У недавньому поєдинку, що відбувся в Лас-Вегасі, американський боксер Давид Бенавідес здобув переконливу перемогу над співвітчизником Раміресом. Ця зустріч стала важливою подією у світі професійного боксу, адже Бенавідес не лише захистив свій титул чемпіона світу за версією WBC у суперсередній вазі, але й завоював пояс чемпіона у напівважкій категорії. Поєдинок пройшов під знаком домінування Бенавідеса.
У ніч на 3 травня в Лас-Вегасі, США в день національного мексиканського свята Синко-де-Майовідбулася зустріч двох мексиканців: 34-річного володаря поясів WBA та WBO в крузервейті Хільберто Раміреса (48–2, 30 КО) й 29-річного чемпіона WBC у напівважкій вазі Давіда Бенавідеса (32–0, 26 КО). Для Давіда цей бій став дебютом у новій, важчій, категорії.
Для обох цей бій мав значення. Перший мав шанс не просто побити якогось претендента, а здолати одну зі світових зірок. Другий – стати чемпіоном у новому дивізіоні. Й довести, що може перемагати не лише менших опонентів.
Давід Бенавідес заходив у цей бій фаворитом. І це при тому, що крузервейт для нього – нова територія. Він щойно перебрався до цієї ваги, ще й одразу заявив, що ненадовго. До бою відкрито казав про повернення до напівважкої для зустрічі з Дмитром Біволом.
Крузервейт у його плануванні виглядав як зупинка по дорозі, а не кінцева мета. Такий собі момент, коли можна й за пояс поборотись, і статус додатковий дістати, й грошей заробити. Проте завданням номер один домінування саме в цій категорії не було. Принаймні, за словами Давіда.
Раніше, в другій середній вазі стилем Бенавідеса було домінування і достроковий фінал за достроковим фіналом. У напівважкій стало складніше забивати суперників. Усе ж такої переваги в габаритах не було й близько. Тому переважали впевнені перемоги. Вони ж зумовили пояс і пристойні імена в рекорді. Олександр Гвоздик – колишній чемпіон світу. Давід Моррель – один із найкращих кубинців у боксі просто зараз. Ентоні Ярд – не прохідний суперник, а регулярний претендент на чемпіонство в дивізіоні. Й із кожним Давід виглядав переконливо настільки, що статус фаворита навіть у дебютному бою в новій категорії не спричиняв запитань.
Сумніви все одно були, й абсолютно логічні. Суперник – чинний чемпіон дивізіону, куди Давід щойно прийшов. Шульга, який намагається вирішувати питання боксом, а не силовим розміном. Для агресора типу Бенавідеса це – не найзручніший варіант. Б'єш уперед, наступаєш, а назустріч летить довга ліва. Раз, другий, третій. Натикаєшся на випади, витрачаєш сили. Без фізичної переваги ще й складно просто передомінувати. В теорії це мало бути складно.
Хільберто Рамірес заходив до цього бою з розумінням, що більшого шансу може не бути. В напівважкій він міг побити Бівола, але повністю програв, опісля змінивши категорію. Перемога над Бенавідесом – це не просто захист поясів. Це – стрибок до іншої ліги. Визнання та можливе місце в рейтингу Р4Р. Або десь близько до нього. А також грошові бої і можливості. Ще більші, ніж є наразі.
В крузервейті він мав гарні перемоги. Чого вартувало лише розбиття Кріса Біллем-Сміта! Британець не з тих, кого перемагають легко, але Зурдо розбив його технічно, хоч і не дуже цікаво. Гуламірян, Дортікос – теж не прохідні імена. Проте всі ці перемоги мали спільну проблему: вони не могли стати рівнею Бенавідесу. Побиття такого суперника одразу вивело б Раміреса до окремої розмови – про справжню еліту, а не просто міцного чемпіона.
До того ж завдання стояло складне. Темп і щільність атак Давіда – проблема для всіх без винятку. Навіть для тих, хто обережний і методичний. Рамірес розраховував на габарити – він ще більший за Бенавідеса, і це надто відчулося на зважуванні, коли чемпіон переважив претендента. Й виглядав масивнішим.
Плюс досвід Зурдо саме в цьому дивізіоні. Він тут давно: знає вагу, знає темп, знає, що відбувається з тілом у пізніх раундах. Чинники не вирішальні самі по собі. Однак такі, що теоретично могли привести до результату.
Однозначного побиття не чекав ніхто. Це й робило двобій цікавим ще до першого дзвоника. Бенавідес – яскравіший, відчувався сильнішим. Однак Рамірес – не з тих, хто просто розсипається під тиском. Він перемагав методично та стабільно. Нікого не нокаутував у крузервейті, але й сам не падав.
Давід Бенавідес просто переїхав його. Комбінаційна робота вже в 1-му раунді створила проблеми. А далі ставало лише гірше.
Зурдо не встигав контратакувати. Не міг конкурувати під час розмінів. Не міг впоратися з тим, щоб боротись із суперником. Щоразу він мав проблеми там, де навіть вважався вправнішим чи сильнішим.
У 4-му раунді стався перший нокдаун. Виявилося, що Бенавідес може пробити затяжну комбінацію, а надалі ще одну. Це й відправило суперника в нокдаун.
Усе, що було далі, – справа техніки. Давід спокійно довів поєдинок до перемоги, закомбінувавши суперника до здачі. Ще й, імовірно, травмував тому обличчя. Нокаут у 6-му раунді.
DOMINATION FROM DAVID 😤Highlights from David Benavidez’s victory over ‘Zurdo’ Ramirez 🔥pic.twitter.com/oH9KCfbWwa
Рамірес може й на пенсію піти, якщо захоче. Довга кар’єра, пояси в кількох дивізіонах. Гарна кар’єра, хоч і не видатна. Проте такою вона вже й не стане.З іншого боку, Хільберто колись казав про хевівейт. На цей бій він виходив із вагою понад 91 кг – це точно. Тому перейти не буде складно. Або до бріджервейту, щоб здобути ще один пояс – там він буде сильнішим за більшість боксерів.
Бенавідес назвав два імені: Сауль Альварес і Дмитро Бівол. Із першим – давня історія, але поєдинок можливий хіба в напівважкій вазі, де поки що Давід має пояс WBC. Проте Альварес там якраз програвав Біволу.
З другим – питання титулів. У росіянина – всі інші пояси, яких не вистачає американцю для абсолютного чемпіонства. Відштовхуючись від досвіду спарингів, Давід упевнений, що переможе. Він хоче абсолютного чемпіонства та називає Бівола метою номер один.
Хтозна? Можливо, Канело зацікавиться саме титульною історією, і ми все ж побачимо такий поєдинок. Хоча Саулю в такому протистоянні й не позаздриш.