У Києві, після тривалих переговорів та очікувань, реставратори отримали можливість оглянути садибу Мерінга — архітектурну перлину кінця XIX століття. Ця історична будівля, розташована на вулиці Ярославській, давно потребує уваги фахівців через свій занедбаний стан. Під час огляду експерти були вражені не лише масштабами руйнувань, а й красою архітектурних деталей, які збереглися попри численні роки neglect. Вікна з витонченими рамами і ліп
Заповідник "Стародавній Київ" нарешті потрапив усередину садиби Мерінга та Собанських: пліснява, обвалена ліпнина і дерева на балконах
Садиба Мерінгів та Собанських на Великій Житомирській - одна з найбільш закритих і водночас найбільш занедбаних архітектурних пам'яток у самому серці Києва. Ситуація з цією будівлею нагадує долю десятків іншихкиївських пам'яток спадщини, які роками руйнуються без належного нагляду. Департамент охорони культурної спадщини КМДА місяцями не міг потрапити всередину: Інститут ботаніки НАН України, на балансі якого перебуває будівля, фактично ігнорував усі приписи та звернення. Нещодавно заповіднику "Стародавній Київ" разом із журналістами телеканалу "Ми Україна" нарешті вдалося зайти всередину - і побачене справило приголомшливе враження.
pic.twitter.com/myPpSAy0Fd
Про це повідомляєДІАЗ "Стародавній Київ"у Facebook. Департамент охорони культурної спадщини КМДА вже багато місяців не міг потрапити у садибний будинок - інспекторів туди просто не пускали, адже будівля переважно зачинена. На офіційні приписи Інститут ботаніки НАН України, якому належить будівля, дав відверту відписку: бідні, грошей немає і т.д. Саме тому поява знімальної групи всередині стала справжньою сенсацією для всіх, хто стежить за долею цієї пам'ятки.
Ззовні стан садиби вже давно не залишав сумнівів: фасади розмальовані вуличним графіті, ковані декоративні брами зіпсовані, а на балконах виросли справжні дерева. Коріння цих дерев руйнує цегляну кладку зсередини, що загрожує конструктивній цілісності всієї будівлі. Власне, жоден з цих руйнівних процесів не зупинявся роками, бо охоронний договір на пам'ятку давно протермінований і потребує поновлення.
Всередині ситуація виявилася ще драматичнішою. Журналістам та представникам заповідника вдалося дістатися лише коридору - далі адміністрація Інституту ботаніки не пустила. Але навіть цього виявилося достатньо, щоб зафіксувати катастрофічний стан будівлі: на стінах - пліснява, фарба обсипається, приміщення не опалюється. Бібліотека, яку тут розмістив Інститут ботаніки, офіційно не працює вже кілька останніх років.
Ситуація з доступом є повністю патовою з правової точки зору. Департамент охорони культурної спадщини КМДА надіслав Інституту ботаніки офіційного листа з вимогою провести інспекцію - однак установа не реагувала на нього чотири або й п'ять місяців. Без поновленого охоронного договору чиновники не мають законних підстав примусово увійти у будівлю, а власник фактично самоусунувся від будь-яких зобов'язань. Такий правовий глухий кут означає, що пам'ятка продовжує руйнуватися без жодних перспектив на швидке втручання.
Між тим, у будівлі збереглися автентичні інтер'єри, що робить її особливо цінною. Маєток звели 1870 року - першим власником був німець Фрідріх Мерінг. Згодом садибу придбав цукропромисловець Михайло Собанський - представник відомого польського роду. Саме Собанські 1915 року остаточно стали власниками маєтку і перетворили його на справжній домашній музей: тут зберігалася колекція старожитностей та картини. З 1921 року будівля перейшла до революційного трибуналу, а відтоді - лише перебудовувалася, але жодного разу капітально не реставрувалася.
Попри всі труднощі, заповідник "Стародавній Київ" не полишає намірів домогтися реставрації садиби. Зрештою, мета - не просто врятувати будівлю від подальшого руйнування, а зробити з неї повноцінний музей мікробіології, доступний для киян і туристів. Цьогоріч у столиці вже планують реставрувати принаймні дві пам'ятки архітектури - садицю останнього київського віяла та будинок Еволіра - і представники заповідника наполягають, що садиба Мерінгів та Собанських теж має потрапити до цього переліку.
Садиба Мерінгів та Собанських - далеко не єдина київська пам'ятка, доля якої залишається під питанням. Так само тривожно виглядає ситуація навколо інших об'єктів культурної спадщини столиці: нещодавно стало відомо, щоу Київраді планують масштабну роздачуще кількох історичних будівель, у тому числі тих, що розташовані в безпосередній близькості до середмістя. Активісти та пам'яткоохоронці б'ють на сполох, вказуючи, що подібні рішення ухвалюються без належного громадського обговорення і фактично прирікають будівлі на знищення. Втрата кожного такого об'єкту - це незворотна шкода для архітектурного образу міста.
Водночас є і позитивні приклади того, що системна боротьба за спадщину може давати результат. Зокрема,у Києві вдалося врятувати від руйнуваннябудівлю Поліцейської дільниці на Лук'янівці - споруду 1902 року, яку власники почали буквально розбирати по цеглині. Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вже підтримала проєкт її реставрації, а сама будівля може невдовзі отримати офіційний охоронний статус. Цей випадок доводить: якщо є політична воля та активна позиція громадянського суспільства, навіть майже знищені пам'ятки можна повернути до життя.