Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) готує нові правові кроки у справі, що стосується Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Після нещодавнього рішення суду, яке підтвердило законність дій ДЕСС щодо визнання певних релігійних організацій як таких, що підпадають під заборону діяльності через зв’язки з агресором, відомство розглядає можливість подачі позовів до регіональних підрозділів УП
Про цеСуспільномуповідомив голова Державної служби з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський.
За словами голови ДЕСС, судові позови щодо припинення роботи релігійних організацій, афілійованих із Російською Православною Церквою, будуть подані відповідно до єрархічного устрою УПЦ МП. Першим розпочали провадження проти Київської митрополії УПЦ МП. Нині цю справу розглядають у Касаційному адміністративному суді.
Після завершення цих проваджень Держслужба з етнополітики та свободи совісті зможе подати позови про припинення регіональних єпархій Української Православної Церкви, серед яких і Полтавська. Згідно з інформацією на офіційному сайті УПЦ МП, нині таких підрозділів 53.Наступне судове засідання щодо припинення релігійної організації "Київська митрополія Української православної церкви" відбудеться у Києві 19 травня.
У чому звинувачують священників УПЦ МП Полтавщини?Як розповідав Суспільному митрополит Полтавський та Кременчуцький ПЦУ Федір, на Полтавщині протягом 2022–2023 років у храмах УПЦ Московського Патріархату виявляли російську літературу. Зокрема її знаходили у церковних крамницях при храмах — вона містила релігійні тексти, які, за його оцінкою, поєднували християнські ідеї з проросійськими наративами.
"Вся діяльність цієї Церкви пронизана такими духовними маніпуляціями. Так званий адмірал Ушаков, який канонізований в російській Церкві, канонізація військових діячів, іде мова про Суворова. Всі ці наративи в тій чи тій формі передаються парафіянам через священиків. Взагалі навіть витлумачення оцих християнських догматів віри в російській церкві дуже часто спотворене", — прокоментував Федір.
Йдеться, зокрема, про книги та матеріали, де фігурували образи російських царів та релігійні сюжети, подані в інтерпретації, яку вважають пропагандистською. Такі видання, за словами співрозмовників, були широко представлені у храмах до початку повномасштабної війни. Зокрема, релігійні книги, видані в Російській Федерації, продавали на ярмарку в Кременчуці у квітні 2026-го.
"Це є література російська пропагандистська ця церковна, якою були просто переповнені церковні крамниці храмів. Цар Микола II, друге пришестя, антихрист — вся така література побудована довкола церковних християнських ідей, але спотворена цими російськими пропагандистами", — пояснив митрополит Полтавський та Кременчуцький ПЦУ Федір.
У частині храмів УПЦ на Полтавщині досі публічно розміщені документи, які вказують на зв’язок із російськими патріархами. Такі кореспонденти Суспільного знаходили у церквах обласного центру.
"В одному із храмів, у Диканьці, наприклад, висять грамоти Московського Патріарха, коли він там дає право на самоуправління, що Українська Православна Церква Московського Патріархату — це самокерована Церква в складі Московського Патріархату. Ці всі грамоти висять на стінах і до сьогодні", — розповів митрополит.
Також звертають увагу на тісні зв’язки духовенства УПЦ МП з російським православ’ям до 2022 року. Частина священнослужителів проходила навчання в РФ або підтримувала контакти з представниками Російської православної церкви. Звідти ж, за їхніми словами, надходили церковні атрибути, зокрема миро — спеціальна речовина, яку використовують під час церковних таїнств, як-от хрещення та освячення храмів.