В умовах постійних викликів, з якими стикається український бізнес, підприємці демонструють вражаючу стійкість і здатність адаптуватися до нових реалій. Проте, незважаючи на те, що багато компаній навчилися ефективно реагувати на кризові ситуації та переглядати свої стратегії у відповідь на зміни в економічному середовищі, більшість з них змушені призупинити реалізацію амбітних планів розвитку. За останні роки українська економіка зазнала значних ударів: від пандемії COVID-19 до військових дій.
виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
Четвертий рік великої війни економіка завершила без системних збоїв, але з майже рекордним рівнем невизначеності. Про це ми можемо судити на основі щомісячних опитувань промислових підприємств, які Інститут економічних досліджень та політичних консультаційпроводитьз травня 2022 року.
Висновки з наших майже чотирирічних спостережень такі: українські
підприємства успішно адаптувалися до поточних викликів, проте втрачають надію
на швидке відновлення. Минулоріч майже половина компаній не могла спланувати
свій бізнес на два роки вперед, зокрема через хронічний брак персоналу та
значні безпекові ризики. Підсумки 2025-го показують, що бізнес навчився тримати
удар, але поставив на паузу будь-які амбітні плани. У першому кварталі 2026-го
ці тенденції продовжилися.
Протягом останніх більш ніж 20 років ІЕД проводить регулярні опитування
бізнесу. У травні 2022-го ми запустили щомісячний формат таких опитувань для
того, щоб зрозуміти, як український бізнес реагує на війну. Таким чином,
відповіді майже 500 промислових підприємств усіх розмірів із 21 регіону України
визначають "пульс" українського бізнесу. У листопаді 2025-го –
березні 2026-го дані збиралися за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Минулого року український бізнес тримався краще, ніж можна було очікувати в
умовах четвертого року великої війни. Однак компанії ставали дедалі більш
обережними й навіть песимістичними.Підприємці вже навчилися вирішувати
поточні проблеми, проте поступове зменшення нових замовлень і перманентний
кадровий голод ще більше звузили їхній горизонт планування.
Якщо в грудні 2024 року опитування, проведені ІЕД, фіксували незначне
покращення виробничих показників і водночас позитивні та стабільні очікування
на майбутнє, то вже в грудні 2025-го відновлення бізнесу стало виглядати
крихкішим (про тенденції першого кварталу 2026-го читайте в кінці статті).
Зокрема, Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) скоротився за рік з
0,16 до 0,03, що означає погіршення балансу між бізнесами, які оцінюють
ситуацію гірше, ніж рік тому, і тими, хто відчуває покращення. Наближення
індексу до нульової позначки сигналізує про вичерпання потенціалу
відновлювального зростання економіки після стрімкого спаду 2022 року. Частка
бізнесів із кращою діловою активністю, ніж рік тому, впала з 32,6% до 20,2%, а
частка тих, хто зазнав погіршення ділової активності, зросла з 16,2% до 17,4%.Це
ще не стагнація, але чітка ознака "замороження" бізнес-активності.
Низхідний тренд демонстрували всі сегменти бізнесу: і великі підприємства,
і середні, і малі. Однак помітна чітка тенденція: чим більший розмір бізнесу,
тим йому легше абсорбувати шоки війни, утримувати персонал через механізми
бронювання та фінансувати власну енергонезалежність.Натомість найскладніша
ситуація була в мікробізнесі: його ІВДА вже два роки нижче нуля.
Ще один важливий індикатор економічної активності — це завантаженість
підприємств порівняно із показником "до війни". У минулому році цей
індикатор трохи покращився: відбувся перехід від ситуативного виживання до
стабільної операційної рутини. В грудні 2024-го тих, хто працює на повну
потужність і майже повну потужність, було сумарно 53%. У грудні 2025-го їх було
вже 65%. Частка підприємств, які працюють із завантаженням менше 75%, за рік
скоротилася.
Бізнесу стає все важче прогнозувати та планувати майбутнє, і його горизонт
планування невпинно звужується. За минулий рік невизначеність у перспективі
трьох місяців залишалася без суттєвих змін, окрім, хіба що, експортерів, для
яких цей показник погіршився з 18,9% до 23,7% — адже саме вони першими
відчувають зовнішні шоки.
Тим часом невизначеність у перспективі наступних півроку погіршувалась. У
підсумку невизначеність щодо загальноекономічної ситуації за 2025 рік зросла з
24,5% до 32,2%, а щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві – з 19,1%
до 26,6%.Це означає, що підприємці все більше втрачають відчуття контролю
над ситуацією.
Довгострокова невизначеність ще гірша: частка підприємств, яким важко
передбачити, що буде з ними через два роки, зросла з 36,2% до 48,2%. Вища
невизначеність спостерігалася лише перші два роки повномасштабного вторгнення.
Натомість наприкінці 2025-го це свідчило про вичерпання запасу оптимізму, на
якому трималося економічне відновлення останніх років. Це негативно впливає на
очікування бізнесу, які також погіршуються.
У промисловості 2025-й не став ані роком обвалу, ані роком бурхливого
розвитку — радше роком повільної адаптації, коли підприємства навчилися
підтримувати поточну діяльність, але не наважувалися на амбітні плани.
У грудні 2024 року частка підприємств, які спостерігали зростання
виробництва, становила 25,2%, а в грудні 2025-го – трохи менше 28%. Утім,
експортна динаміка покращилася – з 23,6% до 29%.
Портфель нових замовлень у середньому "схуд" практично вдвічі: з
6,2 до 3,4 місяця. Найдраматичнішим було скорочення частки тих підприємств, які
мали замовлення на понад 12 місяців роботи — із 20% до 7%. Натомість
найризикованіший сегмент — замовлення на термін менше місяця — збільшився з 17%
до 30%.
Це змушує компанії жити від контракту до контракту, і, ймовірно, саме
зменшення портфеля замовлень стало однією з головних причин, чому бізнесу стало
настільки важче прогнозувати та планувати майбутнє.
Відсутність економічного імпульсу підтверджує ситуація на ринку праці.
Частка підприємств, які планують наймати чи звільняти працівників, залишається
невеликою, тоді якчотири з п’яти компаній узагалі не планують кардинальних
кадрових рішень.
Водночас бізнес продовжує скаржитися на складнощі з підбором персоналу. У
грудні 2025-го про проблеми з пошуком кваліфікованих працівників заявляли 55,6%
підприємств, і це був максимум із листопада 2024-го.
Тож не дивно, що саме"брак робочої сили" зберігає лідерство у
переліку перешкод для бізнесу під час війни. Протягом 2025 року від 57% до
65% компаній відносили цю проблему до трійки найбільших.
Перешкодою №2 у 2025-му була "небезпека працювати", яку обрали
57% підприємств наприкінці 2025 року. Понад 80% опитаних у Київській,
Житомирській, Харківській, Черкаській, Дніпропетровській та Запорізькій
областях вважали небезпечні умови суттєвою перешкодою для ведення бізнесу.
Замикали трійку "перебої з електро-, водо- або теплопостачанням",
які водночас стали меншою проблемою: 42% наприкінці 2025 року. Ідентичний
показник мала перешкода "зростання цін на сировину, матеріали та товари",
рівень якої у грудні залишився незмінним рік до року.
А що же в цьому році?
У I кварталі 2026 року індекс відновлення ділової активності впав до нуля і
знаходився біля цієї позначки кілька місяців поспіль. І це не дивно,
враховуючи, що ВВП у I кварталі, за оперативною оцінкою ІЕД, скоротився на
0,6%.
Це відобразилося на зменшенні завантаженості підприємств: сумарна частка
компаній, які працювали на повну або майже повну потужність, зменшилася з 65%
до 60%. Утім, горизонт портфеля нових замовлень припинив скорочуватися і навіть
незначно зріс: після 3,4 місяця наприкінці року показник становив 3,8 у
березні.
Невизначеність залишалася високою, хоча наприкінці першого кварталу дещо
знизилася – бізнес став дивитися в майбутнє оптимістичніше, можливо, очікуючи,
що найгірше все ж таки позаду. Якщо ще наприкінці 2025-го піврічна та дворічна
невизначеності становили 32,2% і 48,2% відповідно, то вже в березні 2026-го ці
індикатори зменшилися до 20,1% та 44,7%.
Однак ключові перешкоди для бізнес-активності нікуди не зникли. В березні
брак робочої сили турбує рекордні за всю історію опитувань 67% респондентів.
На другу сходинку рейтингу перешкод піднялася інфляційна проблема: в
березні, коли світ вразила паливна криза, уже 45% українських підприємств
скаржилися на зростання цін на сировину, матеріали та товари.
Натомість відчуття небезпеки, попри продовження російських атак стало, менш
відчутним: перешкода "небезпечно працювати" у березні турбувала 42%
опитаних проти 57% у грудні. Ще помітніше полегшало бізнесу від зменшення
перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням: їхня актуальність знизилася за
квартал з 42% до 30%. І це залишає простір для обережного оптимізму попри всі
економічні складнощі.