Відомий український футболіст Олександр Чоботенко поділився своїми думками про можливості продовження кар'єри після завершення контракту з клубом. У своєму інтерв'ю він зазначив, що отримав кілька пропозицій від різних команд, але прийняв рішення не поспішати з вибором. Чоботенко розповів, що серед варіантів були як українські клуби, так і команди з-за кордону. Він підкреслив важливість того, щоб нове місце роботи відповідало його амбіціям та спортивним цілям. Футболіст також акцентував на тому
Захисник "Полісся" Сергій Чоботенко розповів, куди міг перейти у 2022-му році.
– Знаю, що на початку повномасштабки ти підписав попередній контракт з "Дніпром-1", і були в тебе різні варіанти в Європі, але не відпускав в клуб. Ти міг і у Франції пограти, і у Маріуша Левандовського.
– Так вийшло, що в січні я підписав попередній контракт, і потім повномасштабне вторгнення. В мене була така ситуація, що я у вересні отримав важку травму і вибув на 3 місяці – перелом гомілкостопу був.
Я з вересня не грав, і коли відновився, ми були на зборах у Туреччині з "Маріуполем" – і почалося повномасштабне вторгнення. Ми залишилися в Туреччині, і в мене в той час був контракт з "Маріуполем" до літа. Тоді на 3 місяці можна було їхати в оренду, але в мене була важка ситуація з дружиною. Вона була якраз вагітна, і була важка вагітність. Тобто я не можу повернутися в Україну, тому що незрозуміло, буде футбол чи не буде.
Так вийшло, що я опинився за кордоном в той час, шукаю там варіанти для продовження кар’єри. Спочатку поїхав до хрещеної – вона живе у Франції вже дуже давно і працює там у пекарні, а один із власників цієї пекарні – головний спонсор команди "Ам’єн". Домовилися, щоб я тренувався, підтримував форму в цій команді, я з ними тренувався. Після цього мені зателефонували і сказали, що можна поїхати до команди "Радом’як", яку Левандовський тренував – і вже вони можуть запропонувати контракт.
Тренувався з цією командою, вже дійшло до безпосередньо того, що можна підписати контракт, але був попередній контракт з "Дніпром-1". І коли я телефонував у "Дніпро-1", питав, чи можу я залишитися тут – бо незрозуміло, буде "Дніпро-1" чи не буде, – мені казали, що, типу, все нормально, команда зараз виїжджає на збори, буде готуватися, в нас є матчі єврокубків. Коротше, не відпустив "Дніпро-1". Я вже просто тренувався з "Радом’яком" і чекав, коли приїде в Європу "Дніпро-1", щоб приєднатися до них.
Потім у них були перестановки в менеджменті, прийшов Красніков. Зрозуміло, йому треба давати результат, він почав підписувати футболістів, а тут у тебе футболіст, який вже тоді майже рік не грав. Це було в липні, а я у вересні зламався, вже рік взагалі без ігрової практики. І він каже: "Тобі треба йти грати, відновлюватися, а нам тут треба давати вже результат, і ми розраховуємо на футболістів, які… Я не хочу, щоб ти сидів, тобі треба грати".
Завжди в перемовини залучена вся моя сім’я. У мене були варіанти в другій Бундеслізі й Угорщині, але дружина каже: "Я хочу народжувати саме в Україні, попри те, що війна, обстріли". Почали шукати варіанти саме в Україні. Були варіанти: "Кривбас", "Рух" і "Колос". У нас є квартира в Києві, тут живуть її батьки, і так було легше саме в цей період, щоб ми приєдналися саме до "Колоса" – і нам спокійніше, і дружині було спокійніше в період вагітності. Так я й опинився в "Колосі".