На Черкащині, де сільське господарство завжди було важливою складовою економіки регіону, цьогорічна посівна кампанія проходить під впливом численних викликів. Непередбачувані заморозки та повітряні тривоги стали на заваді аграріям у їхніх планах. Проте місцеві фермери демонструють неабияку адаптивність і креативність у вирішенні проблем. З початку весни температура в області коливалася, що створювало ризики для ранніх посівів. Аграрії змушені були постійно
Посівна на Черкащині триває попри холод, заморозки та повітряні тривоги. На полях одного з агропідприємств регіону журналістам «Про все» показали, як сьогодні виглядає сучасне українське сільське господарство – з технологіями точного землеробства, автопілотованою технікою та молодими фахівцями, які ще під час навчання долучаються до управління виробничими процесами.
На полях виробничого підрозділу «Ліпляве» на Канівщині завершили сівбу кукурудзи та продовжують досівати соняшник.
Аграрії кажуть, що до завершення робіт залишаються лічені дні. Після цього планують переходити до сівби сої. За прогнозами, підвищення температури дозволить зайти в оптимальні строки, щоб максимально використати вологу в ґрунті.
Як розповіврегіональний керівник з виробництва ВП Ліпляве Центрального Хабу МХП Дмитро Пушкар, підприємство обробляє загалом 5,5 тисячі гектарів.
«Ми намагаємось працювати в межах графіку. На кілька днів були змушені призупинити посівну через загрозу заморозків і охолодження ґрунту», — зазначив він.
У полі працює сучасна посівна техніка та ґрунтообробні агрегати, які забезпечують підготовку ґрунту та висів насіння. Слід зауважити, що цього підприємства Центрального Хабу МХП оновили парк техніки новими тракторами – колісні John Deere 8R 410 та гусеничні John Deere 9RT 590. Це одні з найпотужніших машин, які сьогодні працюють в Україні. Вони вже задіяні в посівній кампанії на полях Хабу.
За словамидиректора з виробництва Центрального Хабу МХП Сергія Чубенка, техніка працює в межах цифрової системи управління полями.
«Ми використовуємо елементи точного землеробства: контроль норм висіву, GPS-навігацію, автопілот. Поля оцифровані, створені електронні контури, з якими працює техніка. Це дозволяє зменшувати похибки та оптимізувати витрати ресурсів», — пояснив він.
За словами Сергія Чубенка, у 2025 році підприємства компанії збільшили площі під озиму пшеницю — загалом було засіяно понад 25 тисяч гектарів. Озимий ріпак зайняв понад 8,9 тисячі гектарів.
У 2026 році основний фокус у структурі посівів зроблено на кукурудзу, високоолеїновий соняшник та сою. Як зазначає Чубенко, кукурудза залишається ключовою культурою і займає близько 44% у сівозміні Центрального Хабу на площі орієнтовно 54 тисячі гектарів.
Другим важливим напрямом є соняшник. Площі під сою цього року скоригували до 4,5 тисячі гектарів.
«Клімат змінюється, тому підбираємо культури і площі так, щоб диверсифікувати ризики і забезпечити стабільний результат», — зазначив він.
У компанії також розвивають напрям нішевих культур і поступово адаптують структуру посівів під економічні та кліматичні умови.
У компанії кажуть, що посівним матеріалом та добривами забезпечені. До речі, насіння пшениці та сої мають власного виробництва, адже на базі «МХП-Урожай» Центрального Хабу працює власна станція насінництва. Також на підприємствах Хабу використовують рідкі комплексні добрива власного виробництва МХП, які виготовляються на підприємствах у Черкаській та Хмельницькій областях.
На підприємствах Хабу також змінюють підхід до обробітку ґрунту. Тут поступово відходять від класичної оранки, застосовуючи безвідвальні технології там, де це дозволяють умови. Оранку використовують як технологічний інструмент переходу до масивності – зокрема після кукурудзи або при сівозмінах культур із подібними хворобами чи шкідниками. На більшості площ переходять до технологій mini-till та strip-till.
У виробничих підрозділах працює чимало молодих спеціалістів, які поєднують навчання з практикою в полі.
Один із них —агроном ділянки гібридизації ВП Ліпляве Центрального Хабу МХП Богдан Птуха. Це його перша посівна кампанія в професійному досвіді. Родом він із Корсунщини, навчається в магістратурі Білоцерківського національного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія».
«Я пів року проходив стажування на виробничому підрозділі «Валява», а потім отримав можливість працювати у ВП Ліпляве і вирішив переїхати. Робота в МХП – це реальна практика в полі, застосування знань, здобутих за підручниками. Поруч надійна команда старших колег, які допомагають, підказують. Це дуже важливо на старті мого професійного зростання», — розповідає він.
Ще одна молода фахівчиня– агрономка Віолета Повалій. Вона вже другий сезон працює у ВП Ліпляве. Починала роботу в компанії МХП зі стажування ще під час навчання, після якого її запросили на постійну роботу.
«На практиці все значно складніше, ніж у теорії, але поступово звикаєш. Дуже допомагає автоматизація процесів і підтримка команди. Я почала працювати ще на четвертому курсі», — говорить вона.
Під час посівної Віолета контролює якість виконання робіт у полі: перевіряє рівномірність сівби, глибину загортання насіння, відповідність технологічним параметрам. Також після зупинок роботи, зокрема через повітряні тривоги, повторно перевіряє посіви, щоб переконатися, що процес не збився з норми.
Сьогодні агрономам уже не потрібно постійно об’їжджати поля, щоб оцінювати стан посівів. Значну частину моніторингу виконують дрони, які дозволяють фіксувати стан рослин і виявляти проблемні ділянки на ранніх етапах.
Як розповідаєагроном з моніторингу Іван Перетятко, за допомогою дронів визначають забур’янені ділянки, осередки хвороб і шкідників, а також так звані «випадання» посівів після складних погодних умов.
«Така відеофіксація дозволяє працювати в полі точково та оперативно реагувати там, де справді є потреба», — зазначає він.
Окремо враховують і особливості ґрунтів. У Ліплявому, зокрема, переважають піщані ґрунти, які швидко втрачають вологу, що впливає на стан озимих культур.
За словами Івана Перетятка, використання дронів також має практичне значення під час надзвичайних ситуацій.
«Під час ракетних чи дронових атак уламки можуть потрапляти на поля. З допомогою дрона ми оперативніше знаходимо осередки можливої небезпеки в полі. І далі викликаємо відповідні служби», — каже він.
До роботи у ВП Ліпляве Іван прийшов як агроном, а згодом йому запропонували перейти у напрям моніторингу. За його словами, керування дроном не є складним і швидко опановується на практиці.
У виробничому підрозділі «Тростянець» Центрального Хабу МХП працюємолодша агрономка Катерина Тіщенко. Її ми зустріли під час посівної кукурудзи в полі. Після стажування в МХП, на яке вона подалася через корпоративний сайт MHP4U з пошуку роботи, вона приєдналася до команди і продовжує поєднувати роботу з навчанням у магістратурі НУБіП за спеціальністю «Агрономія».
Катерина розповідає, що до агросфери її частково привів сімейний досвід — батько працює механізатором. Водночас рішення обрати цю професію було свідомим.
«Я мріяла про таку роботу. Тут є і практика, і можливість розвитку. Перші місяці було складно — багато всього нового, але з часом входиш у процес і стає легше», — говорить вона.
У роботі агрономка контролює процеси в полі під час посівної та поступово набуває практичного досвіду.
Як зазначаєкерівник Центрального Хабу МХП Андрій Рибалко, у підрозділах компанії працюють молоді фахівці, які поєднують навчання і практику.
За його словами, в агросфері дедалі більше розширюється участь жінок у технічних і виробничих професіях — від агрономів до інженерів і операторів техніки.
«Ми маємо приклад жінки-головної інженерки, яка працює в Центральному Хабі. Також у межах програми «Сила жінок» допомагаємо з перекваліфікацією жінок на типово «чоловічі» професії. Сучасне агровиробництво значною мірою автоматизоване і тут ключову роль відіграють знання технологій і цифрових систем. Молоді спеціалісти швидко адаптуються до таких умов, — зазначив Андрій Рибалко. - Окремий пріоритет для нас молоді фахівці. Компанія дає можливість професійного старту і розвитку. Я сам прийшов у МХП після університету і зараз керую Центральним Хабом. Так само і директор з виробництва Сергій Чубенко починав тут із початкових позицій. Це приклади того, що тут справді є можливості для кар’єрного зростання», — додав він.
До слова, у Центральному Хабі нині працює 21 молодий фахівець і практикант, які поєднують навчання з роботою на підприємствах Центрального Хабу. Тут тісно співпрацюють з профільними навчальними закладами Черкащини та Київщини. Зокрема, на Черкащині це Канівське вище професійне училище, Лисянський професійний аграрний ліцей, Черкаський національний університет. Серед київських закладів — Національний університет біоресурсів і природокористування. Для студентів регулярно організовують екскурсії на виробничі підрозділи. І дуже часто після таких знайомств вони приходять на підприємства Хабу на практику, а згодом залишаються працювати.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі вTelegram