Штучний інтелект (ШІ) продовжує набирати обертів, ставши невід'ємною частиною сучасної економіки та суспільства. За останніми даними, інвестиції в цю галузь досягли рекордних 150 мільярдів доларів, що підкреслює зростаючий інтерес як з боку приватного сектора, так і держави. Однак разом із стрімким розвитком технологій виникають серйозні виклики. Одним із найбільш тривожних аспектів є масові звільнення працівників у різних сферах через автомат
Ілон Масквимагає $150 млрд від OpenAI. Meta одним рішенням скорочує 8 000 людей. Google без зайвого шуму підписує угоду з Пентагоном. А 23‑річний ентузіаст за 80 хвилин розв’язує задачу, яку світова математика не могла довести шість десятиліть.
Це не просто набір гучних новин. Це момент, колиштучний інтелектостаточно виходить із тіні лабораторій і стає фактором сили — фінансової, політичної та інтелектуальної.
У свіжому випуску подкасту «Тижневий спринт»на YouTube‑каналі «Це по роботі» ці історії складаються в цілісну картину — від експериментів із мозком макак до суду, який може змінити архітектуру глобального AI‑ринку.
Команда під керівництвом Пітера Янсена в бельгійському KU Leuven імплантувала трьом макакам інтерфейсbrain‑computer interface (BCI). Кожна тварина отримала по три чіпи з 96 електродами в різних зонах кори — не лише рухових, а й відповідальних за планування дії.
Система зчитувала наміри, а не тільки рух. Сигнали інтерпретувала AI‑модель, яка керувала аватаром у віртуальному середовищі. Мавпи пересувалися між кімнатами, обходили перешкоди, змінювали перспективу з третьої особи на погляд «із очей».
Ключове — перенесення навички без перенавчання: після управління об’єктом на сітці тварини змогли керувати аватаром у віртуальному лісі. Результати опубліковано в журналі Science. Практична перспектива — інтуїтивне керування електровізками або рух у VR для людей із паралічем. До клінічного застосування ще далеко: потрібно точніше визначити зони імплантації й адаптувати технологію під людську нейрофізіологію.
Після стрілянини на вечері кореспондентів Білого дому в соцмережах поширилася версія, ніби «надрозумний AI з майбутнього» попереджав про подію. Додатковим тригером стала деталь, яка активно обговорювалася онлайн: віце-президента Венса вивели із заходу на 6 секунд раніше за Дональда Трампа. Це породило хвилю спекуляцій — від теорій змови до припущень про «інсайдерське попередження».
Підставою для вірусної версії стали старий твіт із іменем підозрюваного та психоделічне 3D-зображення.
Факти виявилися прозаїчними. Картинка — сток 2021 року Eternal Waterfall автора Distinct Mind. Проєкт Time Machine — ініціатива ЄС з оцифрування архівів, де зображення використовували як ілюстрацію. Схема з «пророцтвом» типова: боти публікують масив випадкових імен, після резонансної події видаляють усе, залишаючи один збіг — і таким чином створюють ілюзію передбачення. Урок — критичність важливіша за вірусність.
Meta оголосила про скорочення близько 8 000 співробітників (приблизно 10% штату) та закриття 6 000 відкритих вакансій. Про це в листі повідомила HR‑директорка Дженель Гейл, з документом ознайомився The Hollywood Reporter. Про намір попередили 23 квітня, конкретні рішення обіцяють протягом місяця. Причина — перерозподіл ресурсів на штучний інтелект.
Це не перша хвиля: 11 000 звільнень у 2022‑му, 10 000 — у 2023‑му («рік ефективності»). Нинішній раунд відбувається на тлі зростання виторгу та стабільних акцій — йдеться не про кризу, а про підготовку до AI‑гонки. Паралельно Microsoft оголосила добровільні звільнення для 7% персоналу в США, Snap скоротила 1 000 людей,Amazon— близько 16 000.
СпівзасновникmonobankМихайло Рогальський розпустив команду свого pet project Walkable та перевів розробку на AI. Фактично застосунок сьогодні підтримується ним особисто разом із нейромережами — без повноцінної штатної команди. Спершу застосунок робила аутсорс‑компанія: за пів року та значні витрати результатом став лише дизайн. Далі — власна команда: senior і middle‑розробник плюс два проджект‑менеджери. Після року підтримки витрати лишалися високими, розвиток зупинився. Саме тоді проєкт перетворився на експериментальний полігон для роботи з LLM — не як допоміжним інструментом, а як основною виробничою силою.
Тепер більшість задач закриває Claude. За словами Рогальського, AI виправив старі баги та випустив тестові релізи. Бот для обробки фідбеку у WhatsApp було створено приблизно за дві години: він переводить діалог у приват, збирає логи, формує баг‑репорт і передає його модулю, що пропонує рішення й додає в план розробки.
Walkable запущено у лютому 2025 року. Застосунок «зафарбовує» будинки на карті там, де користувач уже гуляв, формуючи персональну карту досліджень. Ідея виникла під час пандемії, коли прогулянки стали чи не єдиною розвагою. Паралельно зростає кількість інді‑застосунків—лише за рік їх число в App Store і Google Play майже подвоїлося.
Таємна угода Google з Пентагоном, мавпи у Матриці та подорож ШІ в часі | Тижневий спринт
Аналітик Мін‑Чі Куо повідомив, що OpenAI працює над власним смартфоном і веде переговори з виробниками чіпів. Вихід на ринок очікується у 2028‑му; специфікації — до кінця 2026‑го або на початку 2027‑го. Серед партнерів називають MediaTek, Qualcomm та Luxshare (виробництво і дизайн системи).
Ставка — на модель «AI‑агентів», що виконують задачі замість користувача. Замість навігації між застосунками — один інтерфейс, який сам вирішує завдання від пошуку до дій. Водночас досвід Google із Pixel показує: перехід у «залізо» складний — від проблем із перегрівом до пошуку форм‑фактора. Інтеграція AI у наявні платформи (Gemini в екосистемі Google, експерименти Apple із ChatGPT) поки виглядає прагматичнішою.
Видання The Information повідомило про закриту угоду Google з Міністерством оборони США, що дозволяє використовувати AI‑моделі компанії в «будь‑яких законних справах держави». Документ підписано менш ніж за добу після внутрішнього протесту співробітників, які вимагали заборонити військове застосування.
Формально угода містить обмеження: без масового внутрішнього стеження та автономної зброї без людського контролю. Проте Google не має права накладати вето на рішення уряду щодо застосування технологій — отже, обмеження можуть бути декларативними. Раніше подібні контракти мали OpenAI та xAI. На цьому тлі позиція Anthropic — не послаблювати обмеження — стала і маркетинговим, і HR‑ходом.
27 квітня в Каліфорнії стартував процес за позовом Ілона Маска проти OpenAI. Сума — $150 млрд. Маск звинувачує CEO Сема Альтмана і президента Грега Брокмана у відході від некомерційної місії до прибуткової моделі. Він вимагає їх усунення та компенсації, яка, за його словами, має піти не йому, а некомерційному підрозділу.
Маск був співзасновником і раннім інвестором, але залишив компанію у 2018‑му через розбіжності щодо контролю та стратегії. OpenAI не заперечує реструктуризації, пояснюючи її потребою в мільярдних інвестиціях, зокрема від Microsoft. Процес поділено на два етапи: спершу визначать факт порушень, далі — можливу компенсацію. Очікується, що справа може затягнутися.
23‑річний Ліам Прайс без профільної математичної освіти приблизно за 80 хвилин роботи з ChatGPT отримав доведення гіпотези Пала Ердеша про примітивні множини — набори чисел, де жодне не ділиться на інше. Ердеш припускав, що певна сума для таких множин не перевищує одиниці; понад 60 років довести це не вдавалося.
Прайс працював із моделлю як із партнером, просив «нетривіальні та креативні підходи», перебираючи ідеї до появи робочого напряму. Результат перевірили професійні математики; зокрема, Теренс Тао відзначив новизну підходу. Сирий текст доведення довелося переписувати й структурувати — цінністю стала сама ідея, що може відкрити шлях до розв’язання суміжних задач.
Якщо зібрати всі ці історії в одну картину, стає видно спільний вектор. AI більше не окрема індустрія — це інфраструктура впливу.
Нейроінтерфейси розширюють можливості людини. Корпорації звільняють тисячі, щоб інвестувати в обчислювальну перевагу. Стартапи замінюють команди моделями. Держави укладають контракти, які стирають межу між цивільним і військовим застосуванням. А окремі користувачі отримують інструмент, здатний проривати бар’єри, що десятиліттями стримували науку.
Головне питання вже не в тому, чи небезпечний або корисний штучний інтелект. Питання в іншому: хто контролює його масштабування — корпорації, держави чи індивіди — і як швидко цей контроль концентрується.
Саме це й стало головною темою тижня, який показав: AI переходить із фази експерименту у фазу сили.