Чотири роки тому, 19 жовтня 2019 року, Україна втратила одного з своїх героїв — Петра Поповича. Цей молодий воїн віддав своє життя за свободу та незалежність України під час бойових дій на сході країни. Петро народився в селі Костянтинівка Донецької області, де виріс у звичайній українській родині. Його шлях до військової служби розпочався після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Петро завжди був активним і відповідальним юнаком, готовим прийти на
З початком повномасштабного вторгнення Петро Попович добровільно доєднався до лав ЗСУ, аби боронити рідну державу від агресора. Та 24 квітня внаслідок поранення воїн помер у лікарні Дніпра.
Інформатор Коломияпригадує історію бійця
Попович Петро Миколайович народився 9 червня 1966 року в селі Торговиця Городенківського району, там і навчався. Навчався в Торговецькій загальноосвітній школі. Після закінчення школи вступив до Коломийського професійно-технічного училища №10.
З1984 по 1986 рік проходив службу в армії.
Тривалий час Петро працював на заводі "КоломияСільмаш". У 1990-х роках виїхав на заробітки за кордон, де був висококваліфікованим спеціалістом в галузі будівництва. Допомагав бійцям АТО.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Петро Попович добровільно доєднався до коломийської тероборони. У березні 2022 року був направлений на службу в Гвіздець.
12 квітня 2022 року в складі 102-ї окремої бригади територіальної оборони був передислокований в Донецьку область, поблизу міста Краматорськ. Служив механіком технічного обслуговування автомобільної техніки.
24 квітня 2022 року Петро попович отримав бойове поранення під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Миколаївка. Захисник помер 4 травня 2022 року у госпіталі міста Дніпра.
Вічна та світла пам'ять...
Джерела
Незабуті: чотири роки тому перестало битися серце воїна Петра Поповича — (Інформатор Коломия)