У Кривому Розі останнім часом спостерігається зростання атак, здійснюваних за допомогою керованих дронів. Ці безпілотники викликають занепокоєння не лише у військових колах, а й серед цивільного населення, оскільки їх використання стає все більш поширеним у конфліктних ситуаціях. Керовані дрони мають ряд переваг, які роблять їх привабливими для нападників. По-перше, вони здатні завдавати ударів на значній відстані та з високою точністю. Це дозволяє уникнути
Російські дрони типу "Шахед" і "Гербера" з МЕШ-модемами дедалі частіше атакують тилові громади України, зокрема Кривого Рогу та Криворізького району, а засоби РЕБ не завжди ефективні проти них. Прольоти безпілотників із такими системами фіксуються дедалі більше в тилу української території.
Про цеповідомивСергій Бескрестнов на позивний "Флеш", радник міністра оборони України та фахівець із радіотехнологій.
Російські окупаційні війська почали застосовувати МЕШ-модеми в управлінні дронами типу "Шахед" та "Гербера", що дозволяє їм значно поглиблювати розвідку та розширювати зону контролю. Завдяки цій технології безпілотники стають керованими на відстані сотень кілометрів від лінії фронту, а стандартні засоби РЕБ виявляються малоефективними. Разом з тим, як зазначають експерти, такі дрони можна збивати і ППО з цим вдало справляється.
"Дистанційне керування та розвідувальна діяльність "Шахедів" і "Герберів" за допомогою МЕШ-модемів стає дедалі актуальнішою. Ми фіксуємо прольоти БПЛА з МЕШ-модемами все глибше в наш тил", – зазначив Сергій Бескрестнов.
Запровадження радіомодемів дозволило противнику суттєво розширити зону застосування ударних дронів під прямим керуванням оператора. Наразі керовані «Шахеди» здатні діяти:
За словами радника міністра, над цією технологією у рф працює працює велика група пілотів і фахівців Алабуги, зокрема пілотів налічується близько 40 осіб.
Він наголосив, що необхідно шукати ефективні способи протидії. Також він зауважив, що традиційні засоби РЕБ не завжди ефективні проти таких дронів.
"Адже всім очевидно, що РЕБ, яке пригнічує супутникову навігацію, не працюе, якщо пілот керує БПЛА в ручному режимі за приладами навігації", – підсумував Сергій Бескрестнов.
Технологія базується на формуванні інтелектуального ланцюжка безпілотників, обладнаних радіомодемами, які виступають ретрансляторами сигналу один для одного. На території противника на височинах або спеціальних щоглах встановлюються антени дальнього зв’язку.
Дальність такого зв’язку з дроном може сягати 220 кілометрів, проте для стабільної роботи апарат має перебувати на значній висоті. На практиці це виглядає як скоординована робота групи: наприклад, два реактивні дрони знаходяться безпосередньо біля цілі на низькій висоті, а ще два — на певній відстані від них. Ті апарати, що забезпечують зв’язок, піднімаються на висоту близько 2200 метрів, передаючи сигнал від наземної антени на дрони, що атакують.
Читайте також:Удар по Кривому Рогу: російський дрон поцілив у багатоповерхівку
Зазвичай така схема включає не більше двох-трьох ретрансляцій, оскільки довший ланцюжок призводить до затримок у керуванні та зниження швидкості передавання даних.
Перед безпосереднім завданням удару безпілотники намагаються триматися ближче один до одного. Це дозволяє сформувати максимально стійкий радіосигнал, який вкрай важко придушити засобами радіоелектронної боротьби.
Важливою особливістю є те, що стандартні системи РЕБ, які працюють на придушення супутникової навігації (GPS), не дають бажаного результату в боротьбі з такими апаратами. Якщо оператор керує дроном вручну, орієнтуючись за приладами через відеозв’язок або радіосигнал, відсутність супутникових координат не заважає йому атакувати.
Як вжеповідомляли журналісти krivbass.city, останні дні Кривий Ріг потерпає від щоденних атак ворога. Росіяни ціляться по обʼєктах інфраструктури.
Раніше ми писали: армія рф атакувала три райони області:Кривий Ріг потрапив під удар БпЛА.