У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі процесу обміну полоненими між Україною та Росією. За словами представників штабу, російська сторона має чіткі критерії щодо того, кого вона готова забрати з полону, а кого залишає. Основним фактором є статус затриманих — перевага надається тим особам, які мають певний військовий ранг або виконували важливі завдання під час бойових дій. Крім того, зазначено, що в обмін потрапляють також ті українські військовослужб
Інколи російських представників доводиться вмовляти забиратиз полонуяк своїх громадян, так і іноземців, які воювали проти України у складі ЗС РФ.
Про це в інтерв’юУкрінформусказав Богдан Охріменко, керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. "У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північнокорейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме їх", - наголосив він.
Відповідаючи на запитання з приводу двох полонених північнокорейців, котрі не хочуть повертатися на Батьківщину, а просять передати їх Південній Кореї, Охріменко зазначив, що це питання делікатне, тому що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, відповідальність за них несе країна, яка залучила їх до збройного конфлікту.
За його словами, відповідно до Третьої Женевської конвенцію, є принцип невидворення, тому, якщо військовополонений не хоче повертатися, а іншого механізму немає, то Україна буде його утримувати стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання.
Відповідаючи на запитання стосовно долі двох китайців, які рік тому воювали проти України і потрапили в полон, Охріменко сказав, що РФ про них в України не запитувала.
"Вони воювали на стороні Росії, а Китай не є стороною конфлікту. Згідно з положеннями Женевської конвенції, відповідальність за своїх військових несе країна, на боці якої вони воювали. Якщо в Китаї є кримінальна відповідальність за найманство, то їхні громадяни, які брали участь у збройному конфлікті на стороні третьої держави, після повернення можуть бути засуджені", - розповів він.
При цьому Охріменко зазначив, що, знаючи про підлість Росії в будь-яких питаннях, не здивується, якщо з'ясується, що це китайці з російськими паспортами, яких багато у певних регіонах Росії.
Охріменко зазначив, що за час роботи (з 2022 року) Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повернув уже 9048 наших людей.
За його словами, переміщення полонених займає два дні, але домовленості по таких категоріях як захоплені в полон на Чорнобильській АЕС, Запорізькій АЕС, у Маріуполі, Бахмуті, Покровську і Курській області Росії тривають роками, і в окремому обміні можуть бути наші люди, яких на даний момент Росія погодилася віддати.
Також роками тягнуться перемовини стосовно військовополонених, яких засудили у Росії. Він додав, що в Україні підготували законодавчу базу для включення до обмінів засуджених російських військових, а в Росії це довготривалий процес і він передбачає процедуру помилування наших військових диктатором Путіним.
Охріменко розповів, що цього року вже повернули понад 20 незаконно засуджених. Також був великий обмін 18 жовтня 2024 року, коли повернули понад 40 "засуджених", із них половина були довічники, а інша половина були засуджені до тривалих термінів.
"У минулому році також відбувалися обміни, у яких були "засуджені", і ми далі працюємо над поверненням наших громадян, яких Росія провела через розіграні судилища", - наголосив він.
Як повідомляв УНІАН, 24 квітня Україна та Росіяпровели черговий обмінвійськовополоненими, в рамках якого додому повернулися 193 українські захисники.
Президент Володимир Зеленський зазначав, що серед них військові ЗСУ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Нацполіції, Державної спеціальної служби транспорту. Серед них є і ті, на кого Росія завела кримінальні справи, є і поранені.
Наймолодшому захиснику виповнилося 24 роки. У полон він потрапив на Донецькому напрямку у 2023 році. Вік найстаршого визволеного оборонця – 60 років.