В останні місяці український ринок праці зазнав значних змін, що відображає нові економічні реалії та потреби. Згідно з даними Державної служби статистики України, кількість вакансій у деяких секторах зросла, тоді як в інших спостерігається суттєве скорочення. Це свідчить про те, що кадровий баланс на ринку праці змістився під впливом різноманітних факторів. Зокрема, попит на робочу силу зріс у сферах IT-технологій та логістики. Пандемія COVID-19 і пов
Дані за останній рікпоказуютьринок праці без єдиного сценарію: одні великі компанії нарощують команди, інші скорочують штат, а найбільший роботодавець країни — Укрзалізниця — навіть після мінус 4,9% залишається недосяжною за масштабом. У компанії працюють 169 952 людини, і це майже у 3,6 раза більше, ніж в АТБ-Маркет на Дніпропетровщині, де штат становить 46 649 працівників.
За масштабом зайнятості Укрзалізниця досі перебуває в окремій лізі: найбільший роботодавець Дніпропетровщини АТБ-Маркет має 46 649 працівників, тобто майже у 3,6 раза менше. Навіть після скорочення залізничний гігант залишається компанією, де одна кадрова зміна у відсотках означає тисячі людей.
На тлі цього ритейл виглядає одним з небагатьох секторів, який не просто втримався, а продовжив розширювати команди. АТБ-Маркет за рік додав 1,2%, Аврора на Полтавщині збільшила штат на 16% до 14 590 працівників, Фора на Київщині зросла на 3% до 9 462 людей, а Файно Маркет у Кіровоградській області наростив команду на 7% до 3 569 співробітників.
Найгучніший кадровий ривок серед наведених компаній показав WOG на Волині: ТОВ «Петрол Контракт» має 5 490 працівників, а за рік збільшило штат майже у 1,7 раза. Такий стрибок різко контрастує з компаніями, де навіть утримання наявної кількості людей стало складним завданням.
У промисловості цифри значно жорсткіші, бо великі підприємства першими відчувають проблеми з безпекою, енергетикою, логістикою та експортом. Запоріжсталь, найбільший роботодавець Запорізької області, має 8 039 працівників, але за рік скоротила штат на 6,3%.
Серед компаній, де кадрові втрати вже стали помітними, виділяються Се Борднетце-Україна на Тернопільщині з 3 215 працівниками та мінус 9% за рік, Флекстронікс на Закарпатті з 2 408 працівниками та мінус 6%, Тайстра груп у Чернівецькій області з 1 163 співробітниками та мінус 6%. Для регіонів, де кілька тисяч робочих місць можуть визначати ситуацію на локальному ринку, такі скорочення мають більшу вагу, ніж здається з відсотків.
На іншому боці цієї карти залишаються компанії, які все ще додають людей попри ризики. Вінницька птахофабрика збільшила штат на 11,3% до 6 636 працівників, UPG на Житомирщині зросла на 8% до 4 154 співробітників, а ОККО-Драйв на Львівщині, навпаки, скоротив команду на 2% до 6 579 людей.
Окрему роль на ринку праці почала відігравати енергетика: у 10 регіонах саме обленерго та енергетичні компанії стали найбільшими роботодавцями. Харківобленерго має 4 829 працівників, ДТЕК Одеські електромережі — 3 578, Черкасиобленерго — 3 281, Сумиобленерго — 3 025, Прикарпаттяобленерго — 2 887, Миколаївобленерго — 2 865.
Для частини областей саме енергетичні компанії стали кадровим каркасом, який тримає тисячі робочих місць там, де інші сектори не можуть швидко зростати. Хмельницькобленерго має 2 846 співробітників, Чернігівобленерго — 2 839, Рівнеобленерго — 1 853, Донбасенерго — 1 114.
За цією статистикою видно не красивий рейтинг, а зміну економічної ваги галузей. Торгівля набирає людей, паливний ритейл робить різкі ривки, енергетика стає головним роботодавцем у 10 регіонах, а частина промисловості та виробництв поступово втрачає персонал.