В Україні триває обговорення проблеми нелегальних котлів, які стали значним фактором у споживанні газу. За останні роки їх використання зросло настільки, що аналітики оцінюють втрати держави в розмірі 870 мільйонів кубометрів газу. Ця цифра викликає занепокоєння серед експертів і чиновників, оскільки вона свідчить про серйозну проблему в енергетичному секторі країни. Нелегальні котли часто встановлюються без дотримання необхідних норм та стандартів, що не лише підвищує ризик вини
керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації
Україна платить високу ціну за кожен кубометр газу — як у прямому, так і в геополітичному сенсі. В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, необхідності імпорту енергоресурсів та загалом обмежених ресурсів, ефективність споживання стає питанням національної безпеки.
Поряд із цими викликами існує менш помітна, але системна проблема, яка щороку коштує країні сотні мільйонів кубометрів газу та мільярди гривень.Це нелегальний імпорт та продаж заборонених неенергоефективних газових котлів.
За оцінками експертів Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, лише за період з 2023 по 2025 рік в Україну було ввезено близько 150 000 заборонених неенергоефективних котлів. Це понад половина всього ринку газових котлів за ці роки. Тобто фактично існує паралельний сегмент, який працює поза регуляторними вимогами. І це не лише питання недобросовісної конкуренції.
Найбільш відчутний ефект нелегального ринку — це перевитрати енергоресурсів.
Один неенергоефективний котел споживає в рік в середньому на 580 м³ газу більше, ніж енергоефективний аналог. З урахуванням того, що строк служби такого обладнання становить щонайменше 10 років, один котел = близько 5 800 м³ зайвого споживання (дані EBA).
Якщо застосувати цей показник до 150 000 котлів, ввезених після заборони у 2023–2025 роках, отримуємо:
Це газ, який країна змушена або імпортувати, або економити в інших секторах. І це ресурс, який фактично "згорає" через відсутність ефективного контролю.
Неенергоефективні котли зазвичай коштують дешевше — орієнтовно на 100 євро. Для споживача це виглядає як вигідна покупка. Однак ця "економія" є ілюзорною.
Навіть за наявноюціною газудля населення (близько 8 грн/м³) вищезазначена перевитрата газу в 580 м³ означаєблизько4 640 грн додаткових витрат щороку.
Отже, різниця в ціні між енергоефективним і неенергоефективним котлом фактично компенсується вже протягом першого року використання. Далі споживач лише переплачує.
Тіньовий ринок створює ілюзію доступності для споживача, але насправді перекладає витрати на всіх. Різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом (100 євро за одиницю) фактично "вимиває" податкову базу.
Якщо застосувати цю цифру до оцінених150 000 котлів(2023–2025 роки), отримуємо:
І це лише прямий ефект від нижчої вартості товару. І це ресурси, які могли б бути спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури.
Україна вже імплементувала європейські вимоги екодизайну, які забороняють використання неенергоефективних котлів. Однак масове потрапляння такої продукції на ринок фактично нівелює ці зусилля.
Це не лише питання внутрішньої політики — це сигнал для міжнародних партнерів щодо спроможності держави забезпечувати виконання власного законодавства.
У 2025 році державні органи суттєво посилили ринковий нагляд і митний контроль за нехарчовою продукцією, зокрема газовими котлами. Фіксуються випадки зупинення імпорту та вилучення невідповідної продукції, а також застосування санкцій до порушників.
Ця робота продовжується і у 2026: відповідна продукція включена до секторального плану державного ринкового нагляду, а контроль з боку митниці та органів ринкового нагляду залишається у фокусі держави.
Однак практика показує, що недобросовісні гравці намагаються адаптуватися та знаходити нові шляхи для ввезення забороненого обладнання — через зміну схем постачання, декларування або каналів реалізації.
Це означає, що проблема не може бути вирішена лише разовими заходами — необхідна системна, постійна та скоординована політика.
Для досягнення реального результату важливо не лише продовжувати розпочаті заходи, але й посилити їх:
Комітет побутової електротехніки Асоціації активно співпрацює з державними органами та іншими стейкхолдерами, ініціюючи діалог, надаючи експертні розрахунки та підтримуючи посилення контролю з метою вирішення цієї проблеми. Проте подальший прогрес можливий лише за системного підходу та політичної уваги до цієї проблеми.