Смерть близької людини завжди є важким випробуванням, яке супроводжується глибоким горем та відчуттям втрати. Однак у сучасному світі технології починають пропонувати нові способи збереження пам’яті про померлих. Одним із таких інноваційних рішень стали цифрові аватари, які створюються за допомогою штучного інтелекту. Ця тенденція викликає неоднозначні реакції в суспільстві. Цифровий аватар — це комп'ютерна модель особи, що може спілкуватися, реагувати
Завдяки стрімкому розвитку ШІ людство наблизилося до реалізації фантазії про вічне життя. Сьогодні мало кого дивує концепція цифрового "воскресіння" померлих за допомогою так званих "deadbots" або ж "griefbots" - віртуальних аватарів, що відтворюють особистість людини на базі її цифрового сліду.
Про це пишеРБК-Україна, посилаючись на результати дослідження проєктуArtificial ImmortalityУніверситету Монреаля.
Посмертні аватари будуються на основі "цифрового спадку", який людина залишила за життя: дописів у соцмережах, фотографій, аудіо- та відеозаписів. Використовуючи машинне навчання та розширений аналіз даних, алгоритми відтворюють не лише зовнішність, а й манеру спілкування, характер і навіть спогади померлого.
Це створює небезпечну ілюзію "справжності", яка змушує користувачів сумніватися, де закінчується програма і починається особистість.
Дослідники виділяють три групи людей, чия приватність та автономність опиняються під загрозою:
Померлі (або ті, хто усвідомлює, що скоро помре): їхні цифрові сліди можуть бути використані без згоди третіми особами або ж технологічними компаніями.
Родичі та близькі: вони отримують контроль над аватаром, однак постають перед вибором - чи етично створювати віртуальний меморіал і чи мають вони право відмовитися від "воскресіння" близької людини.
Користувачі послуг: люди, які взаємодіють з аватарами через цікавість або біль втрати. Існує ризик розвитку нездорової залежності від сервісу, що може бути раптово вимкнений або змінений компанією-розробником.
Одним із найголовніших ризиків є перетворення процесу скорботи на патологічний.Замість того, щоб прийняти втрату та рухатися далі, люди занурюються у віртуальну реальність.
Яскравим прикладом став документальний фільм "Meeting You", де мати зустрілася з цифровим аватаром своєї померлої доньки. Трансляція зустрічі викликала дискомфорт у глядачів через "гіпервізуалізацію" приватного горя.
Фахівці зазначають, щовикористання таких аватарів без нагляду терапевта може призвести до тривалого емоційного розладу та нездатності повернутися до реального життя.
Соцмережі, що зберігають профілі померлих (як-от Facebook), стають просторами для "специфічного вуаєризму". Користувачі можуть тривалий час спостерігати за цифровим життям померлого, перетворюючи приватне життя людини на об'єкт споживання.
Ключові питання, які ставить технологія:
Дослідники наголошують: розуміння ризиків є критичним кроком у розробці правил використання ШІ-аватарів. Ціль - запобігти зловживанням у світі, де межа між реальним та віртуальним остаточно розмивається.
Джерела
Цифровий аватар після смерті: як ШІ стирає межу реальності і посилює біль втрати — (РБК-Україна)