З огляду на зростаючу інфляцію та економічну нестабільність, українці все частіше шукають ефективні способи захисту своїх заощаджень. У 2026 році перед громадянами постають кілька основних варіантів інвестицій: облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), золото та нерухомість. Облігації внутрішньої державної позики залишаються популярним вибором для тих, хто прагне отримати стабільний дохід. Вони пропонують відносно високий рівень прибутковості у порівнянні
Світова інфляція щороку "з’їдає" до 5% ваших заощаджень, а в Україні ці ризики лише посилюються девальвацією. Деякі українці припускаються помилки, намагаючись отримати високі прибутки за рахунок невиправданих ризиків.
Як у стані повномасштабної війни не просто зберегти купівельну спроможність коштів, а й змусити їх працювати на довгій дистанції – в інтерв'юРБК-Українапояснив CEO компанії HUGSГліб Кабальнов.
Читайте також:"45 гривень за долар і ОВДП замість депозиту". В ICU пояснили, чому економіці необхідна девальвація
– Наскільки сьогодні інфляція "з’їдає" заощадження українців, якщо кошти просто лежать на картці чи в гаманці?
– Потрібно одразу розділити гривневу та валютну інфляцію. Насправді правильніше говорити про валютну складову, тому що гривнева система є похідною від світової.
Ми живемо у глобальній економіці, де ціни на ресурси, продукти, експорт і товари формуються на світовому рівні. Українські ціни в середньому наближені до світових, як і темпи їх зростання.
Тому інфляція в Україні – це фактично: світова інфляція + девальвація гривні.
Якщо говорити про світову інфляцію, то вона становить приблизно 3% на рік для базового споживання та 4-5% для більш якісного споживчого кошика.
Це пояснюється тим, що в глобальній економіці змінюється структура споживання і якість товарів.
У підсумкуінфляція "з’їдає" 3-5% купівельної спроможності у валютіщороку. Середній рівень інфляції в Україні за 15 років – 11-12%, а також темпи девальвації гривні.
– Які інструменти зараз можуть допомогти хоча б зберегти купівельну спроможність коштів?
– Є два основні напрямки –бізнес і інвестиції. Бізнес – це створення доданої вартості: робота або власна справа.
Інвестиційні інструменти поділяються так:
За рівнем ризику і горизонтом інвестування:
– Що нині вигідніше для українців: депозити, ОВДП, валютні інструменти, золото чи щось інше?
– Це залежить від рівня підготовки інвестора. Для початківців найкращий інструмент – ОВДП.
Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань.
В українських умовахОВДП – це базовий інструмент збереження капіталу.
Різниця між дохідністю ОВДП і більш ризиковими інструментами недостатня, щоб компенсувати додатковий ризик, особливо для тих, хто не хоче постійно аналізувати ринки.
– Чи є ОВДП найвигіднішими зараз, під час війни?
– Так, їхня важливість навіть зросла. У країнах із ринками, що розвиваються, державні облігації є одним із ключових інструментів інвестування.
Причина проста: інші ринки мають недостатній рівень захисту інвестора; ризики приватних інструментів часто не компенсуються додатковою прибутковістю.
ОВДП дають стабільність, передбачуваність, відсутність необхідності глибокого аналізу. По суті, це інструмент "купив і забув".
– Золото – це не інструмент заробітку, а довгостроковий якір портфеля. Його інвестиційний горизонт – 20-30 років.
У класичній стратегії:золото купують і не продаютьта часто передають у спадок.
Його історична роль – захист від емісії грошей і інфляції.
– Якщо людина має, умовно, 50-100 тисяч тимчасово вільних коштів, яку систему диверсифікації ви б запропонували?
– Для такої суми у гривні диверсифікація не є обов’язковою.
Раціональний підхід – 100% ОВДП. Причина проста – це ще недостатній капітал для складної структури портфеля.
Диверсифікація має сенс тільки тоді, коли вона покращує якість портфеля, а не просто розпорошує кошти.
– А якщо це 50–100 тисяч доларів?
– Тоді вже можливий комбінований підхід: 20-50% – ОВДП в Україні і понад 50% – інвестиції у фондовий ринок США.
Це дозволяє балансувати локальні та глобальні ризики.
Українці з 18 років можуть відкрити рахунок у брокераза кордоном для інвестування. Головний критерій інвестиційного горизонту – від 10 років, тобто це не повинні бути останні гроші. Почати можна від 1 тис. доларів.
– Чи є квартира інструментом захисту заощаджень у 2026 році? Яке місто країни вважаєте найвигіднішим?
– Так, але саме як інструмент збереження, а не зростання капіталу.
Нерухомість не демонструє високої дохідності останні 20-30 років, дає помірний дохід від оренди, але залишається базовим активом, тому що людям потрібне житло.
Правильна стратегія: спочатку забезпечити базове житло та інвестувати залишок коштів.
Найбільш перспективний регіон – Київі передмістя.
– Наскільки зараз виправдана стратегія тримати заощадження у валюті, і в якій саме? У яких пропорціях?
– Для фінансової "подушки безпеки" це обов’язково.
– Які три найпоширеніші помилки, яких українці припускаються, намагаючись захистити заощадження від інфляції?
– Перша – неправильне розуміння ризику. Ризик – це не прибутковість, а можливість втрати капіталу.
Друга – порівняння гарантованих інструментів (ОВДП) з обіцянками високої прибутковості приватних компаній.
Третя – віра в "фіксовану валютну прибутковість", яка в реальності не має юридичного підґрунтя.
Український інвестор проходить цей шлях досить швидко, набагато швидше, ніж у розвинених країнах, де цей досвід формувався десятиліттями.
– Що ви думаєте про криптовалюту як спосіб захисту від інфляції - це більше ризик, ніж захист?
– Криптовалюта не є захистом від інфляції.
Це окремий спекулятивний ринок, який виник як альтернатива фінансовій системі, але в реальності перетворився на інструмент високого ризику.
Для роздрібного інвестора це не інвестиція, не захист, а спекуляція.
Волатильність не створює прибутковість – вона часто її знищує.
– Як українцям оцінювати ризик перед вкладенням коштів, якщо вони не мають фінансової освіти?
– Або через навчання, або через фінансового радника.
База: книги (зокрема профільна література), освітні курси, аналітичні ресурси.
Далі – поступовий перехід: депозити, ОВДП, інвестиції за кордоном.
– Які базові кроки ви порадили б людині, яка хоче почати інвестувати, але не знає, з чого почати?
– Починати можна з базових інструментів – депозитів та ОВДП, для цього не обов’язково мати спеціальну освіту. Водночас фінансову грамотність можна опановувати паралельно, за бажанням.
Інвестиції – це процес формування доходу в довгостроковій перспективі, у тому числі тоді, коли людина не працює.
– На який горизонт планування взагалі є сенс розраховувати українцю сьогодні - 1 рік, 3 роки, 5 років?
– Інвестиційний горизонт – це 10, 20 і навіть 30 років.
Короткі горизонти – лише старт.
Довгострокове мислення формується поступово: від депозитів до облігацій і далі до глобальних ринків.
Американська практика показує: 10 років – це базовий стандарт.
– Які можливості для українських інвесторів ви бачите у 2026 році, яких не було раніше?
– В Україні потенціал пов’язаний із відновленням економіки.
Основні активи – це нерухомість та земля.
Але їхня привабливість залежить від макроекономічної стабільності та приходу інвестицій.
На глобальних ринках суттєвих змін немає. Вони працюють за тими ж принципами.
– Чи змінилася ваша особиста стратегія після початку повномасштабної війни?
– Стратегія залишилася стабільною, оскільки вона з самого початку будувалася на довгострокових принципах і управлінні ризиками.