У квітні 2023 року український агроекспорт зазнав суттєвих змін, зокрема завдяки динаміці цін на зернові культури. Пшениця та кукурудза виявилися основними факторами, які формують нову цінову гру на ринку. В умовах глобальної економічної нестабільності та впливу війни в Україні, ціна на ці сільськогосподарські продукти демонструє значну волатильність. Згідно з даними аналітиків, попит на українське зерно залишається високим як у Європі
У квітні 2026 року український агроекспорт трохи додав у вазі й перетнув позначку в 5,7 мільйона тонн. Це небагато, але все ж на 2,8% більше, ніж у березні, а отже ринок потроху оживає після попереднього спаду, повідомляє УКАБ.
Головну динаміку місяця сформувализернові. Експортери відчутно пожвавили відвантаження, і передусім це стосується пшениці, яка знову повернула собі активні позиції на зовнішніх ринках. Водночас інша частина аграрного кошика пішла в протилежному напрямку. Йдеться про олійні культури, експорт яких різко просів через банальне скорочення доступних обсягів.
У підсумку структура агроекспорту виглядає доволі показово. Абсолютним локомотивом залишаються зернові — їх вивезли близько 4 мільйонів тонн, і це одразу на 10% більше, ніж місяцем раніше. Основу традиційно формує кукурудза, яка займає дві третини цього обсягу, тоді як пшениця забезпечує майже третину, а ячмінь залишається на маргінальному рівні.
Зовсім інша картина в сегменті олійних культур. Їх експорт скоротився майже наполовину й опустився до 196 тисяч тонн. Тут домінує соя, яка тримає понад 80% постачання, тоді як ріпак і соняшник займають значно скромніші частки.
Ринок рослинних олій виглядає більш стабільним, хоча й не без втрат. За квітень на зовнішні ринки відправили трохи понад 500 тисяч тонн, що на 1% менше попереднього показника. Як і раніше, ключову роль відіграє соняшникова олія, яка формує переважну більшість експорту.
Сегмент продуктів перероблювання, зокрема макухи після вилучення олії, також просів — приблизно на 8%, до рівня близько пів мільйона тонн. Тут основну частку утримує соняшникова макуха, тоді як соєва займає трохи більше чверті.
Інші категорії агропродукції теж не змогли втримати позиції й показали зниження приблизно на 9%, зупинившись на рівні 431 тисячі тонн. У цілому квітень продемонстрував змішану картину: зерно витягує експорт угору, тоді як олійний сегмент тягне його вниз.
Паралельно із цими процесамиринок зерна входить у травень із новими ціновими орієнтирами. За данимиBarva Invest, котирування пшениці залишаються відносно стабільними: вересневий ф’ючерс у Чикаго балансує близько 239,7 долара за тонну, тоді як на Євронекст тримається на рівні близько 250 доларів. В українських глибоководних портах ціни на продовольчу пшеницю коливаються в діапазоні 219–223 долари за тонну, і тут уже відчувається пожвавлення попиту, зокрема з боку великих експортерів. Продавців на ринку побільшало, але фермери не поспішають знижувати свої очікування, що створює певну напругу в переговорах.
Схожа історія розгортається і на ринку кукурудзи, хоча там динаміка дещо жвавіша. Американські ф’ючерси підросли до 196,4 долара за тонну на тлі активного експорту та стабільного попиту з боку етанольної галузі. В Україні ж ціни після попереднього зростання взяли паузу й стабілізувалися в межах 223–225 доларів за тонну на базисі глибоководних портів. Попит залишається доволі активним, однак пропозиція поки що не встигає за ним, що й утримує ринок у напруженому балансі.
У підсумку український агросектор зараз живе одразу в кількох реальностях: експорт підтримують зернові, внутрішній ринок підживлює обмежена пропозиція, а цінова кон’юнктура поступово готує ґрунт для нового сезону.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram