Укус кліща може стати причиною розвитку серйозної хвороби, відомої як хвороба Лайма. Ця інфекційна недуга викликана бактерією Borrelia burgdorferi, яка передається людині через укус зараженого кліща. Одна з реальних історій свідчить про те, як цей простий контакт із паразитом може кардинально змінити життя людини. Жінка на ім’я Ірина поділилася своїм досвідом боротьби з наслідками укусу кліща. Після того, як вона помітила невелику червону пляму на ш
З приходом тепла парки та ліси стають улюбленим місцем для прогулянок, але для Анастасії Мельниченко одна така вилазка завершиласяхворобою Лайма– небезпечним інфекційним захворюванням, яке передають кліщі.
Внаслідок хвороби в Анастасії сильно постраждали суглоби – біль був настільки сильним, що жінка банально не могла відкрити пляшку води. Це реальність, з якою може зіткнутися кожен.
Як розпізнати хворобу, якщо немає класичного червоного кільця на шкірі, чи є сенс нести самого кліща в лабораторію та як лікують хворобу Лайма?
"Українська правда. Життя" поспілкувалася злікаркою-інфекціоністкою Іриною Святкою, щоб розібратися, як правильно діяти після укусу кліща та мінімізувати ризик зараження.
Анастасія Мельниченко підчепила хворобу Лайма навесні 2024 року, коли мешкала у Пенсильванії (США). Оскільки у жінки троє собак, вона регулярно гуляла з ними парками та лісами.
Анастасія часто знімала з чотирилапих кліщів, утім визнає, що легковажила власним захистом.
"Коли я заразилася хворобою Лайма, то на місці укусу з'явилася еритема (почервоніння). Вона не була схожа на класичне кільце – виник сильний набряк. Я запостила фото у Facebook, щоб запитати поради, і в коментарях мені написали негайно звернутися до лікаря.
Спершу я поставилася до цього скептично, адже все життя мене кусали кліщі, і ніхто не звертав на це особливої уваги. Однак у США до цієї проблеми ставляться надзвичайно серйозно",– розповідає Анастасія.
Лікар витягнув кліща, який, ймовірно, пробув на тілі дві доби або й більше, та виписав жінці профілактичну разову дозу антибіотика. Запевняв, що це допоможе запобігти поширенню хвороби. Анастасія прийняла таблетку і згодом забула про цей інцидент.
Через кілька місяців, у листопаді, у жінки розвинулася низка симптомів – почали сильно боліти суглоби, пальці та кисті рук.
"Я усвідомила, що більше не можу займатися йогою чи робити елементарні стійки на руках. Згодом стало важко навіть підняти посуд чи перенести речі.
Справжній "фініш" настав тоді, коли через біль у суглобах я не змогла самостійно відкрити пляшку води. До цього додався раптовий пронизуючий біль то в спині, то в грудях",– пригадує киянка.
Окрім того, Анастасія страждала від сильної слабкості. Пригадує, тоді наче був "туман у голові".
"Завдання, які раніше виконувалися легко, давалися надзвичайно важко. Мені було страшно, адже я займаюся інтелектуальною працею – пишу дві дисертації",– каже жінка.
Анастасії порадили перевіритися на хворобу Лайма. Вона записалася до лікаря-ревматолога і під час візиту попросила додати ще й цей тест до переліку аналізів. Тоді діагноз і підтвердився.
Жінка пройшла курс лікування антибіотиками, і згодом одужала. Але попри перемогу над інфекцією, наслідки хвороби залишаються й досі.
"Суглобам було завдано серйозної шкоди, і хоча я вже рік у ремісії, під час стресу симптоми частково повертаються. Це тривалий шлях відновлення, але я вірю, що з часом все мине",– зазначає Анастасія Мельниченко.
Хвороба Лайма абобореліоз– це бактеріальна інфекція, спричинена борелією (Borrelia burgdorferi), яка виникає після укусу зараженого кліща, зазначає лікарка-інфекціоністка Ірина Святка.
Поширена думка, щокліщіпадають з дерев, однак насправді вонимешкають у траві та кущахі чіпляються до шкіри чи одягу людини.
Кліщ прикріплюється до шкіри і живиться кров'ю. Разом зі слиною паразита в ранку може потрапити збудник захворювання. Варто пам'ятати, щоне кожен кліщ є носієм інфекції, проте ризик зараження високий, адже візуально інфікована особина нічим не відрізняється від здорової.
Кліщ годинами може шукати місце для присмоктування, обираючи зони з м'якою шкірою та близьким розташуванням кровоносних судин.
"Улюбленими" місцями кліщів внутрішня сторона стегон, пахви, шия, ділянка за вухами, щиколотки, а у дітей навіть голова. Немає фіксованого часу, за який паразит встигне передати збудника, проте правило просте: чим швидше ви витягнули кліща, тим нижчим буде ризик інфікування",– пояснює лікарка.
Симптоми на ранній стадіїзахворювання можуть проявлятися через кілька днів, а то й тижнів. Найхарактерніший прояв – еритема (червона пляма), яка може поступово збільшуватися та розширюватися (тобто мігрувати). Але вона з'являєтьсяне у всіх.
Лікарка зауважує: почервоніннявідразупісля видалення кліща – це, ймовірно, місцева алергічна реакція на укус, а не ознака хвороби. Але алергічна реакція не виключає подальшого розвитку хвороби Лайма, симптоми якоїз'являються пізніше.
У пацієнта такожможуть бути:
Якщо інфекцію не виявити та не лікувати, вона переходить удисеміновану стадію, коли бактерії поширюються по організму. У цей період можуть виникати множинні висипання, ураження нервової системи (наприклад, оніміння кінцівок), а також порушення роботи серця, зокрема аритмія. Хворий може потерпати від сильної слабкості та незрозумілої втоми.
Напізній стадіїу людини виникають ураження органів – суглобів, нервової системи, шкіри та серця. Ці зміниможуть стати незворотнимиу залежності від ступеня пошкодження.
Важливо, що на цій стадії у частини людей симптоми можуть бути слабо вираженими абовзагалі не проявлятисятривалий час (кілька місяців-рік).
Якщо ви виявили кліща, його требаякнайшвидше витягти. Для цього можна використати тонкий пінцет або спеціальний гачок. Паразита треба захопити максимально близько до шкіри, витягувати плавно, не тиснучи на черевце.
У Міністерстві охорони здоров'япояснюють: кліщавитягують перпендикулярно до поверхні шкіри, схопивши ближче до хоботка. Якщо хоботок залишився в шкірі, то його дістають стерильною голкою, як скалку. Після цього потрібно обробити місце укусу антисептиками.
Також кліща можна витягнути й у найближчомутравмпункті.
Сенсу нести його в лабораторію немає, каже лікарка-інфекціоністка Ірина Святка. Хоча багато закладів досі пропонують таку послугу, провідні медичні організації, зокремаЦентри з контролю та профілактики захворювань у США(CDC)не рекомендуютьцього робити.
Наявність борелії в кліщіне означає, що він встиг передати її людині.
"Бувають випадки, коли тест показує, що кліщ "чистий", але насправді він був заражений (або вас непомітно вкусив інший, другий). Людина заспокоюється, ігнорує перші симптоми хвороби, і час для ефективного лікування минає.
Важливо звернутися до лікаря уперші 48-72 години після укусу",– наголосила Ірина Святка.
Згідно зрекомендаціями CDC, діагностика може складатися з двох етапів. Це допомагає уникнути помилок.
Перший– ІФА (ELISA) – аналіз крові, за допомогою якого визначають наявність антитіл IgM та IgG. Антитілатипу IgMз'являються через 2-4 тижні після укусу і свідчать про гостру фазу інфекції.
НатомістьIgGз'являються трохи пізніше, через 4-6 тижнів, і вказують на те, що хвороба триває вже певний час або була перенесена раніше.
За словами лікарки, якщо ІФА на імуноглобуліни М позитивні понад 30 днів, то їх вважають хибнопозитивними (при негативних IgG).
Оскільки імунна система кожної людини може по-різному реагувати на бактерію, у лікаря іноді виникає потреба підтвердити діагноз додатково. У такому разі після первинного аналізу крові проводять другий етап –імуноблот (Western Blot).
Це також аналіз крові, який дає змогу виявити антитіла до окремих білків борелії. Його результати оцінюють разом з результатами ІФА. Якщо імуноблот підтверджує наявність специфічних білків, характерних для borrelia burgdorferi, діагноз вважається встановленим.
За словами експертки, лікування хвороби Лаймабазуєтьсявиключно наантибіотикотерапії.
Якщо паразит перебував на шкірі понад добу, напився багато крові, або ж якщо це німфа (молода особина кліща, зазвичай менша у розмірі), то лікар виписує пацієнтупрофілактичну дозуантибіотика (доксицикліна), як це і було у випадку Анастасії.
Утім, це не означає, що у подальшому у пацієнта не розвинеться хвороба Лайма – профілактика тількизнижує ризик.
Після того, як діагноз підтвердили, лікар також назначає антибіотики. Які саме та тривалість прийому – залежить індивідуально. Жодні противірусні засоби, гомеопатія чи "підняття імунітету" вітамінамине працюють.
"Призначати антибіотики собі самостійно у жодному разі не можна. Такожне вартовикористовувати мазі на місце укусу– вонине діють на бактерію, яка вже потрапила в кровотік",– розповідає лікарка.
Якщо після повного курсу лікування немає полегшення, то через декілька місяців лікар може призначити терапію іншим антибіотиком. Після двох курсів інфекція вважається пролікованою.
Натомість якщо у пацієнта є наслідки від хвороби Лайма, то їх допомагає усунути лікар-ревматолог.
Ефективним захистом єспреї з вмістом DEET(диметилтолуаміду). Лікарка Ірина Святка радить звертати увагу на концентрацію: для дітей рекомендований вміст10%, для дорослих –30%.
"Репеленти слід наносити на відкриті ділянки шкіри. Уникайте зониобличчя, шиї та рук, щоб хімічні речовини не потрапили на слизові оболонки, в очі або до рота. Захисну дію потрібно поновлювати кожні 2-3 години",– каже фахівчиня.
Кліщі не здатні прокусити тканину, тому під час прогулянок вартомаксимально закрити тіло: обирайте довгі штани (заправлені в шкарпетки) та кофти з довгими рукавами. Після повернення додому обов'язково треба оглянути себе та прийняти душ, а одяг випрати.
На сьогодні вакцини проти бореліозу не існує. Проте кліщі можуть переносити й інші небезпечні захворювання. Зокрема, можна і варто щепитися відкліщового енцефаліту– вірусного запалення мозку, яке має важкий перебіг і може навіть призвести до смерті.
Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"