Ветеран з Івано-Франківська, який пережив серйозні випробування під час війни, продовжує свій шлях до відновлення і допомагає іншим у процесі реабілітації. Після складних операцій та ампутації кінцівки він не лише навчився жити в нових умовах, а й вирішив присвятити себе підтримці тих, хто також проходить через труднощі адаптації після травм. Фахівці зазначають, що психологічна підтримка є важливою частиною реабілітаційного процесу для ветеранів. Ветеран активно долучається
25-річний ветеран з Івано-Франківська Сергій Куцик, позивний “Куций”, переніс 13 операцій і після близько десяти місяців сильного болю ухвалив рішення про ампутацію правої ноги. Поранення він отримав у грудні 2024 року на Донеччині внаслідок скиду з російського дрона під час служби у складі 71 окремої аеромобільної бригади.
ПишеІнформатор Івано-Франківськ, покликаючись наСуспільнеІвано-Франківськ.
Після встановлення протеза ветеран Сергій Куцик займається боксом і плаванням, бере участь у спортивних змаганнях. Після лікування та реабілітації у Запоріжжі та Івано-Франківську він вирішив допомагати іншим військовослужбовцям, тому опановує професію реабілітолога та проходить стажування в одному з медичних центрів.
Сергій Куцик завершив строкову службу 20 грудня 2021 року, а вже через два місяці після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб долучитися до війська, попри свій вік.
“Була трохи паніка, бо ворожа артилерія працювала по нашій посадці безперервно. У нас було багато втрат. Мій командир та близький друг загинули від танкового пострілу“, — говорить ветеран.
Сергій Куцик. Instagram/Сергій Куцик
У 2024 році Сергій Куцик разом із побратимами перевівся до 71 окремої аеромобільної бригади після реорганізації попереднього підрозділу. Брав участь у бойових діях на Покровському та Авдіївському напрямках.
“Куций” зазначає, що разом із підрозділом тримав оборону, штурмував посадки, де закріпилися російські війська, а також виконував розвідувальні завдання в тилу противника. За бойові заслуги був відзначений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ “Золотий хрест”.
“Коли згуртована група, як було у мене, з нормальними хлопцями, то немає того страху. Ти не переживаєш так сильно. Знаєш, що біля тебе є побратим, знаєш, що він тебе може витягнути у будь-який момент, допомогти тобі, боєкомплект подати чи принести — і все зробити, тому ти так сильно не боїшся“, — пояснює ветеран.
Згодом підрозділ передислокували на Харківщину, де Сергій Куцик опанував спеціальність пілота дрона “Mavic”.
Сергій Куцик під час служби у війську. Instagram/Сергій Куцик
14 грудня 2024 року поблизу села Успенівка на Донеччині Сергій Куцик зазнав поранення внаслідок скидів боєприпасів із російського дрона під час виходу разом із побратимами з оточення.
Під час бою він отримав численні травми, зокрема ураження внутрішніх органів та кінцівок, а також втратив побратима, який загинув на місці. Ще один військовий був поранений, але у легшому стані.
Під час надання першої домедичної допомоги Сергій Куцик знепритомнів. Його побратими відтягнули його в бліндаж, де надали необхідну допомогу, що дозволило стабілізувати його стан.
Сергій Куцик під час служби у війську. Instagram/Сергій Куцик
Сергій Куцик прийшов до тями у госпіталі в Запоріжжі. Там він почув розмови про можливу ампутацію і спершу подумав, що це стосується його стану.
“Я почав говорити лікарю, що їду у Франківськ, і нехай мені там роблять ампутацію. Він каже: “Та це не тобі”. Я питаю: що ви мені брешете? Ну, таке було“, — пригадує Сергій Куцик.
Сергій Куцик не мав при собі телефону, оскільки особисті речі залишилися в посадці. Він пам’ятав лише номер матері, тому медсестра змогла зв’язатися з нею.
“Ми в Запоріжжі були, медсестра почала говорити з моєю мамою російською. Каже, що я поранений, але зі мною все добре. Я кажу: йолки-палки, не говоріть хоча б російською, бо мама зараз накрутить себе, подумає, що я у полоні“, — каже Сергій.
Сергій Куцик переніс 13 операцій, серед яких — пересадка артерії з ноги у праву руку.
У Вінницькому госпіталі він майже не міг рухати рукою та пальцями, пересувався між операціями за допомогою іншої руки та був фактично прикутий до ліжка. Частину процедур виконували вже у Франківську, де й відбулося поступове відновлення функцій руки. Завдяки реабілітації її працездатність вдалося відновити приблизно на 60–70%.
Сергій Куцик у лікарні. Сергій Куцик
Нині ветеран займається боксом і працює цією рукою, а також виконує вправи з легкою вагою, щоб поступово зміцнювати м’язи.
Він зазначає, що відновлення можливе за умови наполегливої роботи, хоча визнає, що деякі пошкодження повністю повернути вже неможливо через складність травм. Водночас підкреслює, що регулярні тренування дозволяють досягати помітного прогресу.
Лікарі протягом близько 10 місяців намагалися зберегти праву ногу Сергія, однак через інфекцію у кістці розвинувся некроз. Увесь цей період ветеран жив із сильним болем і міг пересуватися лише на милицях. Зрештою він сам ініціював рішення про ампутацію.
“Я вже ту кінцівку не хотів. Просив лікарів, щоб мені швидше зробили операцію. Я сам просив про ампутацію, аби став на протез і міг нормально ходити. З тією ногою взагалі не міг доторкнутися до землі, вона дуже боліла. Я жив із сильним болем“, — каже Сергій.
Ветеран Сергій Куцик. Суспільне Івано-Франківськ
Фізичний терапевтРоман Кирилюк, який працював із ветераном ще до ампутації, зазначає, що після операції стан Сергія Куцика суттєво покращився і він став більш активним як фізично, так і психологічно. За словами фахівця, відновлення дозволило йому вийти зі складного стану та повернутися до повноціннішого життя.
Сергій Куцик вирішив здобути нову професію та пов’язати її з допомогою іншим ветеранам, опановуючи фах реабілітолога. Він наголошує на важливості наполегливості під час відновлення та проходження реабілітації.
Сергій Куцик навчається на реабілітолога. Суспільне Івано-Франківськ
Наразі Сергій Куцик проходить курси масажу та планує вступати до університету за спеціальністю “Реабілітолог”. Паралельно він стажується в одному з реабілітаційних центрів Івано-Франківська.
Ветеран зазначає, що найбільше його мотивує процес відновлення пацієнтів, коли люди після реабілітації починають самостійно ходити. Він підкреслює, що цей шлях потребує тривалої та системної роботи, яка часто є складною, але дає результат.
ВійськовослужбовецьОлександр Паничик, який працює разом із Сергієм, каже, що його приклад і підхід до людей мотивують команду працювати ще старанніше.
Сергій Куцик займається боксом. Суспільне Івано-Франківськ
Також Сергій Куцик активно тренується — займається боксом і плаванням, бере участь у спортивних змаганнях.
“Боксом займаюся у клубі. Там не зважають на те, чи є у тебе ампутація. Ти тренуєшся нарівні з усіма“, — говорить ветеран.
Він додає, що вже може ходити на протезі протягом усього дня. За його словами, почувається впевненіше та поступово повертається до звичного життя, відкриваючи для себе нові можливості.
Підписуйтесь на нас вGoogle новинах,щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми уFacebook,Instagram,Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером096 989 60 87