В умовах посилення екологічних вимог Європейського Союзу до агросектору, українські виробники стикаються з необхідністю адаптації своїх практик та технологій. Зокрема, акцент на біологічні рішення стає дедалі актуальнішим у контексті забезпечення сталого розвитку сільського господарства. ЄС впроваджує нові регуляції, які спрямовані на зменшення використання хімічних пестицидів і добрив. Це виклик для українських аграріїв, оскільки традиційні методи ведення господарства можуть не відповідати новим стандартам
Повноцінний цикл сівозміни в українських господарствах триває 5–7 років, і за один сезон перебудувати систему виробництва фізично неможливо. Тому важливо починати вже зараз, коли є впевненість у ринку й підтримка, а не чекати, поки заборони охоплять ключові діючі речовини.
Часу на цю перебудову небагато, проте в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства кажуть, що будуть докладати максимум зусиль, щоб підійти до 2028 року з виконаним домашнім завданням і сильнішою переговорною позицією.
Як зазначав уінтерв’юзаступник міністра Тарас Висоцький, лише перехід на інший пестицид не означає зміну технологій: треба адаптувати або оновлювати техніку, перенавчати персонал, переглядати виробничі карти й усю фінансову модель. Це напряму впливає на собівартість і змушує заново рахувати, чи залишається культура рентабельною, чи її взагалі треба замінювати.
Щоб прискорити процес, проводять регіональні заходи. Так, Офіс віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України організував майданчик, де аграрії та виробники харчової продукції могли отримати практичну інформацію про майбутні зміни, поставити запитання експертам і обговорити, як адаптувати бізнес до нових вимог ЄС. У фокусі — виклики та рішення для рослинництва, тваринництва й харчової промисловості, зміни для виробників уже у 2026 році, доступні інструменти підтримки та підготовка до екологічних стандартів, зокрема в контексті Європейського зеленого курсу.