Після початку великої війни в Україні експорт зернових зазнав значних змін, які суттєво вплинули на аграрний сектор країни та світові продовольчі ринки. Згідно з даними аналітиків, у перші місяці конфлікту обсяги експорту українських зернових різко скоротилися через блокаду портів і руйнування інфраструктури. У 2022 році Україна, яка традиційно була одним із найбільших постачальників пшениці та кукурудзи у світі, втратила можливість відправляти свої товари в міжнародні порти
Попри регулярніросійські ударипо морській інфраструктурі,мінування полівта окупацію частини сільськогосподарських земель, зернові лишаються однією з найважливіших позицій українського експорту. Водночас обсяги експортованих зернових культур сильно залежать від безпекової ситуації, погодних змін та особливостей міжнародного ринку. Як змінювався експорт зернових після початку великої війни – на інфографіці.
Як змінився експорт зернових після початку великої війниСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
У перші місяці після початку великої війни у лютому 2022 року експорт зернових через порти практично впав до нуля, однак завдяки «зерновій угоді», що почала діяти з середини літа, вдалося налагодити експорт морем. Як наслідок, річний обсяг продажу деяких культур не лише зрівнявся з довоєнним, а й перевищив його.
Так, вдалося експортувати 24 мільйони 980 тисяч тоннкукурудзи, що на 310 тисяч тонн більше, ніж у 2021 році; насіннясвиріпитаріпаку– на 450 тисяч тонн більше;соєвих бобів– на 890 тисяч тонн більше, а експортсоняшникового насінняу 2022 році досяг піку за весь узятий період – 2,75 мільйона тонн проти 80 тисяч у 2021 році.
Водночас експорт інших культур у 2022 році впав – зокрема,пшениці(на 44%) таячменю(на 62%), а такожвівса(на 65%) тажита(на 62%).
У наступні два роки експорткукурудзипродовжив зростати, і за підсумками 2024 року він становив 29 мільйонів 620 тисяч тонн. Також відновилися довоєнні обсяги експортупшениці: у 2023 році вивезли вже понад 16 мільйонів тонн культури, а в 2024 році – 20 мільйонів 660 тисяч тонн.
Експортячменювиріс до 3 мільйонів 380 тисяч тонн, але все одно не наблизився до показника 2021 року – 5 мільйонів 660 тисяч тонн. Експортсоєвих бобіву 2024 році склав 3 мільйони 430 тисяч тонн – більш ніж утричі більше, ніж у 2021 році. Збільшилися і обсяги насінняріпакутасвиріпи– 3 мільйони 880 тисяч тонн.
Також виріс експортвівсатажита– на 17 і 4 тисячі тонн відповідно. Натомість експортсоняшникового насінняспершу опустився до рівня 2021 року (800 тисяч тонн), а потім впав до 210 тисяч тонн у 2024 році.
На тлі зростання минулих років особливо контрастує падіння експорту зернових у 2025 році. Обсяг експортованоїкукурудзивпав майже на 40% – до 17 мільйонів 960 тисяч тонн, апшениці– на 34%, до 13 мільйонів 620 тисяч тонн.
Водночас експорт окремих культур постраждав ще більше. Експортячменювпав майже на 53%, а насіннясоняшнику– більш ніж на 70%, до 60 тисяч тонн. Обсяги насіннясвиріпитаріпакутеж впали вдвічі – до 1 мільйона 680 тисяч тонн, ажита– у сто разів: зі 10 тисяч тонн до 100 тонн.
Винятком стала соя – експортсоєвих бобівфактично залишився на минулорічному рівні, таовес, експорт якого збільшився більш ніж удвічі – з 20 до 50 тисяч тонн.
Причиною падіння стало поєднання низки факторів: віднових ударівросії по морській інфраструктурі до посилення конкуренції на світовому ринку йнашестя сарани.
Також Державна митна служба України оприлюднила дані про експорт України за перший квартал 2026 року. Однак ці числа стосуються минулого аграрного сезону 2025/2026 року й відображають наслідки відповідних негативних тенденцій, через що висновок про успішність цьогорічного експорту зернових вдасться зробити вже влітку.
Нагадаємо, Україна просить Ізраїльарештуватиросійський корабель з краденим зерном. Тим часом, на думку експертів, війна в Ірані може спричинити не лише паливну кризу, а йпродовольчу– адже Близький Схід є важливим виробником добрив.
Раніше «Слово і діло» розповідало пронайбільші компанії, які займаються експортом українського зерна, а також про те, як росія цілеспрямованозривалазернову угоду від самого початку її існування.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.