Олешки, місто на півдні України, вже третій місяць залишається в умовах гострої гуманітарної кризи. За словами голови місцевої адміністрації, жителі стикаються з критичною нестачею продовольства через блокаду та обмежений доступ до ресурсів. Місто опинилося під контролем окупаційних сил, що значно ускладнює ситуацію. Влада намагається забезпечити населення необхідними продуктами харчування та медикаментами, проте ресурси вичерпуються. Багато людей залишилися без роботи і засобів для існування;
Окуповане Росією селище Олешки Херсонської області, де залишається дві тисячі людей, опинилося на грані голоду. У місті немає світла, води й газу, окупаційна влада вже три тижні не привозила продукти. Виїхати з міста люди не можуть через заміновані дороги й обстріли. Про ситуацію в громаді в ефірі Радіо Хартія розповіла начальниця евакуйованої Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.
Гуманітарна криза в Олешках розпочалася в грудні 2025 року, у лютому 2026 року ситуація ускладнилася і з того часу стала, за словами Гасаненко, критичною:
«Третій місяць місто існує на грані голоду. У певні періоди березня – квітня ситуація наскільки загострювалася, що до лікарні почали поступати люди, які втрачали сили від голоду».
Продукти, за даними евакуйованої міської адміністрації, до Олешків поставляли один раз в березні, один раз в квітні. З того часу вже три тижні їжі до Олешків не завозили. Тільки сьогодні у місто змогли заїхати три автівки з продуктами, це не гуманітарний вантаж, а підприємці, пояснює Гасаненко, але в людей може не бути готівки, щоби купити необхідне.
«Для того, щоб отримати будь-які так звані соціальні виплати, які пропонувала окупаційна влада, треба подолати “дорогу смерті”, щоби мати якісь кошти», – каже Гасаненко.
За її словами, під’їзди до міста заміновані.
«Учора машина з продуктами робила спробу заїхати в місто, але підірвалася на міні. Ну от сьогодні так таке диво сталося, що машина з продуктами зайшла», – каже Гасаненко.
В Олешках нині залишається дві тисячі чоловік. Серед них 47 дітей і багато людей похилого віку і таких, що потребують піклування. За останній місяць покинути місто вдалося 50 людям.
Окрім безпекових викликів, зокрема обстрілів, комунальні та побутові умови у місті майже відсутні: немає води, їжу люди готують на багаттях:
«Є окремі приватні свердловини, але ніхто не береться стверджувати, наскільки якісною є та вода. Аптека начебто при лікарні є, але там обмежений асортимент ліків, і люди з аутоімунними захворюваннями, та навіть з будь-якими, не отримують належної медичної допомоги. У разі, якщо ти поранений через обстріл, швидка допомога не виїздить уже чотири роки», – каже Гасаненко.
Гідно поховати померлих у місті немає можливості.
«Окупаційна влада вимагає наявність довідки про проходження судмедекспертизи в Каланчаку. Через “дорогу смерті” везти тіло померлої людини, ризикуючи життям, ніхто не береться. Тому на сьогоднішній день в Олешках є тіла людей, які не поховані по декілька місяців. Я знаю про чоловіка, який не похований з грудня».
Єдиною шансом для людей виїхати з Олешок, на думку Гасаненко, міг би бути гуманітарний коридор – режим тиші за участі міжнародних організацій, які б виступили гарантами безпеки для цивільного населення.
Джерела
Окуповані Олешки третій місяць на грані голоду – голова міської адміністрації — (Радіо Хартія)