадрів на держслужбі?

Ми щоквартально готуємо звіт "Кількісний склад державних службовців" - це моніторинг, який проводиться відповідно до наших функцій. У середньому щоквартальна плинність персоналу на державній службі у 2025 та першому кварталі 2026 року становила близько 7%. До повномасштабного вторгнення у нас було 171,5 тис. державних службовців, сьогодні - 154,9 тис. Тобто за цей час їхня кількість зменшилася на 16,6 тис., але це відбувалося поступово. Плинність є, і це природно, зважаючи на сьогоднішню ситуацію.

Який середній термін роботи людини на держслужбі? Бо є уявлення, що люди часто працюють в державних органах "довічно".

Я б так не сказала. Насправді нічого вічного не буває.

Переважна більшість у перший рік роботи може зрозуміти, що це не їхня сфера, і піти. Тобто молодь не завжди залишається після першого року. Багато що залежить від наставника і керівника - від того, чи зможуть вони залучити, окреслити межі відповідальності та зацікавити. Це дуже важливо. Якщо керівник здатний це робити - людина залишиться.

Що стосується старшого покоління, то побутує думка: який сенс щось змінювати, коли потрібно напрацювати стаж для пенсії. Певною мірою стаж державної служби - це нормально. Коли люди працюють 20 років, вони вже рідко щось змінюють, тому що це їхнє природне середовище: вони розуміють процеси, апаратні нюанси, їм тут комфортно. Звісно, люди можуть переходити в межах системи, але залишаються в державній службі.

Найголовніше - утримати молодь на початку: тут потрібно докласти зусиль.

Чи є на сьогодні дефіцит кадрів на держслужбі? Якщо так, з чим це повʼязане?

У нас по країні загалом спостерігається дефіцит людського капіталу. Станом на сьогодні налічується 30,6 тис. вакансій на державній службі. З різних причин вони залишаються незаповненими. Хтось економить фонд оплати праці, хтось не може знайти відповідних фахівців. Причини різні. Також однією з них є те, що не всіх можна забронювати: діє обмеження у 50%. Люди запитують, чи буде бронювання, а коли його немає, це знижує їхню зацікавленість.

Заступник міністраосвіти і науки України Денис Курбатов в інтервʼю "Інтерфакс-Україна" заявляв, що ситуацію зі скороченням кількості науковців в країні вдалося стабілізувати через те, що держава забезпечила 100% бронювання. Чи є схожа тенденція на держслужбі?

Ні. У нас лише 50% військовозобов’язаних можна забронювати, і ця квота всюди вичерпана повністю. Це проблема.

До прикладу, в ІТ-напрямку чи у сфері кібербезпеки знайти фахівця дуже важко, зокрема й із цієї причини. Водночас кібератаки на державні ресурси відбуваються щодня: атакують доволі агресивно, застосовуються різні методи. Наприклад, на наші ресурси відбувається до 20 атак на день. Спробуйте залишити сектор захисту інформації без фахівця - це справді проблематично.

Чи є необхідність збільшити для держслужби цю квоту з 50% до 75% чи 100%?

Я розумію, що для того, щоб утримати державну службу, нам потрібні люди. Але ці люди не менш потрібні на фронті. Це дилема, і мені дуже складно щоразу приймати такі рішення, а також складно відповісти на це запитання. Якщо ми запитаємо військовослужбовців, вони скажуть, що на фронті люди потрібні більше, адже потрібно втримати країну. Водночас ми ледве вкладаємося у ці 50%. І якщо комусь потрібно надати бронювання, то в когось іншого я маю його забрати - і це наразі для мене найбільш болісне питання.

Уже не один рік час від часу чути заяви, що потрібно скорочувати держслужбу, раніше йшлося про необхідність зменшення кількості держслужбовців вдвічі чи навіть на 100 тис. Але фактично реальних радикальних рухів у цю сторону так і не було здійснено. Оптимізація держслужби ще на порядку денному?

Ця тема не закрита - воно просто пішло природним шляхом. Як я вже казала, з часу вторгнення кількість державних службовців скоротилася на понад 16 тис. Це означає, що ми втратили фахівців.

Водночас сьогодні ми стикаємося з такими викликами, як євроінтеграційні процеси та зростання навантаження. НАДС на постійній основі проводить опитування і дослідження щодо навантаження в умовах воєнного стану. Ці моніторинги показують, що люди виснажені. Водночас триває робота над виконанням Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, дорожніх карт, а крім того, 4659 державних службовців воюють, що також є значним навантаженням для системи, адже їхні обов’язки зачасту розподілені між іншими.

Чи правильно я зрозумів, що про попередні ініціативи з обʼєднання цілих напрямів на держслужбі, створення Центру уряду, що передбачало б значне вивільнення людей, наразі не йдеться?

Це обговорювалося кілька років тому. Наразі процеси оптимізації тривають, але фактично, станом на сьогодні, кожен державний орган відчуває брак персоналу. За окремими напрямами просто оголилися функції. Брак людей є, і тому зараз питання скорочення для НАДС взагалі не стоїть.

Можна констатувати, що ці 154 тис, які на сьогодні є на держслужбі, це такий базовий мінімум, нижче якого без втрат ефективності не спустишся?

Ми у 2022 році провели функціональний аудит державних органів, який дозволив проаналізувати, скільки людей потрібно для виконання певних функцій. І сьогоднішня чисельність працівників ледве покриває цю потребу.

За планом Ukraine Facility строк реалізації реформа оплати праці держслужбовців був визначений як 1 квартал 2025 року. В якому зараз стані реформа?

Якщо говорити про наші зобов’язання за планом Ukraine Facility, то все виконано - Європейська комісія нам це акцентувала. Закон №4282 заклав постійну модель оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, і ми отримали позитивну оцінку Єврокомісії щодо відповідності виконання цього індикатора.

Ми відійшли від захмарних надбавок і премій і побудували прозору та зрозумілу систему оплати праці. Раніше 30% зарплати становив посадовий оклад, а 70% - надбавки, і доходи державних службовців часто залежали від управлінських рішень керівника. Нинішня ситуація є принципово іншою: "піраміда" перевернулася - 70% становить посадовий оклад, а до 30% - це можливості преміювання.

У нас зараз триває активна підготовка до визначення розмірів посадових окладів з урахуванням зіставлення рівня оплати праці на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі. Ми вже маємо є драфт цієї методики. Планується затвердити її завчасно, оскільки з 1 січня 2027 року набирає чинності норма закону України "Про державну службу", яка передбачає проведення такого зіставлення.

Яким буде підхід до зіставлення оплати праці державних службовців із приватним сектором? Чи йдеться про повне прирівнювання до ринкової медіани?

Медіана ринку є важливим орієнтиром, але ступінь наближення до неї залежатиме від спроможності державного бюджету. Досвід експериментального проекту у 2021 році показав, що на нижчих посадах оклади були близькими до ринкової медіани, тоді як на вищих посадах розрив із приватним сектором зростав і міг сягати понад 50%. З того часу відбулося багато змін. Саме тому зараз важливо провести нове зіставлення за єдиною методикою, щоб мати об’єктивну картину.

Тобто якщо середня зарплата HR-менеджера в Україні становить близько 40 тис. грн, то для держслужби може бути прописано 20 тис.?

Це не буде механічний розрахунок. Спочатку має бути проведено аналіз та зіставлення функціоналу типових посад державної служби, його складності та відповідальності з показниками приватного сектору. Тому точні відсотки та грошові еквіваленти такого співвідношення можна буде визначити лише після проведення аналізу та розрахунків з урахуванням методики.

І з 1 січня наступного року зарплати публічних службовців в держбюджеті мають бути унормовані з урахуванням цієї методології?

В ідеалі так має бути. Але наразі ми не знаємо спроможності державного бюджету на 2027 рік.

Яка наразі середня заробітна плата на держслужбі за різними категоріями?

Середня заробітна плата загалом становить близько 37 тис. грн. У регіонах у місцевих державних адміністраціях середній показник без відрахувань - орієнтовно 22 тис. грн. Якщо молода людина, яка не має вислуги років, приходить на посаду державної служби, її оклад становить 9–10 тис. грн. Тому, як ви розумієте, утримати на таку зарплату спеціалістів доволі складно.

Зараз ми розробили проєкт дуже важливої постанови, і вона перебуває в Секретаріаті Кабінету міністрів. Раніше у нас уже була норма про 50% доплати за тимчасово відсутнього працівника. Проте, документ наразі "на паузі", але його дуже чекають у регіонах, оскільки там немає ким замінити працівників, а функціонал необхідно виконувати. Така доплата має хоча б частково компенсувати навантаження.

Дорожня карта з питань реформи держуправління передбачала запровадження до кінця 2025 року єдиної моделі структури міністерств, та чітким розмежуванням між політичним керівництвом і державною службою.Крім того, до кінця 2026 року мають бути прийняті зміни до законодавства щодо обмеження кількості заступників міністрів, та чітке розмежування повноважень між ними і держсекретарями. Це реалізується, чи стоїть на паузі?

НАДС не долучалося до цього процесу. Водночас хотіла би зауважити, що законами "Про державну службу", "Про Кабінет міністрів України" і "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що міністри та заступники міністрів - це політичні посади, а керівники центральних органів і державні секретарі - це не політичні посади, а посади державної служби.

На сьогодні окрема модель структури міністерства нормативно не врегульована. Я, чесно кажучи, не впевнена, що вона загалом потрібна як типова уніфікована модель. На мій погляд, не можна порівнювати структуру, скажімо, Мінекономіки і Мінмолодьспорту. Тут доцільніше говорити про рівень управлінської зрілості керівника, стиль управління та його лідерські якості. Усе це впливає на те, якою буде структура міністерства, щоб вона була ефективною і керованою. Не можна всіх "загнати" в одну модель - це не спрацює. Це питання потрібно вирішувати більш гнучко.

Планом Ukraine Facility передбачено, що до третього кварталу 2026 року Україна має відновити відбір на вакантні посади держслужби. На минулому тижні Рада ухвалила в першому читанні відповідний законопроєкт №13478-1. Чи встигне парламент ухвалити документ в другому читанні, щоб вкластися в терміни?

Це залежить від політичної волі - парламент може його прийняти. Але є деякі моменти, на які варто звернути увагу. Відповідно до альтернативного депутатського законопроєкту №13478-1 дещо зміщено строки.

У нашій першій редакції, а також у Дорожній карті та плані Ukraine Facility передбачалося, що конкурси на посади категорії А мали б відновитися в червні, на категорію Б - у липні, а на категорію В - у вересні. В альтернативному законопроєкті передбачено, що категорія А стартує з 1 вересня, а далі - у жовтні-листопаді - категорії Б і В. Однак є певний нюанс: для категорій Б і В, хто успішно працював в органі не менше шести місяців, конкурс може не проводитися, якщо суб’єкт призначення - керівник державної служби - ухвалює рішення залишити працівника без проходження конкурсу. Така опція передбачена.

Також у законопроєкті передбачено, що подавати документи кандидатам на посади державної служби необхідно буде через вебпортал "Дія". Мінцифри має забезпечити напрацювання відповідного функціоналу. Крім того, потрібно буде ухвалити всю підзаконну нормативну базу. Вона вже напрацьована, зокрема проєкт постанови щодо проведення конкурсної процедури. Треба буде ретельно підготуватися до 1 вересня, якщо Верховна Рада встигне ухвалити законопроєкт у другому читанні.

Скільки потрібно буде провести конкурсів після відновлення процедури за різними категоріями?

Без конкурсу призначено 126,4 тис. осіб, з яких 63,8 тис. осіб уже було звільнено за цей час. Залишається призначеними без конкурсу 62,5 тич. осіб, що становить 40% від фактичної кількості державних службовців.

По категорії А у нас загалом 282 посади на державній службі, із них станом на сьогодні фактично зайнято 226. Із них 64 – це ті, які проходили конкурс, як от я. Відповідно, 35 осіб призначено з урахуванням норм спецзаконодавства, всі решта – ті, хто були призначені на посади строково без конкурсу в період воєнного стану за 10 статтею закону "Про право і режим воєнного стану".

Треба пам'ятати і про наявність вакантних посад, які також необхідно буде заповнювати шляхом конкурсу. На сьогодні це 30,6 тис. незаповнених вакансій, і в тому числі 56 категорій А, 7,3 тис. – категорія Б, і 23,2 тис. – категорія В.

Скільки це займе по часу, щоб провести всі ці конкурси, і чи готова інфраструктура НАДС до такого обʼєму?

Це абсолютно не проблема. Ми успішно пройшли організацію і проведення конкурсів у післяковідний період. Згідно з майбутнім законом, у нас буде 18 місяців, щоб усе це реалізувати. У Центрі оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби при НАДС готова вся інфраструктура. Є можливість безперервно проводити і співбесіди, і тестування в укритті. Інші конкурси залежатимуть від внутрішнього менеджменту цього процесу в кожному окремому органі.

ТакожUkraine Facility передбачає, що до першого кварталу 2026 року Україна мала б повноцінно запустити інформаційну систему управління людськими ресурсами (HRMIS) в усіх міністерствах і центральних органах виконавчої влади та їхніх територіальних органах. Що з цього на сьогодні реалізовано?

У питанні HRMIS нам є чим пишатися. Коли я прийшла на посаду, в системі було 11 тис. службовців, і ця цифра довго залишалася незмінною, що було доволі сумним явищем. Станом на сьогодні в системі обліковується понад 85 тис. державних службовців. Незабаром плануємо ввести Державну податкову службу - це ще 18 тис. працівників. Я думаю, що в травні ми подолаємо межу в 100 тис.

Проєкт реанімовано, він супроводжується, системно проводяться навчання, підключаються державні органи. Станом на сьогодні у нас не підключено лише НАБУ, а всі інші державні органи вже мігровані в нашу систему. Це означає, що всі ведуть кадровий облік через підсистему "Штат і персонал", а також там відбувається нарахування заробітної плати.

Це також є індикатор плану Ukraine Facility, і ми скоро будемо звітувати щодо цього. За його виконання передбачено 415 млн грн підтримки.

У контексті HRMIS варто також наголосити, що я особисто приділяю значну увагу безпеці даних. Наша система є автономною і не інтегрується з жодною іншою системою. Ми забезпечили захист усіх даних державних службовців. HRMIS пройшла авторизацію з безпеки за результатами впровадження та оцінювання виконання вимог цільового профілю безпеки відповідно до сучасних міжнародних стандартів захисту інформації, зокрема кібербезпеки. Система включена до переліку авторизованих систем безпеки, і це оприлюднено на сайті Держспецзв’язку, оскільки ми забезпечили виконання всіх технічних заходів захисту інформації. Тому тут я абсолютно спокійна.

Нещодавно Рада уточнила вимоги, згідно з якими на державну службу не зможе вперше вступити кандидат у віці до 60 років, який не пройшов один з видів служби. Наскільки виправданий такий підхід, і чи не створює він додатковий барʼєр для залучення людей на держслужбу?

Для мене ця тема є питанням етичної дилеми. Виходячи з реалій сьогодення, захист суверенітету і територіальної цілісності нашої країни, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є, напевно, найважливішими функціями держави і справою всього українського народу.

Ми провели не одну зустріч із Міноборони під час підготовки цієї норми і наполягали на своєму, адже я маю забезпечити передбачений Конституцією рівний доступ громадян до державної служби. Крім того, закон "Про державну службу" передбачає, що під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації. Водночас відповідно до ухваленого закону №4826 ця норма є імперативною і встановлює ще одну обов’язкову складову при вступі на державну службу. Ми звернулися листом до Міноборони за роз’ясненням, але поки не отримали відповіді. Сподіваюся, що отримаємо, тому що ця норма це йде врозріз і це певною мірою дискримінує.

Нещодавно на Раді управління людськими ресурсами виступав ветеран і сказав, що не варто брати на державну службу військовослужбовців тільки через те, що вони мають певний статус, адже державна служба також має бути сучасною і професійною.

Наприкінці травня у вас закінчується пʼятирічний контракт на посаду голови НАДС, чи плануєте продовжувати роботу в НАДС?

Я на посаді вже 6 років. Прийшла у 2020 році за "ковідним" однорічним контрактом, а 1 червня цього року завершується мій п’ятирічний строковий контракт. Коли йшла на посаду я ставила перед собою п’ять глобальних цілей.

Перше, звісно, - це реформа оплати праці. Вона є масштабною і надскладною. Озираючись назад, розумієш, скільки всього було зроблено.

Наступна - діджиталізація. Звісно це наша система HRMIS, яка запущена, працює і модернізується. За цей час нам також вдалося перевести в цифру конкурсний відбір виконавців державного замовлення НАДС на підготовку магістрів та підвищення кваліфікації публічних службовців, а також  проведення спецперевірок на посади, за якими спецперевірку організовує саме НАДС, тобто на топові посади.

Третя ціль, - це повернення конкурсів, точніше, відновлення довіри до конкурсної процедури.

Четверта ціль - це розвиток людських ресурсів. Запуск Вищої школи публічного управління був для мене викликом, адже мені дуже хотілося, щоб це були сучасні освітні програми. Після появи каталогу посад ми отримали можливість навчати державних службовців за сім’ями посад, розвивати їх у професії. Тут варто також згадати про реалізацію проєкту English for Public Service. Наші партнери надали нам можливість, щоб уся публічна служба могла безкоштовно вивчати англійську мову на одній із найбільших у світі онлайн-платформ. Сьогодні до проєкту вже долучилися понад 26 тис. публічних службовців. За три роки його реалізації вони сумарно присвятили навчанню понад 376 тис. годин - і це справді вражаючий результат, який свідчить про високий рівень мотивації та готовність до професійного розвитку.

І остання ціль, проте точно не по значенню - це служба в органах місцевого самоврядування. За цей час, ми підготували та супроводили до прийняття новий закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №3077, підготували підзаконку та зараз вже працюємо з органами місцевого самоврядування з напрацювання драфтів локальних актів у рамках проєкту "Провайдери змін". Це справді дуже важлива і сильна реформа.

Тому я можу сказати, що все, що я для себе намітила, я виконала. Тож вважаю, що настав час рухатися далі.

Які подальші плани - інша публічна служба, чи приватний сектор?

Хороше питання. Для початку я хочу вперше за 6 років взяти перерву і піти у відпустку. Я люблю свою країну і залишатимусь в Україні. Але кожне служіння має свій ресурс. Щодо планів - мені наразі складно відповісти, я про це подумаю згодом. Адже зараз фізично на це немає часу.

Тобто поки що ви візьмете sabbatical?

Так, це точно буде sabbatical. А далі точно буде щось нове.