Німеччина ухвалила рішення передати Україні газову електростанцію, яка була спроектована для обслуговування трубопроводу «Північний потік». Цей крок є частиною зусиль Берліна підтримати Київ у контексті енергетичної безпеки та відновлення після численних атак на інфраструктуру внаслідок війни. Передача електростанції не лише підкреслює посилення співпраці між Україною та Німеччиною, але й демонструє прагнення західних партнерів забезпечити стабільність енергетичних постачань в Україні.
В якості гуманітарної домоги Німеччина передасть Україні газову електростанцію, розташовану в місці де зʼєднуються непрацюючий російський газопровід «Північний потік-1» та німецька газотранспортна мережа.
Електростанція у місті Любмін потужністю 84 мегавати була потрібна виключно, щооб забезпечувати необхідне технологічне тепло для подачі російського природного газу до німецької мережі. Німецька компанія-оператор заявила, що експлуатація станції стала збитковою через зупинку поставок російського газу через Балтійське море у вересні 2022 року. Інших клієнтів на тепло не було, тому експлуатація припинилася у 2023 році. Покупця на завод не знайшлося, тому її вирішили передати Україні.
Місцева ячейка ультраправої проросійської партії «Альтернатива для Німеччини» розкритикувала цю дії. Член земельного парламенту Ніколаус Крамер назвав цей крок «абсурдним» і «ляпасом громадянам Німеччини», бо ця електростанція «мала служити енергетичній безпеці» Німеччини.
Раніше AFP з посиланням на внутрішній позиційний докуменn «Альтернативи для Німеччини» писало, що ця партія хоче відновити роботу газопроводу «Північний потік».
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини,сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України.
26 серпня 2025 року німецькі слідчівидали ордери на арешт шести українців, яких підозрюють у підриві. Українець Сергій Кузнєцов, якогозатрималив Італії та підозрюють в участі в диверсії, заперечує звинувачення. Італійський суддозволивекстрадувати його до Німеччини.
27 жовтня суд у Болоньїнаказав передати Сергія КузнєцоваНімеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії. Того ж місяця польський судвідмовив в екстрадиції іншого затриманогоу цій справі — Володимира Журавльова — до Німеччини. Суд вирішив, що Німеччина надала недостатньо доказів, а дія, яку інкримінують Журавльову, «була виконана в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України».
19 листопада Верховний суд Італіїпідтримав рішення про екстрадиціюСергія Кузнєцова в Німеччину. Зокрема, судне знайшов доказів на користь функціонального імунітету Кузнєцоваяк українського військового. Однією з причин стало те, що жодний український орган офіційно не визнав підрив «Північних потоків» військовою операцією.
У листопаді уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листа до італійського суду, в якому вперше від імені державивизнав, що на момент вибухів на «Північних потоках»Кузнєцов служив у Збройних силах України.
27 листопада Кузнєцоваекстрадували з Італії до Німеччини. Наступного дня йогозаарештували. Пізніше адвокат Кузнєцова Микола Катеринчук повідомив «Бабелю», що в німецькій тюрмі до українцяставляться гірше, ніж в італійській.
Помітили помилку? Виділіть її та натиснітьCtrl+Enter— ми виправимо