У квітні 2023 року будівельний ринок України демонструє ознаки відновлення, незважаючи на виклики, пов'язані з війною та економічними труднощами. Зокрема, нові правила, запроваджені урядом для спрощення процесу отримання дозволів на будівництво, стали важливим кроком у стимулюванні інвестицій в галузь. Ці зміни спрямовані на скорочення бюрократичних бар'єрів і прискорення процедур оформлення документів. Згідно з даними Державної служби статистики України, кількість видан
Квітень на ринку нерухомості України відзначився системними змінами у регулюванні будівництва та новими економічними орієнтирами для галузі. Уряд оновив правила державного архітектурно-будівельного контролю, інтегрувавши адміністративні процедури в процес перевірок. Це посилило формалізацію взаємодії між контролюючими органами та учасниками ринку, запровадивши чіткі строки, механізми оскарження та нові інструменти впливу, зокрема заборону експлуатації не введених в експлуатацію об’єктів.
Паралельно держава переглянула граничну вартість будівництва житла, встановивши нові показники, які визначають рамки для бюджетних проєктів. Це створює додаткові обмеження для девелоперів, водночас формуючи більш жорсткі правила гри на ринку. На цьому фоні галузь демонструє адаптацію до нових умов — від зміни підходів до продажів до активізації будівництва та зростання вартості ключових активів, зокрема земельних ділянок.
У квітні уряд оновив правила державного архітектурно-будівельного контролю, інтегрувавши норми Закону "Про адміністративну процедуру" (постанова №485). Відтепер перевірки офіційно вважаються адміністративним провадженням, а всі строки та дії інспекторів регулюються єдиними процедурними вимогами. Нові правила поширюються на всіх учасників будівництва — від замовників до підрядників.
Серед ключових змін — можливість відводу інспектора, чіткі підстави для позапланових перевірок із тривалістю до 10 днів та запровадження спеціальних комісій для розгляду скарг. Також введено новий інструмент — заборону експлуатації об’єктів, не введених в експлуатацію, що може мати фінансові наслідки для власників і інвесторів.
У квітні Міністерство розвитку громад та територій затвердило нові показники опосередкованої вартості будівництва житла на другий квартал 2026 року. Середній рівень по країні встановлено на позначці 26 623 грн за кв. м із ПДВ, що слугуватиме орієнтиром для державних програм та бюджетного фінансування. Найвищий показник зафіксовано у Києві — 31 115 грн за кв. м, найнижчий — у Кіровоградській області (22 627 грн), при цьому різниця між регіонами перевищує третину.
Нові значення фактично визначають граничну вартість будівництва для замовників бюджетних проєктів: перевищення лімітів без обґрунтування може призвести до визнання витрат нецільовими. Для девелоперів це означає обмеження цінових пропозицій і потенційне скорочення участі в держпрограмах, адже ринкові ціни часто вищі за встановлені межі. Окремо експерти звертають увагу на застарілі норми в документах, зокрема згадки про пайову участь, яку скасували ще у 2021 році.
Минулого місяця українські девелопери підтвердили тренд на домінування власних відділів продажів, паралельно розвиваючи співпрацю з брокерами як додатковим каналом залучення клієнтів. Компанії Greenville, "Ковальська Нерухомість" і Perfect Group наголошують, що внутрішні команди забезпечують кращий контроль угод, тоді як посередників залучають точково — зокрема на фінальних стадіях проєктів або в регіонах із сильними брокерськими позиціями.
Водночас City One Development, "Інтергал-Буд", Alliance Novobud, Sigma+ та РІЕЛ активно тестують гібридні моделі продажів. Частка угод через брокерів у Києві зазвичай становить 5–12%, але в окремих сегментах і регіонах може сягати 30% і більше. Попри ризики комунікації та репутації, девелопери інвестують у навчання партнерів і визнають: поєднання власних продажів із брокерськими каналами стає найефективнішою моделлю на ринку.
У квітні в Києві відновили будівництво одного з найвідоміших довгобудів столиці — комплексу Sky Towers на Берестейському проспекті. Після тривалої паузи на майданчику знову з’явилися робітники та техніка: ведуться підготовчі роботи, завозяться матеріали та впорядковується територія, зокрема на покрівлі стилобатної частини.
Активізація сталася після зміни власника об’єкта: на початку місяця комплекс придбала компанія, пов’язана з Миколою Злочевським. Sky Towers тривалий час залишався символом проблемної забудови в столиці, тому відновлення робіт може свідчити про намір нового інвестора завершити проєкт після багаторічної перерви.
В Києві відновили будівельні роботи одразу на семи житлових комплексах девелопера "Київміськбуд", які раніше були заморожені. Йдеться про об’єкти з різним ступенем готовності — зокрема "Поділ Град", "Гвардійський", "Райдужний", Freedom, "Урлівський-1", "Оберіг-2" та Mirax. Компанія робить акцент на добудові найбільш готових проєктів і тих, що мають соціальні зобов’язання.
На майданчиках виконують як конструктивні, так і інженерні роботи: від зведення каркасів і кладки до підключення мереж та підготовки будинків до експлуатації. Водночас девелопер зазначає, що черговість робіт залежить від фінансових і юридичних факторів, а чіткі строки завершення більшості комплексів поки не визначені.
У квітні в Івано-Франківську стартувало будівництво нового житлового комплексу на вулиці Гетьмана Мазепи — на території автостанції №3. Замовником виступає місцеве підприємство автобусних станцій, тоді як ключову роль у реалізації проєкту виконує генпідрядник "Благо Буд", пов’язаний із бізнесменом Андрієм Луцьким. Проєкт передбачає зведення 16-поверхового будинку на 100 квартир із підземним паркінгом.
Окрім житла, забудова включає розвиток інфраструктури — облаштування під’їзної дороги, тротуарів і велодоріжки. Водночас проєкт реалізується на ділянці у суборенді та базується на детальному плані території, затвердженому ще у 2024 році. "Благо Буд" уже фігурує у публічних дискусіях щодо інших потенційних забудов, зокрема поблизу аеропорту у Львові, що привертає додаткову увагу до діяльності компанії.
У квітні на ринку землі в Україні зафіксували суттєве зростання цін, передусім на ділянки під житлову забудову та сільське господарство. За даними аналітиків OLX Нерухомість, найбільше дорожчають великі наділи: у сегменті агроземель ціни на ділянки 50–80 соток зросли на 57–69%, тоді як у сегменті під забудову — до 60% для площ від 80 соток і більше. Водночас попит залишається стабільним як з боку девелоперів, так і приватних покупців.
Ключовим фактором зростання стало скорочення пропозиції: у популярних сегментах кількість оголошень зменшилася до 11%. Натомість ринок земель промислового призначення демонструє змішану динаміку — частина ділянок дешевшає, інші дорожчають. Загалом ринок розвивається нерівномірно, однак головний тренд очевидний: активне подорожчання великих ділянок із потенціалом під забудову.