У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили про серйозні порушення прав полонених, які мають місце в Російській Федерації. Зокрема, особливу увагу звернули на те, що російська сторона ігнорує своїх військовослужбовців, а також іноземних громадян, які потрапили в полон під час бойових дій. Згідно з інформацією штабу, багато іноземців не отримують належної юридичної допомоги та підтримки від своїх держав. Це викликає занепокоєння
Росія не звертається із запитами щодо повернення більшості своїх громадян, які перебувають у полоні в Україні.
Про це керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко заявив вінтерв’ю Укрінформу.
За словами Богдана Охріменко, у полоні в Україні перебуває значна кількість російських військових, а також іноземців, які воювали на боці РФ.
Водночас російська сторона практично не ініціює їхнє повернення. У деяких випадках Україна змушена самостійно піднімати питання про передачу таких осіб.
Окремо він зазначив, що від РФ не надходило жодного запиту щодо іноземців, які воювали на її боці, за винятком військових із Північної Кореї. Російська сторона кілька разів уточнювала можливість їхнього повернення.
— Якщо дипломати, юристи знайдуть механізм, який зможе відповідати цим вимогам, то ми готові розглянути відповідні пропозиції. Свого часу Україна ратифікувала Третю і Четверту Женевські конвенції і ми повинні їх дотримуватися, тому що Росія, хоча сама їх і не дотримується, може нас підло звинуватити у порушенні норм міжнародного гуманітарного права і у створенні прецеденту у цьому питанні, – сказав Охріменко.
За словами керівник секретаріату, така позиція РФ ускладнює переговорний процес щодо обміну полоненими.
Це стосується як російських громадян, так і іноземців, які брали участь у бойових діях на боці Росії.
Нагадаємо, що останнійобмін полоненимиміж Україною та РФ відбувся 24 квітня. Тоді додому повернулися 193 українці.
Читайте такожБільшість українців проти виведення ЗСУ з Донеччини в обмін на гарантії безпеки – КМІС