Медовий сезон 2026 року в Україні обіцяє бути складним для бджолярів, які стикаються з серйозними викликами. Європейський Союз відкрив квоту на імпорт меду, збільшивши її вшестеро, що могло б стати хорошою новиною для українських виробників. Однак реалії свідчать про протилежне: через несприятливі погодні умови та хвороби бджіл значна частина пасік не змогла забезпечити необхідний обсяг продукції. В умовах глобальної конкуренції та високих стандартів якості, українсь
З жовтня 2025 року Україна має право постачати до ЄС 35 тисяч тонн меду без мита замість колишніх шести. Це +483% до квоти. Здавалось би — свято для галузі. Але зібрати є що не всім.
З 29 жовтня 2025 року набрала чинності оновлена угода між Україною та ЄС щодо тарифних квот на агропродукцію. Мед отримав найбільший приріст серед усіх позицій: квота зросла з 6 000 до 35 000 тонн — на 483%.
«Квота на мед збільшена з 6 000 т до 35 000 т. Цього року експорт очікується на рівні 40 000 т, що становить 100 млн плюс валютного вторгування. Це дуже суттєвий сегмент нашого аграрного сектору» — зазначив заступник Міністра аграрної політики в коментарі Kurkul.
Для довідки: ще у 2020 році Україна експортувала 81 тис. тонн меду — рекорд і друге місце у світі після Китаю. Тепер 35 тис. тонн без мита — лише частина від колишніх обсягів.
Проблема не у квоті. Проблема у виробництві.
Через кліматичні зміни та війну Україна зібрала найменший за останні роки врожай меду. Експерти попереджають про можливий дефіцит на внутрішньому ринку, адже світовий попит може «всмоктати» весь український мед.
Три фактори вдарили по виробництву одночасно. Перший — заморозки квітня-травня 2026 які ми вже описували: масова загибель бджіл від ударних хвиль вибухів на прифронтових територіях, знищені медоноси в садах Черкащини та кількох інших областей. Другий — скорочення пасік через війну: частина пасічників евакуювалась, частина втратила вулики від обстрілів і вибухів. Третій — складна зима 2025-2026 яка виснажила бджолині сім'ї.
Паралельно з'явилось нове регуляторне обмеження: з 30 листопада 2024 року мед можуть ввозити до ЄС лише підприємства які офіційно включені до списків дозволених потужностей. Малий пасічник який хоче скористатись новою квотою — не може цього зробити напряму. Тільки через зареєстрованого експортера.
Для великих експортерів — Edoard Krichfalushi з ТОВ «Мед України», компанія Beehive та інші — це виграш. Вони вписуються в офіційні списки ЄС, мають потужності та виходять на ринок без мита.
Для середнього пасічника з 50-100 вуликами — ситуація складніша. Квота яку він бачить на папері до нього безпосередньо не доходить. Доходить закупівельна ціна яку формують ті ж великі експортери. При збільшеному попиті з ЄС і дефіциті вітчизняного меду — закупівельна ціна для пасічника зросла. Але зростання не компенсує втрат від скорочення виробництва.
Для споживача всередині країни ситуація тривожна: якщо весь доступний мед підуть на експорт за вищими цінами — внутрішній ринок отримає дефіцит і стрибок роздрібної ціни.
«Бджоли ж про нові домовленості не знають» — влучно відзначили аналітики ZN.ua коментуючи розрив між квотами й реальними обсягами виробництва.
За матеріалами: Kurkul, Forbes.ua, ZN.ua, Верховна Рада України, GreenPost
Джерела
Збитки медового сезону-2026: ЄС відкрив квоту вшестеро — але зібрати нема чим — (Агрономія сьогодні)